Передовий досвід

Методичний посібник


тип

БУДУЙМО РАЗОМ МАЙБУТНЄ

МЕБ дослідження: «Перелік та категоризація пріоритетних хвороб тварин, у тому числі здатних передаватися людині»

Методичний посібник

9 allée Charles CROS – ZAC des Ramassiers – 31770 COLOMIERS - Телефон: 05 61 00 72 72 - Факс: 05 61 00 72 60

Телефон: +33 5 61 00 72 72 – Факс: +33 5 61 00 72 60 – Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

SARL з капіталом 200 000 євро - RCS Toulouse B 354 032 369 - SIRET 354 032 369 00051 - Код APE 7022Z - Внутрішній ПДВ FR81354032369

Це дослідження було проведено на замовлення Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) за фінансової підтримки Світового банку та Європейського Союзу. Погляди та рекомендації, представлені в цьому дослідженні, належать авторам і не обов’язково відображають погляди МЕБ чи однієї з установ, що їх співфінансують.

Список акронімів та скорочень

Abbreviation
Explanation
Скорочення
Пояснення
ADNS/ADIS
(EU) Animal Disease Notification System (ADNS) / Animal Disease Information System (ADIS)
(ЄС) Система сповіщення про хвороби тварин (ССХТ) / Система інформування про хвороби тварин (СІХТ)
CDC
Centers for Disease Control and Prevention
Центри контролю та профілактики хвороб
CFSPH
Center for Food Security and Public Health (Iowa State University
Центр продовольчої безпеки та громадського здоров'я (Айовський університет)
CVO
Chief Veterinary Officer
Головний ветеринарний лікар
DALYs
Disability adjusted life years
Роки життя, скориговані на інвалідність
DG-SANCO
(EU) Directorate General for Health and Consumers
(ЄС) Генеральний директорат охорони здоров'я та споживачів
DIVA
Differentiating infected from vaccinated animals
Диференціація заражених від вакцинованих тварин
EC
European Commission
Європейська комісія
EU
European Union
Європейський Союз
FAO
Food and Agriculture Organization of the United Nations
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН
FAOSTAT
FAO Statistical Database
Статистична база даних ФАО
GDP
Gross domestic product (economic indicator)
Валовий внутрішній продукт (економічний показник)
GLEWS
(FAO/OIE/WHO) Global Early Warning and Response System for Major Animal Diseases, including Zoonoses
(ФАО/МЕБ/ВООЗ) Глобальна система раннього попередження та реагування на основні хвороби тварин, включаючи зоонози
HHS
United States Department of Health and Human Services
Департамент охорони здоров'я та соціальних служб США
INFOSAN
International Food Safety Authorities Network
Міжнародна мережа органів з безпеки харчових продуктів
KUSD
Thousand USD
Тисяча доларів США
N/A
Not applicable
Не застосовується
OFFLU
Joint OIE-FAO Network of Expertise on Animal Influenza
Об'єднана мережа експертів МЕБ-ФАО по Грипу тварин
OIE
World Organisation for Animal Health

Міжнародне епізоотичне бюро

RASFF
(EU) Rapid Alert System for Food and Feed
(ЄС) Система швидкого оповіщення про харчові продукти та корми
USD
United States Dollar (currency)
Долар США (валюта)
USDA
United States Department of Agriculture
Міністерство сільського господарства США
VS
Veterinary Services
Ветеринарні послуги
WAHID
(OIE) World Animal Health Information Database
(МЕБ) Всесвітня інформаційна база даних про здоров'я тварин
WAHIS
(OIE) World Animal Health Information System
(МЕБ) Всесвітня інформаційна система здоров'я тварин
WB
World Bank
Світовий банк
WHO
World Health Organization
Всесвітня організація охорони здоров'я
WTO
World Trade Organization
Світова організація торгівлі
YLDs
Years lived with disability
Роки, прожиті з інвалідністю
YLLs
Years of life lost
Втрачені роки життя

 

1 - Вступ

Це дослідження є частиною проекту, дорученого PHYLUM ВООЗт, під назвою «Перелік та категоризація пріоритетних хвороб тварин, у тому числі тих, що передаються людям». Це дослідження було співфінансовано Європейською комісією та Світовим банком через Всесвітній фонд охорони здоров’я та добробуту тварин ВООЗт.
Метою цього дослідження є, відповідно до Технічного завдання, «сприяти прийняттю управлінським персоналом регіональних/національних ветеринарних органів пріоритетів та класифікації всіх хвороб тварин та загроз, пов’язаних з тваринами.
Це полегшить можливе прийняття пріоритетних управлінських рішень щодо (i) законодавства (регіонального чи національного); щодо (ii) нагляду за хворобами тварин; (iii) заходів біобезпеки ферми; (iv) контролю та нагляду за переміщенням тварин; (v) імпортом та експортом тварин і продуктів тваринного походження; (vi) допомогою країнам, що розвиваються, і торговим партнерам; (vii) заходами прикордонного контролю та інспектування; (viii) державно-приватним партнерством (наприклад, щодо нагляду чи механізмів солідарності); (ix) інформаційних кампаній; (x) нових дослідницьких програм; тощо.
Це також сприятиме визначенню пріоритетів для підтримки, подальшого зміцнення чи створення (нових) фінансових механізмів для контролю різних категорій виявлених хвороб тварин: регіональних/національних фондів надзвичайних ситуацій; регіонального та національного фінансування; державного/приватного партнерства; створення регіональних/національних схем страхування; тощо. Згодом це стане основою для визначення схем розподілу відповідальності та витрат.
Крім того, ВООЗт підкреслює, що зв'язки між (i) здоров'ям тварин і продовольчою безпекою (забезпечення харчами) і (ii) здоров'ям тварин і громадським здоров'ям (не лише стосовно зоонозів) не слід забувати, зважуючи різні критерії та встановлюючи категорії та пріоритети. Ось чому списки хвороб наземних і водних тварин ВООЗт мають ретельно враховуватись, охоплюючи як хвороби тварин, що впливають на виробництво, так і зоонози».
Цей інструмент призначений для допомоги особам, які приймають рішення у формуванні політики щодо охорони здоров’я тварин. Він не передбачає зміни існуючого списку хвороб ВООЗт.
Ця частина звіту є методичним посібником, у якому детально викладено методику та відповідні модулі розробленого інструменту, а також деякі вказівки та підказки щодо вирішення окремих конкретних моментів чи ключових понять дослідження. В останньому параграфі узагальнено деякі істотні аспекти підходу, які необхідно пам’ятати на всіх підготовчих та операційних етапах дослідження, з метою оптимізації процесу та отримання найбільш релевантного результату.

2 - Загальна методологія

Метод складається з двох послідовних етапів аналізу хвороби:

  • Загальна характеристика хвороби, спрямована на оцінку характерних аспектів захворювання, незалежно від будь-якого конкретного місцевого контексту.
  • Місцевий підхід, спрямований на уточнення та вивчення хвороби в конкретному контексті відповідної країни чи регіону.

2.1 - Загальна характеристика хвороби: внутрішній аналіз

2.1.1 – Цілі

Цілі цього першого кроку наступні:

  • З'ясування особливостей хвороби, що дозволить описати її профіль і потенційну небезпеку з точки зору трьох основних аспектів:
    • епізоотології;
    • економічних наслідків;
    • загрози здоров'ю людей.
  • Створення консенсусу між усіма, хто бере участь в аналізі в глобальному чи регіональному масштабі щодо фундаментальних даних, на яких буде побудовано деталізований аналіз.
  • Визначення можливих прогалин з точки зору знань про хвороби. Якщо, можливо, даних недостатньо, то буде неможливим проведення повного аналізу.

2.1.2 - Поняття категоризації

Ця загальна характеристика включає деякі аспекти категоризації хвороб. На цьому етапі враховуються:
  • природа захворювання (тобто, потенційний зооноз чи ні) та в окремому модулі розглядається можливий вплив хвороби на здоров’я людей;
  • можливість передачі збудника, що передається через переносників і розглядається на основі кількох критеріїв, що стосуються епізоотології (передача та стійкість тварин) та епідеміології (передача до людини). Це також матиме відношення до оцінки можливих заходів контролю пов’язаних з хворобою (проведене в місцевому аналізі) та будь-якого впливу на популяцію;
  • відсутність чи наявність хвороби: цей момент, очевидно, має значення лише при місцевому аналізі даної території.

2.1.3 - Аналіз заходів контролю

Після того, як хвороба була охарактеризована, слід тако ж охарактеризувати можливі заходи боротьби. Це необхідно, щоб отримати уявлення про наявність та ефективність засобів боротьби з хворобою у разі спалаху. Це, ймовірно, матиме сильний вплив на відносну загрозу, спричинену потенційним впливом самої хвороби. Наприклад, хвороба, що проявляє помірний потенційний вплив, але її дуже важко контролювати, у певних випадках може становити більшу загрозу, аніж хвороба, що проявляє величезний потенційний вплив, але якій досить легко запобігти чи контролювати.
На завершення, очікується, що цей крок «профілювання» надасть опис хвороби та варіантів боротьби з нею, щоб здійснити першу глобальну категоризацію.

2.2 - Місцевий підхід

Метою цього кроку є уточнення попереднього аналізу, розглянувши хворобу в конкретному контексті даної країни чи регіону. Вплив хвороби на територію, а також спосіб її сприйняття сильно залежить від місцевої географії, систем виробництва та торгівлі, соціально-культурного походження тощо.

На цій основі можна буде визначити пріоритети різних хвороб з огляду на відповідний рівень занепокоєння на місцевому рівні.

2.2.1 - Характеристика країни

Щоб правильно оцінити вплив хвороби тварин на певну країну чи регіон, необхідно отримати уявлення про структуру цієї території, зокрема щодо її виробничих систем, глобального значення тваринництва та відповідного значення різних категорій тварин і продуктів тваринного походження для господарств у цій місцевості. Наприклад, хвороба, що вражає велику рогату худобу, навряд чи стане серйозною загрозою для території, де не вирощують велику рогату худобу.

Також можуть бути важливими знання про інші сектори економіки, що можуть постраждати, а також про населення в цілому, включаючи організаційні, нормативні та культурні фактори. Насправді на додаток до прямого економічного впливу на тваринництво, хвороба може викликати широкий спектр непрямих проблем (проблеми здоров’я людей, соціальний вплив або вплив на навколишнє середовище тощо).

2.2.2 – Епізоотична характеристика хвороби на території

Після отримання загального уявлення про національний чи регіональний фон, диференційний аналіз хвороб тварин починається з вивчення їх відповідної місцевої епізоотології. Мета цього полягає у тому, щоб визначити, локалізацію хвороби:

  • Відсутня: у цьому випадку справа полягатиме в оцінці ризику занесення хвороби на територію.
  • Присутня: у цьому випадку необхідно розрізняти:
    • Хвороби з можливим хронічним перебігом та епізодичними спалахами.
    • Епізоотії з обмеженими вогнищевими піками чи регулярними спалахами.

При дефіциті даних про місцеву епізоотологію хвороб, необхідно буде адаптувати подальший аналіз і висновки, щоб скоригувати (за можливості) відсутність цих знань. Спрощене представлення послідовності локального аналізу — залежно від наявності чи відсутності хвороби в країні, представлено на Схемі 1.

Малюнок 1 – Схематична послідовність місцевого підходу, відповідно до стану хвороби
Зображення

2.2.3 - Характеристика впливу хвороби

Очікується, що епізоотологічне дослідження на попередньому етапі дасть уявлення про розподіл хвороб серед місцевих епізоотичних одиниць. Як подальший розвиток, необхідно оцінити вплив, який кожна хвороба може мати на уражену епізоотичну одиницю (з точки зору важкості клінічного перебігу, способів передачі тощо).

  • За відсутності хвороби (чи якщо її епізоотологічний стан невідомий), нам доведеться розглянути цей вплив теоретично. Це буде ґрунтуватися на інтерпретації відповідних модулів оцінки впливу з використанням оцінок епізоотологічної важливості хвороби у разі її занесення.
  • За наявності хвороби з відомим епізоотологічним станом ми спробуємо ефективно оцінити її вплив за допомогою відповідних модулів інструменту.
  • За наявності хвороби, стан якої невідомий, будуть необхідні подальші епізоотологічні дослідження, щоб визначити, чи насправді наявна ця хвороба, чи відсутня. Результати профілювання можуть бути використані для отримання попереднього представлення про ймовірну її важливість і, якщо потрібні додаткові елементи, то можна зробити гіпотетичну оцінку її впливу, так само як і для хвороб, які відсутні.

Цей підхід має на меті отримати представлення про наступний теоретичний / ефективний вплив хвороби на країну чи регіон, кожен з аспектів якої оцінюється окремим модулем інструменту:

  • Економічний вплив (з урахуванням прямого впливу на виробництво, а також непрямих наслідків для торгівлі чи іншої діяльності);
  • Вплив на здоров’я людини у випадку зоонозної хвороби або якщо втрати виробництва тварин викликають проблему продовольчій безпеці.

Примітка: У цій частині не враховані можливості щодо заходів боротьби з хворобами людей. Дійсно, наше дослідження покликане допомогти у прийнятті рішень, що стосуються політики охорони здоров’я тварин: наша мета — не зупинятися на питаннях здоров’я людини, хоча можливість контролю хвороб у людей (чи інші) слід розглядати як пом’якшуючий (чи обтяжуючий) фактор в оцінці потенційного впливу хвороби на здоров’я людей.

  • Вплив хвороби на популяцію, оскільки вона здатна викликати кризові явища в популяції.
  • Вплив на навколишнє середовище, якщо хвороба здатна призвести до біологічного забруднення довкілля чи загрожувати біорізноманіттю тварин та/чи рослин в місцевих біотопах.

2.2.4 - Аналіз стратегій контролю та можливостей їх реалізації на місцях

Що стосується внутрішнього аналізу, то всі твердження щодо потенційного впливу хвороби слід розглядати спільно з наявними варіантами її контролю. Таким чином, важливо мати точне уявлення про те, що насправді можливо (чи не можливо) зробити для боротьби з хворобою в конкретному місці.

Ці аспекти включатимуть не лише складові технічних можливостей (наукова підготовка, технічні навички, підготовлений персонал тощо), але й елементи потенціалу протидії (фінансові засоби, належне регулювання, матеріально-технічне забезпечення тощо).

Поєднання інтерпретації цих висновків з епізоотологічною ситуацією в країні щодо хвороби має забезпечити необхідні складові для визначення того, які стратегії боротьби є доступними та, як очікується, будуть найбільш релевантними для боротьби з хворобою в країні чи регіоні.

2.2.5 - Синтез

В результаті попередніх кроків інструмент має забезпечувати якісні та кількісні складові визначення пріоритетів для різних хвороб у наступних трьох категоріях:

  • хвороби відсутні;
  • хвороби наявні, з відомою епізоотологією;
  • хвороби наявні, але з недостовірними епізоотологічними знаннями на місцях.

Оскільки відповідні модулі інструменту іноді відрізняються (чи можуть по-різному інтерпретуватися) від однієї до іншої категорії, то результат аналізу в жодному разі не буде загальним рішенням «під ключ». Дійсно, потрібен додатковий етап прийняття рішень, для завершення процесу визначення пріоритетів, що стосується:

  • відповідного рівня пріоритетності хвороб, які відсутні так і наявних хвороб: з точки зору, старої приказки, про те що: «краще запобігати, аніж лікувати», і часто виявляється вірною, бо завжди краще захистити територію від хвороб, яких зараз немає. Однак, деякі із хвороб можуть мати настільки значний локальний вплив, що набагато важливіше їх контролювати, аніж запобігати занесенню інших хвороб;
  • можливої оцінки кожного типу впливу (економічного, здоров’я людей, популяційного, навколишнього середовища), щоб відповідати місцевим політичним і культурним орієнтаціям і рівням занепокоєння.

Примітка: У кожному конкретному випадку хвороб, щодо яких плани контролю вже діють в країні, протокол можна використовувати для оцінки загальної актуальності цих планів чи для виконання ітерацій щодо конкретної схеми заходів, які вони включають. Проте зміна стратегії контролю може бути можливою за епізоотологічно стабільної ситуації; тим не менше, план ліквідації завжди буде дуже затратним, особливо, коли йдеться про ліквідацію останніх випадків, що залишилися.

2.2.6 - Оцінка впливу заходів боротьби з визначеними пріоритетними хворобами

Після визначення високопріоритетних хвороб на місцях, останній крок цього процесу полягає у визначенні того, які стратегії контролю є найбільш релевантними та мають бути розглянуті в пріоритеті, щоб запобігти, обмежити, викорінити чи контролювати ці хвороби.

Ця оцінка проводиться з урахуванням:

  • доцільності кожної стратегії на місцях;
  • подальших витрат, сприйняття суспільством та екологічних наслідків різних сценаріїв контролю.

На завершення, результатом цього процесу буде перелік пріоритетних, найбільш актуальних хвороб в конкретному контексті на місцях, а також відповідні стратегії контролю, які слід розробити та запровадити.

Важливо пам’ятати, що інструмент не в змозі видати цей список, як автоматичний результат: оскільки, порівняльний та інтерпретаційний крок з залученням міждисциплінарних експертів та місцевих фахівців, які приймають рішення, інтегруючи різні компоненти місцевості, геополітичні та соціально-культурні орієнтації, є завжди необхідною складовою цього аналізу.

2.3 - Таблиця для збору даних

Ось кілька загальних порад щодо використання цього інструменту:

  • відповідь по кожному критерію необхідно ввести у відповідне поле, згідно з визначеннями що додаються;
  • поле «Коментарі» служить для точного визначення конкретних варіантів, що необхідно оцінити, аби заповнити це поле. Наприклад, якщо між вченими триває дискусія щодо ролі шляху передачі, то ми можемо ігнорувати це поле та зосередитися на підтверджених на даний час шляхах. Ці поля забезпечують відстеження таких варіантів, а також причини підтвердження вибраного варіанта.
  • поле «Відсутність знань» служить для визначення критеріїв, на які не отримано відповідь, але для яких можуть бути корисними додаткові дослідження (внаслідок дефіциту поточних знань). Воно спрямовує надійність аналізу відповідно до кількості тем, які є предметом гіпотез та потребують підтвердження.

Нижче наведено приклад загального представлення критеріїв у цьому інструменті. Більшість модулів оцінки впливу мають подібний формат.

Критерій 1 (визначення)

Правило рішення

Відповідь

Коментарі

Брак знань

ТЕМАТИЧНА ВІСЬ

Група критеріїв

Критерій 2 (визначення)

Правило рішення

Відповідь

Коментарі

Брак знань

- // -

- // -

- // -

- // -

- // -

2.4 - Структура та організація модулів

Інструмент категоризації та визначення пріоритетів пропонується як допоміжний засіб для аналітичних кроків протоколу. Цей інструмент складається з файлу Excel®, організованого за різними модулями. Кожен модуль відповідає окремій електронній таблиці, що оцінює певний вплив чи тип даних.
Різні електронні таблиці в інструменті розташовані в хронологічній послідовності, аналогічній цьому звіту. Кольоровий код вказує, приналежність електронних таблиць певному рівню аналізу: наприклад, три модулі, що оцінюють профіль хвороби (епізоотологію, економічний та зоонозний вплив), мають теги одного кольору (у цьому випадку рожеві); аналогічно, як всі модулі, присвячені локальному аналізу заходів контролю, що будуть помаранчеві.
Загальна архітектура та послідовність інструменту представлені на схемі. Ця система буде використовуватись у відповідних розділах цього звіту, щоб допомогти візуалізувати методологічну послідовність.
 
Малюнок 2 - Загальна архітектура інструменту категоризації та визначення пріоритетів

Figure 2

3 - Підходи до організації процесу категоризації та визначення пріоритетів в країні

Наведений нижче, короткий опис методологічної послідовності, необхідної для протоколу «категоризації та визначення пріоритетності хвороб тварин».

3.1 - Крок 1: Визначення політичних цілей країни

Перш ніж почати з такого підходу, необхідно визначити політичні цілі країни:

  • Які цілі сільського господарства, особливо у сфері тваринництва?
    • Продовольча безпека, харчова безпека, інтенсифікація тваринництва, розвиток експорту продукції тваринництва тощо.
    • Які цілі в населення? Бідних людей? Інтенсивне землеробство? Інші?
  • Які цілі систем охорони здоров’я людей?
    • Місце зоонозів у сфері охорони здоров’я?
    • Які цілі в населення? Бідних людей? Дітей?

Це буде корисним для визначення відповідного порівняння між різними типами індикаторів.

3.2 - Крок 2: Визначення хвороб для аналізу

Не варто намагатися включити до процесу всі хвороби тварин. Однак, важливо вибрати достатню кількість (тобто понад 10) відповідних хвороб для визначення пріоритету:

  • Для країн, що розвиваються, цей підхід буде зосереджено на найважливіших хворобах з найбільшим впливом на країну. Інструмент може допомогти вибрати 2, 3 чи 4 найважливіші хвороби, що можуть служити предметом державної політики.
  • Для розвинених країн часто існує консенсус щодо найважливіших хвороб. Основною метою цього підходу буде диференціація хвороб з проміжним впливом.

Важливо враховувати, які хвороби в країні присутні чи відсутні.

Примітки:

  1. Всі зацікавлені сторони мають брати участь у виборі хвороб, що будуть включені.
  2. Важливо включати хвороби з різними характеристиками (наприклад, хвороби, що є спорадичними та мають важкі наслідки, хвороби, що зустрічаються частіше та менш важкі, зоонози, виробничі хвороби тощо).

​​3.3 - Крок 3: Формування команди експертів

Не слід недооцінювати рівень знань, необхідних для проведення процесу категоризації та визначення пріоритетів. Загальна актуальність результату залежатиме від спектра та збалансованості навичок в команді експертів:
  • Важливо пам’ятати, що цією роботою займаються не лише ветеринари та спеціалісти зі здоров’я тварин. Цей аналіз є досить складним протоколом, який включає багато особливих навичок і спеціальностей. Якщо не представлені всі відповідні дисципліни, це може призвести до упередженості остаточних висновків.
  • Для того, щоб зібрати всі необхідні знання та оцінки, до дослідження можуть бути залучені представники наступних органів чи експерти з такими навичками (перелік не є виключним):
    • національна ветеринарна служба;
    • місцеві санітарні органи;
    • ветеринари:
      • епізоотологи,
      • патологоанатоми та клініцисти;
    • економісти з особливим досвідом систем виробництва та торгівлі тваринами;
    • дослідники та науковці;
    • державні та приватні лабораторії;
    • медичні працівники та місцеві фахівці системи громадського здоров'я;
    • соціологи та експерти з комунікації;
    • фахівці з охорони навколишнього середовища;
    • спеціалісти з тваринництва;
    • експерти з дикої природи.
  • Всі учасники мають відкалібрувати свою оцінку та узгодити власне сприйняття різних хвороб, а також методу та інструменти проекту. Це пояснює, чому перший крок профілювання слід виконати або принаймні переглянути разом, щоб переконатися, що всі учасники ознайомлені з загальними цілями та послідовністю операцій.
  • Це колективне завдання: навіть якщо всі учасники команди фактично не беруть участі в теоретичному аналізі, всі мають бути залучені до перегляду та інтерпретації результатів та прийняття остаточного рішення.

3.4 - Крок 4: Збір необхідних даних для характеристики країни

Перед початком фактичного процесу визначення пріоритетів та категоризації потрібно зібрати дані, необхідні для дотримання протоколу категоризації та визначення пріоритетів. Ці дані включають:

  • Загальні знання про хвороби та відповідні заходи боротьби, що необхідні для етапу формування профілю. Ці дані можна отримати або з баз даних міжнародних організацій (ВІБДЗТ-МЕБ/ВІСЗТ, ГСРПР, ОМЕ ПО ГРИПУ, ММОБХП, ВООЗ тощо) чи відповідних регіональних установ (наприклад, ССХТ/СІХТ, СШОХПК), якщо це необхідно, чи з огляду наукової літератури.
  • Загальні національні дані характеристики країни:
  • Економічні та виробничі показники:
    • тваринництво, місцеві економічні показники (виробництво та торгівля);
    • національні економічні показники (частка промисловості та туризму у ВВП);
    • дані про структуру систем тваринництва та рослинництва (системи розведення, значення тяглової сили тварин у сільському господарстві тощо);
    • наявний потік торгівлі, туризму тощо з іншими країнами.
  • Дані про населення:
    • основні показники: населення, середня тривалість життя тощо;
    • якісні та кількісні показники про продовольство (споживчі звички, продовольча безпека тощо);
    • соціологічні фактори: занепокоєння суспільства, інтерес до благополуччя тварин, роль і сприйняття ЗМІ тощо;
    • громадське здоров'я.
  • Екологічні дані про місцевість:
    • геокліматичні особливості;
    • біотопи;
    • види тварин (включаючи переносників);
    • проблеми збереження довкілля.
  • Загальні відомості про організацію роботи ветеринарної служби1:
    (1 За наявності, можуть також використовуватися звіти PVS для країн).
  • Місцева нормативна база щодо здоров'я тварин, безпеки харчових продуктів, навколишнього середовища, пов'язаного з тваринництвом тощо.
  • Організація ветеринарної служби на місцях:
    • структура та наявні засоби (фінансові, технічні тощо);
    • навички;
    • діючі лабораторні ветеринарні мережі.
  • Конкретні дані про хвороби:
    • стан безпечності територій;
    • епізоотологія наявних чи підозрюваних хвороб;
    • якісні та кількісні показники впливу щодо наявних хвороб;
    • поширення хвороб в сусідніх країнах та в інших країнах, з якими країна має обмін з високим ризиком передачі хвороб (торгівля, переміщення тварин, людей…);
    • наявність систем нагляду та контролю хвороб на місцях.

Для збору необхідних даних можна використовувати різноманітні методи. Однак, у всіх випадках, співпраця між залученими організаціями (ветеринарні служби, служби охорони здоров’я, служби дикої природи, економічні інститути, міністерства тощо) є корисною та часто і важливою.

Наприкінці цього кроку можна буде заповнити електронну таблицю «Характеристика країни» в інструменті Excel.

У кожній категорії слід оцінити актуальність та надійність даних. Якщо якість є невизначеною чи недостатньо даних, то це потрібно буде врахувати в остаточному висновку.

3.5 - Крок 5: Формулювання профілів хвороб

На цьому етапі команда експертів розпочинає формування профілю кожної хвороби використовуючи електронні таблиці «Епізоотологічний профіль хвороби», «Економічний профіль хвороби», «Зоонозний профіль» та «Профіль заходів контролю у тваринництві».

Спочатку необхідно оцінити профіль кожної хвороби. Це можуть зробити найбільш підготовлені експерти з відповідними знаннями.

Дані по кожній хворобі потім необхідно внести у зведену таблицю. Вся команда експертів перевіряє профіль кожної хвороби. Під час перевірки експерти можуть обговорити будь-які моменти, що потребують роз'яснення, та визначити ті, що потребують подальшого бібліографічного огляду та/або експертної оцінки.

Важливо, щоб експерти досягли консенсусу щодо внутрішніх характеристик кожної хвороби. Завдяки цьому процесу всі учасники відкалібрують свій підхід та ознайомляться з використанням інструменту. Ось чому формування профілю має виконуватися (або принаймні розглядатись) всією командою експертів і має бути зафіксовано, перш ніж переходити до локального аналізу.

3.6 - Крок 6: Оцінка ситуації в країні шляхом відкритого обговорення хвороб

Часто легше почати з відкритої дискусії, перш ніж розпочати локальну оцінку.

Це дає змогу експертам поділитися своїми знаннями та досвідом щодо реальної ситуації в країні та сприятиме підходам заповнення критеріїв на місці.

Варто скористатись електронною таблицею «Відкриті запитання щодо хвороби на місцях».

3.7 - Крок 7: Оцінка локального впливу хвороби з використанням інструменту

Після відкритого обговорення експерти можуть заповнити критерії оцінки локального впливу хвороби (таблиці «Місцевий економічний вплив», «Вплив на здоров’я людей на місцевому рівні», «Соціальний вплив на місцеве населення», «Суспільний вплив», «Вплив на навколишнє середовище»).

Після аналізу хвороб результати заносяться у зведену таблицю. Таблицю можна використовувати для перевірки результатів оцінки хвороби у порівнянні з іншими за однією з груп критеріїв. Такий тематичний підхід за групами хвороб має ряд переваг:

  • Це зменшує вплив окремих інтерпретацій в аналізі. Таким чином, якщо деякі експерти в команді мають особливий інтерес до хвороби (кращі знання чи досвід), постійне порівняння з іншими хворобами з досліджуваної групи має допомогти їм зберегти об’єктивний підхід замість того, щоб підсвідомо висвітлювати хворобу, яка їм більш знайома.
  • Це зменшує потенційну упередженість в інтерпретації різних критеріїв. Насправді порівняння кількох хвороб з різними профілями дозволяє операторам постійно оскаржувати свою власну інтерпретацію. У деяких випадках їх можна спонукати до виправлення відповідей, які вони дали в оцінці даного захворювання, у світлі результатів наступної хвороби, щоб забезпечити послідовну оцінку різних критеріїв.
  • Це дає можливість глобального перегляду аналізу з оглядом тематичної послідовності. Це може спростити інтерпретацію кожного критерію для різних хвороб, уникаючи непорозумінь і плутанини між різними критеріями в одному тематичному модулі.

Ці рекомендації не є суворим і обов’язковим методичним регламентом, але ми вважаємо, що їх дотримання, здатне значно підвищити точність і достовірність результатів.

3.8 - Крок 8: Оцінка локальних заходів контролю

Як і на попередньому кроці, експерти заповнюють критерії контрольних заходів, в цьому випадку використовуючи електронні таблиці: «Місцева доцільність заходів контролю», «Економічний вплив заходів контролю», «Вплив заходів контролю на соціум та довкілля».

Краще розібратися з поточною ситуацією щодо заходів контролю на місці, перш ніж оцінювати, що можна зробити в майбутньому. Для оцінки цієї частини варто скористатись процесом ітерації.

Аналогічно, як і при оцінці впливу хвороби, цікаво порівняти результати оцінки хвороб після їх аналізу — хвороба за хворобою.

3.9 - Крок 9: Попередня внутрішня оцінка

Дотримуючись рекомендацій пункту 5.7, результати оцінки всіх хвороб порівнюються у зведеній таблиці:

  • По-перше, результати для кожного виду індикаторів слід порівняти, щоб перевірити характеристики хвороби на місцях.
  • По-друге, глобальне визначення пріоритетів наявних чи відсутніх хвороб, можна оцінити шляхом порівняння по кожному показнику впливу.
  • По-третє, порівняння проводиться з контрольними заходами.

Наприкінці цього кроку перший пріоритет стає доступним.

3.10 - Крок 10: Обговорення з професіоналами із різних сфер

Наприкінці цього процесу було б корисно провести обговорення з певними (відповідними) місцевими фахівцями у залучених секторах (ветеринари, фермери тощо), для підтвердження отриманих результатів з визначення пріоритетів та отримати інформацію про власні їх критерії з визначення пріоритетів.

3.11 - Крок 11: Процес ітерації

Важливо пам’ятати, що категоризація та визначення пріоритетів хвороб НЕ є жорсткою і постійною оцінкою. Навпаки, цей аналіз має бути прогресивним і підлягає постійному оновленню та повторенню результатів оцінки, завдяки:

  • успіхам науки;
  • змінам обставин на місцях (ліквідація хвороби, занесення нової хвороби тощо);
  • змінам економічного контексту: розвиток експорту продукції тваринництва, розширення видів тварин тощо.

Аналогічно, цей аналіз доведеться оновити, за зміни епізоотичного стану сусідніх країн (чи країн, що торгують на досліджуваній території).

4 - Фаза 1: Характеристика хвороби

4.1 - Мета і цілі

Метою цієї частини є визначення основних характеристик хвороб, що дозволяє описати їх профіль у трьох аспектах:
  • епізоотологія;
  • потенціал економічних збитків;
  • проблеми зі здоров’ям людей у разі зоонозної хвороби.

Для деяких патогенів різні штами чи типи можуть мати помітно різний профіль. Якщо це так, аналіз слід проводити окремо для кожного із варіантів, так ніби це є різні хвороби (наприклад, у випадку хвороби Блакитний язик, BTV-8 та BTV-1 слід вивчати окремо).

Що стосується наукового консенсусу, то найкращим способом було б прийняти глобальний підхід. Проте, це може бути складною вправою, оскільки можуть бути екстремальні відмінності від одного континенту до іншого. Таким чином, проведення профілювання хвороб на регіональній основі іноді може бути прийнятним компромісом для отримання хорошої основи в досягненні згоди щодо епізоотичних та технічних елементів, які слід враховувати.

Примітка: Приклади, наведені у цьому звіті, є результатом аналізу хвороб, проведеного експертами, залученими до проекту. Ці дані в жодному разі не слід інтерпретувати як міжнародний консенсус чи як офіційну рекомендацію.

4.2 - Крок 1.1: Характеристика хвороби

У наступній главі наведено послідовний підхід до цього методу, паралельно з описом та коментарями щодо різних модулів інструменту профілювання. Кожен етап описаного тут процесу характеристики хвороби пов’язаний із відповідною електронною таблицею в інструменті.

Примітка: Для ясності та полегшення обговорення інструменту - кожному критерію та групі критеріїв присвоєно контрольний номер у кожному модулі.

4.2.1 - Епізоотологічний профіль

Image

Епізоотологічне профілювання спрямоване на визначення очікуваного рівня складності хвороби з урахуванням чотирьох груп критеріїв:

  • Сприйнятливі види, враховуючи їх поділ між трьома групами худоби, диких та домашніх тварин.
  • Зоонозний характер хвороб, включаючи їх здатність вражати людей і передаватись від людини назад до тварин.
  • Персистенцію збудника у заражених тварин (і потенційно в дикій фауні), переносниках чи навколишньому середовищі.
  • Способи передачі, включаючи шляхи зараження, а також додатковий фактор для хвороб, що здатні вплинути на сприйнятливі види перелітних чи переносників (і, таким чином, мають природний потенціал для широкого географічного поширення).

4.2.1.1 - Детальні критерії

Тваринництво

Так=1 / Ні=0

1. УРАЖЕНІ ВИДИ

1.1. Типи сприйнятливих видів

Дика фауна

Так=1 / Ні=0

Домашні тварини (крім екзотичних видів)

Так=1 / Ні=0

Ці перші критерії стосуються різних видів тварин, сприйнятливих до хвороби, враховуючи три компартменти:

  • Якщо, один чи кілька видів тварин сприйнятливі, то встановіть у полі критерію «Тваринництво» значення 1 (інакше залиште його 0).
  • Якщо, один чи кілька видів дикої фауни сприйнятливі, то встановіть у полі критерію «Дика фауна» значення 1 (інакше залиште його 0).
  • Якщо, один чи кілька видів домашніх тварин сприйнятливі, встановіть у полі критерію «Домашні тварини» значення 1 (інакше залиште його 0). У цей критерій не виключені екзотичні види тварин, які можна вважати домашніми, і розглядаються лише «класичні» види домашніх тварин (собаки, кішки тощо).​

Примітка: Це визначення «класичних» видів домашніх тварин тісно пов’язане з культурним контекстом місцевості і може відрізнятися залежно від місця. Однак у цьому глобальному підході слід враховувати лише найбільш поширені види домашніх тварин, щоб уникнути подвійного обліку.

Мета цієї оцінки полягає у тому, щоб отримати уявлення про ймовірну складність стратегій контролю, що будуть необхідні, оскільки хвороба буде оцінюватися по-різному по кожному із цих критеріїв. Таким чином, ми припускаємо, що з хворобою, що вражає, наприклад, два види худоби, буде відносно простіше боротися, аніж з хворобою, що вражає чи один вид тварин, чи один вид дикої фауни. Однак, у деяких випадках один вид може належати до двох різних компартментів. У цьому випадку будуть необхідні стратегії контролю, адаптовані до обох компартментів, і обидва відповідні критерії можуть бути встановлені на 1. Наприклад, у випадку хвороб коней (наприклад, Африканська чума та Вірусний артеріїт коней), то обидві «хвороби» можуть вразити і «домашніх тварин» (тому, в деяких регіонах також може бути доречним розглянути й диких коней).

2.1. Передача людям

Форма перебігу в людини

Так=1 / Ні=0

2. ЕПІЗООТОЛОГІЯ

2.2. Передача ВІД людей

Імовірна (поширена) передача від людини до тварини

Так=1 / Ні=0

Імовірна (поширена) передача між людьми

Так=1 / Ні=0

Ця друга категорія стосується ролі людини в епізоотології хвороби, як чутливого виду, але також як потенційного джерела інфекції:

  • Якщо хвороба може вражати людей, критерій «Форма перебігу в людини» має бути встановлений на 1. За замовчуванням ми розглядаємо хвороби людей лише у випадку хвороб, у яких фактично доведено наявність захворювання людей. Коли лише підозрюється можливість зараження людини, але вона не доведена, ми припускаємо, що захворювання людей не існує (може бути використана інша гіпотеза, але її слід вказати у відповідному полі «Коментарі», щоб кожен оператор працював з тим же посиланням).
  • Що стосується можливої передачі від людей:
    • Якщо можлива передача від людини до тварини, критерій «Імовірна передача від людини до тварини» слід встановити на 1.
    • Якщо існує передача між людьми, для параметра «Імовірна передача між людьми» слід встановити значення 1.

Ще раз ми розглянемо тут лише випадки, коли ці способи передачі існують і можуть бути відносно поширеними в нормальних умовах. Коли є лише підозра, що передача людині чи від людини може відбутися, або коли про це повідомлялося лише в експериментальних чи виняткових умовах, ми припускаємо, що таких способів не існує в загальному аналізі.

3.1. Збудник у тваринах

Можливість персистуючого зараження з імовірним горизонтальним чи вертикальним зараженням наступних поколінь (хронічні носії, здорові носії тощо)

Так=1 / Ні=0

3. ПЕРСИСТЕНЦІЯ

3.2. Збудник в навколишньому середовищі

Виживання збудника в навколишньому середовищі (цисти, ґрунтові агенти) або час виживання > 1 року

Так=1 / Ні=0

3.3. Збудник в живій природі

Резервуаром збудника є дика природа

Так=1 / Ні=0

3.4. Збудник у переносниках

Біологічні цикли або персистенція у переносника чи виду-носія

Так=1 / Ні=0

Третя група критеріїв цього модуля стосується можливості персистенції збудника на території. Однак можливі різні способи:

  • Перший спосіб – це помітна персистенція збудника в заражених осіб. За звичай, всі збудники присутні в заражених осіб під час фази інфекції, але ми будемо вважати це значущим лише в тому випадку, якщо їхня присутність може викликати інфекцію в наступному поколінні, тобто якщо відбувається вертикальна передача чи якщо заражені тварини можуть бути здоровими або хронічними носіями та зберігати патоген досить довго, щоб заразити сприйнятливих осіб. У цих випадках критерій «Можливість постійного зараження» має бути встановлений на 1.
  • Друга можлива модальність – це значна пасивна персистенція збудника в навколишньому середовищі (ґрунті, воді тощо), наприклад, через специфічні стійкі форми, такі як спори. У будь-якому випадку, ми вважаємо, що стійкість у навколишньому середовищі має велике значення, якщо патоген може залишатися заразним більше одного року. У цьому випадку критерій «Виживання збудника в навколишньому середовищі» має бути рівним 2 (цей додатковий коефіцієнт відповідає розширеному ризику зараження здорових тварин у порівнянні зі збудником, який передається лише прямим контактом з зараженими особами).
  • Третя можливість полягає в тому, що збудник може зберігатися на певній території через біологічні цикли у деяких видів диких тварин (в організмі яких він здатен проявляти симптоми чи протікати безсимптомно). У цьому випадку критерій «Резервуаром збудника є дика природа» слід встановити рівним 2 (щодо вищезазначеного критерію, цей додатковий коефіцієнт відповідає розширеному ризику зараження здорових тварин у порівнянні зі збудником, який передається лише прямим контактом з зараженими домашніми тваринами).
  • Останній спосіб – це персистенція збудника у видів-переносників через біологічні цикли, стійку інфекцію або окремі стійкі форми. У цьому випадку критерій «Біологічні цикли або персистенція у переносника чи виду-носія» слід встановити на 2 (тут знову цей додатковий коефіцієнт відповідає розширеному ризику впливу на здорових тварин).

Як зазначено у попередніх аспектах, ці модальності стійкості будуть враховані лише в тому випадку, якщо їх фактично доведено. Підозрювані модальності чи гіпотетичні моделі не мають розглядатися (якщо це так, про це слід повідомити як коментар у відповідному полі).

4.1. Швидкість поширення
Хвороби, що передаються повітряно-крапельним шляхом чи літаючими переносниками та/або сприйнятливими видами
Так=1 / Ні=0
Безпосередній контакт
Так=1 / Ні=0
Безпосередній чи опосередкований контакт (наприклад, фоміти, обладнання)
Так=1 / Ні=0
4. СПОСІБ ПЕРЕДАВАННЯ
4.2. Способи передачі
Через ґрунт
Так=1 / Ні=0
Хвороба, що передається через корм чи воду
Так=1 / Ні=0
Через транспорт
Так=1 / Ні=0
Через повітря
Так=1 / Ні=0

Остання група критеріїв в епізоотологічному модулі стосується особливостей передачі хвороби:

  • Перший критерій стосується очікуваної швидкості поширення хвороби. Це надає додаткової ваги хворобам, що можуть передаватися повітряно-крапельним шляхом або вражати літаючих переносників чи види носіїв. Ми припускаємо, що ці методи несуть більший ризик поширення між несуміжними епізоотологічними одиницями. За звичай, хвороби, що передаються лише безпосередньо, іноді можуть поширюватися швидше, ніж хвороби, що передаються переносниками, наприклад, у конкретних ситуаціях чи місцевих умовах з масштабним переміщенням тварин. Однак цей критерій залишається індикатором потенціалу хвороби до географічного поширення, незалежно від діяльності людини, і подолання природних бар’єрів. Отже, якщо хвороба передається повітрям або переносником чи вражає літаючі види, цей критерій «Швидкість поширення» слід встановити на 2 (відповідає відносній важливості цих факторів в епізоотологічній «важливості» хвороби).
  • Група критеріїв «Способи передачі» служить для визначення шляхів передачі хвороб між тваринами. Для кожного з них, якщо маршрут є можливим джерелом забруднення, відповідний критерій має бути встановлений на відповідне значення. Зауважте, що коефіцієнт відрізняється для деяких методів, що відображає рівень ризику з точки зору поширення хвороби:
    • Критерій «Безпосередній контакт» відповідає всім випадкам передачі через прямий фізичний контакт з зараженими особами: від особи до особи, шлях розмноження, укуси чи подряпини тощо. Ця категорія також включає інвазивні контакти, коли, наприклад, заражені тканини, такі як плацента оскільки, вона є джерелом передачі. Відповідно вага дорівнює 1, оскільки цей спосіб має відносно невеликі шанси спричинити масове поширення хвороби, принаймні за межами небезпечних епізоотичних одиниць (за умови виконання вимог біобезпеки).
    • Критерій «Безпосередній чи опосередкований контакт» відповідає всім випадкам передачі зараженими фомітами, обладнанням, аерозолями тощо. Як і у випадку прямого контакту, відповідна вага дорівнює 1, оскільки будь-яке поширення може бути легко обмежено за допомогою заходів біобезпеки.
    • Критерій «Через ґрунт» відповідає стійким телуричним формам збудника, таким як спори. Відповідна вага також дорівнює 1, оскільки такі агенти здатні заражати людей лише у небезпечній зоні.
    • Критерій «Хвороба, що передається через корм чи воду» відповідає збудникам, що передаються водою (це не враховує можливе залучення систем каналізації) чи кормів для тварин. Коефіцієнт дорівнює 2, оскільки такі способи можуть бути пов’язані з «ензоотичними» хворобами чи зараженням кількох епізоотичних одиниць.
    • Критерій «Через транспорт» відповідає всім хворобам, викликаним виключно або факультативно збудниками, що передаються переносниками. Тут розглядаються всі види переносників: членистоногі, молюски тощо. Відповідна вага дорівнює 3, оскільки цей спосіб може спричинити масове поширення хвороби.
    • Критерій «Через повітря» відповідає випадку, коли патоген може пасивно переноситися на відстані у кілька кілометрів без будь-якої матеріальної чи біологічної підтримки, крім пилу чи мікроаерозолю. Оскільки це спосіб з найвищим ризиком масового поширення, то відповідно вага дорівнює 4.

4.2.1.2 - Візуалізація результатів

Результати вищезгаданих критеріїв для модуля епізоотологічного профілювання можна візуалізувати на радарній діаграмі таким чином, що дозволяє порівнювати різні профілі. Результатом для кожної гілки є сума відповідних критеріїв, поділена на кількість критеріїв (від 0 до 1).

З педагогічною метою наводяться приклади з використанням повністю теоретичних моделей хвороб. Те саме стосується всіх прикладів візуалізації, наведених у цьому звіті.

Image

У цьому прикладі хвороба 1 вражає домашню худобу та диких тварин, з можливістю передачі людям. Патоген стійкий в заражених тварин і в ґрунті, а передача відбувається при контакті між зараженими тваринами чи зі збудником, що передається через ґрунт.

Хвороба 2 вражає домашню худобу, диких та домашніх тварин, але не людей. Вона може зберігатися лише у членистоногих переносників і передається при прямому та непрямому контакті, а також переносниками.

4.2.2 - Економічний профіль

4.2.2

Економічне профілювання хвороби спрямоване на визначення потенціалу шкідливого впливу на місцеву економіку та враховує наступні осі:
  • Прямий вплив:
    • Уражені види, зважені відповідно до їхньої важливості у виробничих системах (оцінюються через глобальні показники виробництва);
    • Вплив захворювання на уражені епідеміологічні підрозділи (в основному через клінічні прояви);
    • Можливе загострення впливу сезонних чи локальних піків або епізоотій.
  • Непрямий вплив:
    • вплив на споживання, головним чином для зоонозних хвороб (і особливо для зоонозів харчового походження);
    • Вплив на міжнародну торгівлю, пов'язаний з існуванням офіційно визнаного санітарного стану на хворобу або офіційних вимог сертифікації для тварин та/або продуктів з уражених зон (див. Кодекс здоров'я наземних тварин МЕБ [Наземний кодекс], том 2).
Інші непрямі ефекти можуть існувати у сфері економічних проблем, пов'язаних з хворобами, наприклад вплив на туризм, промисловість або виробництво сільськогосподарських культур (коли воно залежить від робочих тварин) тощо. Однак ці ефекти тісно пов'язані з конкретними національними чи регіональними контекстами та мають низьке значення в глобальному аналізі. Таким чином, вони розглядатимуться лише в локальних модулях.

4.2.2.1 - Детальні критерії

Велика рогата худоба
Так=3 / Ні=0
Вівці й кози
Так=2 / Ні=0
Свині
Так=3 / Ні=0
5. ПРЯМІ ВТРАТИ
5.1. Уражені види продукції
Птахи
Так=3 / Ні=0
Верблюди
Так=1 / Ні=0
Коні та осли
Так=1 / Ні=0
Кролики та зайці
Так=1 / Ні=0
Бджоли
Так=1 / Ні=0

Перша група критеріїв у модулі економічного профілювання стосується постраждалих видів і секторів виробництва. Для кожного виду чи групи видів, якщо вони сприйнятливі до хвороби, відповідні критерії мають бути встановлені на відповідне значення. Зауважте, що відповідна вага кожного виду різна: це буде залежати від важливості цього виду в глобальній економіці. Значення були визначені шляхом аналізу світової статистики виробництва за 2007 рік у ФАОСБД:

  • Великій рогатій худобі, свиням і птахам було присвоєно коефіцієнт 3, оскільки вони становлять від 10 до 50% загальної вартості світового тваринництва;
  • Вівцям і козам було присвоєно коефіцієнт 2, оскільки вони становлять від 1 до 10% загальної вартості світового тваринництва;
  • Інші види отримали коефіцієнт 1, оскільки вони становлять менше ніж 1% загальної вартості світового тваринництва. Це ставить на той самий рівень виробничі категорії з низьким і дуже низьким внеском у світове тваринництво, але має перевагу висвітлення тих впливів, що можуть загрожувати виробничим секторам, пов’язаним з цими порівняно незначними видами (якими, однак не слід нехтувати).

Ми припускаємо, що річна зміна відповідної ваги виду на глобальному рівні недостатньо велика, щоб виправдати зміну категорії виду.

Відсутнє клінічне вираження => 0

Лише окремі чи «аназоотичні» випадки
(тобто спорадичні випадки в стаді) => 1

5. ПРЯМІ ВТРАТИ
5.2. Вплив на продуктивність в стадах
Клінічні прояви хвороби,
що впливає на виробництво на рівні стада => 2
Аборти на рівні стада, мертвонароджені чи безпліддя => 3
Смертність на рівні стада (≥ 20%) => 4

Другий критерій стосується тяжкості очікуваних втрат, пов’язаних із захворюванням, в уражених виробничих одиницях (стадах). Він коливається від 0 до 4 залежно від рівня впливу:
  • 0, якщо хвороба не має симптоматичного вираження у тварин;
  • 1, якщо хвороба викликає лише окремі або дуже мало «аназоотичних» випадків (тобто спорадичні випадки на рівні стада);
  • 2, якщо хвороба має помітні клінічні наслідки на рівні стада, що негативно впливає на виробництво,
  • 3, якщо хвороба викликає проблеми з відтворенням на рівні стада зі значними показниками абортів, мертвонароджень або безпліддя;
  • 4, якщо хвороба може призвести до смертності на рівні стада понад приблизно 20%.

Хвороби з сезонним піком
Так=1 / Ні=0
Ні=> 0
5. ПРЯМІ ВТРАТИ
5.3. Просторово-часовий профіль
Масові вогнищеві спалахи
Серія спалахів у зоні => 1
Ефект «поширення хвилі» по всій зоні => 2

Остання група критеріїв прямого впливу дозволяє зосередити додаткову вагу на хворобах з несприятливим просторовим чи тимчасовим профілем:

  • Якщо хвороба пов'язана з сезонними непередбаченими обставинами (наприклад, поширенням видів членистоногих переносників), що призводять до сезонного зростання випадків захворювання і боротися з ним буде складніше, аніж з хворобою з регулярним поширенням випадків. У цьому випадку критерій «Хвороба з сезонним піком» має бути встановлений на 1.
  • Якщо хвороба може призвести до масових територіально зосереджених спалахів, «Масивні осередкові спалахи» слід встановити на:
    • 1, якщо вона викликає серію спалахів у зоні з обмеженою кількістю тварин в стадах (наприклад, хвороба, що передається переносником);
    • 2, якщо це спричиняє ефект «поширення хвилі», вражаючи переважну більшість або усіх тварин в зараженій зоні.

Не зоонозна хвороба
=> 0
6.1. Вплив на споживання
Зоонози, що вражають продуктивні види (не харчові)
=> 1
6. НЕПРЯМІ ВТРАТИ
Харчовий зооноз (через продукти тваринного походження)
=> 2
6.2. Вплив на торгівлю
Офіційний стан хвороби (МЕБ)
Так=2 / Ні=0
Особливі заходи щодо торгівлі живими тваринами та/або продуктами тваринного походження (МЕБ)
Так=1 / Ні=0

Останні два критерії модуля стосуються непрямих економічних збитків, що можуть бути спричинені хворобою:
  • Вплив на споживання відповідає можливому впливу хвороби на споживчі звички. Ми припускаємо, що всі зоонози можуть мати такий вплив, але він буде більш значним у випадку харчового зоонозу, що потенційно передається продуктами тваринного походження. Як наслідок, критерій «Вплив на споживання» має бути встановлений на:
    • 1, якщо хвороба є зоонозом нехарчового походження;
    • 2, якщо хвороба є харчовим зоонозом з можливою наявністю збудників в продуктах тваринного походження.
  • У деяких випадках навіть хвороби, що не є зоонозами, здатні впливати на споживання. Однак це пов’язано з конкретними локальними контекстами, і це неможливо оцінити на глобальному рівні.
  • Вплив на торгівлю пов'язаний з наявністю офіційного стану хвороби чи рекомендацій щодо конкретних заходів у відношенні торгівлі тваринами та продуктами з потенційно небезпечних територій. Оскільки, наразі, це єдиний стандарт охорони здоров’я тварин, визнаний у глобальному масштабі. Наземний кодекс МЕБ слід використовувати, як довідник для визначення того, чи підлягає ця хвороба наступним заходам:
    • Критерій «Офіційний стан хвороби» має бути встановлений на 2 лише у випадку хвороб, що підпадають під офіційний національний стан хвороби тварин. Наразі це стосується лише чотирьох хвороб: Ящуру, Губчастої енцефалопатії великої рогатої худоби (ГЕ ВРХ), Контагіозної плевропневмонії великої рогатої худоби (КПП ВРХ) та Чуми великої рогатої худоби.
    • Критерій «Особливі заходи щодо торгівлі тваринами та/або продуктами тваринного походження» має бути встановлений на 1 у випадку хвороб, щодо яких Наземний кодекс МЕБ містить конкретні рекомендації в відношенні торгівлі тваринами та продуктами з потенційно небезпечних територій (сертифікація, контроль тощо). Відповідні деталі можна знайти в томі 2 Наземного кодексу МЕБ.

4.2.2.2 - Візуалізація результатів

Так само як і для епізоотологічного профілю, результат оцінки економічного впливу можна візуалізувати на радарній діаграмі. Результатом для кожної гілки є сума відповідних критеріїв, поділена на кількість критеріїв (від 0 до 1).

Наведені приклади відповідають цілком теоретичним моделям хвороб.

4.2.2.2

У цьому прикладі хвороба 1 є гіпотетичною хворобою, що вражає жуйних тварин, із симптомами стадного рівня, але без значних порушень відтворення чи смерті. Це трансмісивна хвороба з сезонними піками та є харчовим зоонозом (патогеном у м’ясі) і підлягає офіційному визнанню національного стану МЕБ з конкретними торговими рекомендаціями.

Хвороба 2 вражає лише бджіл і спричиняє масову їх смертність в вуликах. Це не сезонне захворювання, але може викликати серію спалахів у певній зоні; не впливає на здоров'я людей і підлягає лише рекомендаціям МЕБ щодо торгівлі живими бджолами та медом.

4.2.3 - Зоонозний профіль

Image

Цей крок спрямований на визначення потенційної небезпеки хвороби з точки зору здоров’я людей (для зоонозів), беручи до уваги два взаємодоповнюючі поняття:

  • Суворо пов'язана з хворобою загроза здоров'ю людини:
    • випадки важкого перебігу в людини;
    • передача від тварин до людини;
    • передача між людьми.
  • Можливість контролю хвороби в людей:
    • Діагностика хвороби в людини;
    • Профілактика та лікування людей.

Ми вирішили тут паралельно розглянути форму хвороби в людей та варіанти боротьби з нею. Це дозволяє нам надавати найвищий пріоритет хворобам із сильною потенційною небезпекою для людей ТА незначною кількістю можливих засобів боротьби.

Цей крок спрямований на визначення потенційної небезпеки хвороби з точки зору здоров’я людей (для зоонозів), беручи до уваги два взаємодоповнюючі поняття:

  • Суворо пов'язана з хворобою загроза здоров'ю людини:
    • випадки важкого перебігу в людини;
    • передача від тварин до людини;
    • передача між людьми.
  • Можливість контролю хвороби в людей:
    • Діагностика хвороби в людини;
    • Профілактика та лікування людей.

Ми вирішили тут паралельно розглянути форму хвороби в людей та варіанти боротьби з нею. Це дозволяє нам надавати найвищий пріоритет хворобам із сильною потенційною небезпекою для людей ТА незначною кількістю можливих засобів боротьби.

4.2.3.1 - Детальні критерії

7.1. Зоонози
Можлива форма перебігу у людини
Так=1 / Ні=0
Н/З
Абсолютно смертельний
=> 4
7. ВИПАДКИ СЕРЕД ЛЮДЕЙ
7.2. Важкість перебігу у людей (якщо не лікувати)
Потенційно смертельний у випадках ускладнення
=> 3
Виражена симптоматика без смертності
=> 2
Безсимптомний чи легкий перебіг хвороби у людей
=> 1

Н/З: не застосовується.

Перша група критеріїв відповідає наявності та важкості перебігу випадків захворювання у людей:
  • Цей перший критерій «Можлива форма перебігу хвороби у людини» автоматично заповнюється інструментом на основі відповіді на критерій «Передача людині» у модулі епідеміологічного профілю. (Усі поля, які заповнюються автоматично у цьому звіті, як правило, відображаються блакитним.)
  • Критерій «Ступінь форми перебігу в людини» коливається від 1 до 4, залежно від важкості перебігу хвороби у людини. Ми беремо до уваги лише ті випадки, коли хвороба у людей не лікується, щоб визначити «Потенційну шкоду здоров’ю людини» для цієї хвороби. Цей критерій слід визначати наступним чином:
    • 1, якщо хвороба протікає безсимптомно чи викликає лише легкі симптоми у людей;
    • 2, якщо хвороба має симптоматичне вираження у людей, що здатне призвести до хвороби, але без ризику смерті;
    • 3, якщо хвороба може призвести до смерті, але лише у випадках ускладнень чи у схильних до неї осіб;
    • 4, якщо хвороба незмінно закінчується летальним результатом для людини.

Можлива форма перебігу у людини
=> 3
8.1. Клінічна діагностика
Підозра лише на основі клінічних ознак
=> 2
8. ДІАГНОСТИКА
Патогномонічні ознаки
=> 1
Лабораторні дослідження чи методи підтвердження відсутні
=> 3
8.2. Лабораторна діагностика
Складна чи ненадійна техніка підтвердження
=> 2
Достовірний метод діагностики
=> 1

Друга група критеріїв стосується діагностики хвороб у людей з чіткою оцінкою клінічної та лабораторної діагностики:

  • Критерій «Клінічний діагноз» коливається від 1 до 3, залежно від його складності:
    • 1, якщо клінічні ознаки є патогномонічними, а клінічний діагноз легкий і переконливий;
    • 2, якщо клінічні ознаки вказують лише на діагноз (це в більшості випадків);
    • 3, якщо клінічний діагноз неможливий (безсимптомний перебіг, слабко виражені чи неспецифічні ознаки тощо).
  • Критерій «Лабораторна діагностика» також коливається від 1 до 3, за тим же принципом:
    • 1, за умови якісного лабораторного діагностичного дослідження;
    • 2, за наявності лише складних чи ненадійних діагностичних досліджень;
    • 3, за відсутності діагностичних лабораторних досліджень.

Друга група критеріїв стосується діагностики хвороб у людей з чіткою оцінкою клінічної та лабораторної діагностики:

  • Критерій «Клінічний діагноз» коливається від 1 до 3, залежно від його складності:
    • 1, якщо клінічні ознаки є патогномонічними, а клінічний діагноз легкий і переконливий;
    • 2, якщо клінічні ознаки вказують лише на діагноз (це в більшості випадків);
    • 3, якщо клінічний діагноз неможливий (безсимптомний перебіг, слабко виражені чи неспецифічні ознаки тощо).
  • Критерій «Лабораторна діагностика» також коливається від 1 до 3, за тим же принципом:
    • 1, за умови якісного лабораторного діагностичного дослідження;
    • 2, за наявності лише складних чи ненадійних діагностичних досліджень;
    • 3, за відсутності діагностичних лабораторних досліджень.

Вакцина відсутня
=> 3
9.1. Вакцинація
Середня ефективність чи доступність
=> 2
9. ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ
Вакцина ефективна
=> 1
Ефективне лікування відсутнє
=> 3
9.2. Лікування
Середня ефективність чи доступність
(чи екстрена лікувальна вакцинація)
=> 2
Повне одужання без рецидиву
=> 1

Третя група критеріїв стосується можливості вакцинації та лікування людей. Як і для діагностики, відповідні критерії коливаються від 1 до 3, залежно від їх існування та ступеня їх ефективності:

  • Критерій «Вакцина» має бути наступним:
    • 1, якщо є ефективна вакцина;
    • 2, якщо існує лише вакцина з середньою ефективністю чи доступністю (наприклад, якщо вакцина існує, але ще не була імпортована чи вироблена в країні, або якщо вона забезпечує лише частковий захист);
    • 3, якщо вакцина відсутня.
  • Критерій «Медичне лікування» має бути наступним:
    • 1, якщо є ефективне лікування, що забезпечує одужання без рецидиву;
    • 2, якщо існуючі методи лікування важко отримати чи запровадити, або якщо їх ефективність обмежена. Ті випадки, коли єдиною можливістю лікування є екстрена вакцинація, наприклад, проти Сказу, також належать до цієї категорії (тому, що навіть якщо вона може бути повністю ефективною, її застосування можливе лише впродовж короткого часу і потребує вірного діагнозу та належного лікування пацієнта).
    • 3, якщо лікування не існує.

Високий ризик (наприклад, літаючий адаптований до людини переносник)
=> 4
10.1. Передача від тварин до людини
Значний суспільний ризик (наприклад, небезпечні харчові продукти, що широко вживаються, нелітаючі адаптовані до людини переносники)
=> 3
Професійна чи професійно-небезпечна хвороба
=> 2
Лише поодинокі випадки зараження людей
=> 1
10. ПЕРЕДАЧА
Високий ризик (наприклад, літаючий адаптований до людини переносник)
=> 4
Легка передача через безпосередній чи опосередкований контакт
=> 3
10.2. Передача між людьми
Передача при безпосередньому тісному контакті
=> 2
Лише вертикальна чи випадкова передача, між особами з високим ризиком чи при особливо інвазивному контакті
=> 1
Людина — епідемічний тупик
=> 0

Остання група критеріїв у формуванні профілю впливу хвороби на здоров’я людини стосується передачі збудника від тварин до людини, а також між людьми:
  • Критерій «Передача від тварини до людини» коливається в межах, від 1 до 4, залежно від відповідного ризику:
    • 1, якщо передача людині може відбуватися лише у виняткових і поодиноких випадках;
    • 2, якщо хворобу можна вважати професійним чи професійно-небезпечним ризиком, тобто вражає людей, які працюють чи мають певні контакти з тваринами (фермерів, мисливців тощо);
    • 3, якщо існує значний ризик того, що хвороба може передаватись людині, наприклад, якщо продукт тваринного походження, що часто споживається, може бути небезпечним, або якщо існує ймовірність передачі через адаптованого до людини переносника, неспецифічним для людини способом (випадкові укуси);
    • 4, якщо ризик зараження людей високий, наприклад, якщо патоген може переноситися літаючими членистоногими переносниками, адаптованими до людей (випадкові укуси).
  • Критерій «Передача між людьми» коливається від 0 до 4, за тим же принципом:
    • 0, якщо люди є епідемічним тупиком для збудника;
    • 1, якщо існує лише ризик випадкової передачі, за участю схильних осіб чи особливо інвазивного контакту (це включає і вертикальну передачу);
    • 2, якщо передача між людьми можлива і вимагає принаймні безпосереднього тісного контакту;
    • 3, якщо передача між людьми можлива через близькість чи непрямий контакт;
    • 4, якщо існує особливо високий ризик передачі між людьми, наприклад, у випадку зоонозу, що передається повітряно-крапельним шляхом, чи зоонозу, що передається специфічними переносниками, спеціально пристосованими до людей.

4.2.3.2 - Візуалізація результатів
Вищезгадані аспекти підсумовуються та візуалізуються в радіолокаційній діаграмі, яка складає зоонозні характеристики хвороби за п’ятьма осями, що відповідають кожній тематичній категорії.
Результатом для кожної осі є сума відповідних критеріїв, поділена на кількість критеріїв (від 0 до 1).
 
4.2.3.2

У цьому прикладі ми розглядаємо гіпотетичну хворобу 1, що проявляє клінічні ознаки, але не викликає загибелі, з досить специфічними ознаками та достовірним лабораторним діагнозом, вакциною та лікуванням; ця хвороба має значний ризик ураження людей (вона передається переносниками, і, навіть якщо переносник не пристосований до людини, укуси можуть бути не винятковими). Людина — епідемічний тупик для збудника.

Хвороба 2 – це важкий за перебігом зооноз, що завжди закінчується смертю, якщо його не лікувати. Крім того, клінічні ознаки важко інтерпретувати, а лабораторні методи – недостовірні. Ця хвороба потребує тісного контакту з тваринами, для зараження людей, і тому є переважно професійною хворобою. Однак він може передаватися між людьми при безпосередньому тісному контакті.

N.B.: Важливо мати на увазі, що для всіх критеріїв контрольних заходів і груп критеріїв, чим вищий бал, тим менш ефективними будуть відповідні заходи.

4.3 - Крок 1.2: Характеристика заходів контролю

Image

Після того, як епідеміологічний, економічний та зоонозний (де це доречно) профілі хвороб тварин будуть встановлені, наступним кроком є оцінка того, чи доступні заходи контролю для запобігання, контролю чи їх викорінення. Проте актуальність цих стратегій контролю може бути оцінена лише на місцевому рівні, оскільки вони залежать від конкретної ситуації в кожній країні чи регіоні. Таким чином, у цьому першому глобальному аналізі ми будемо розглядати лише наявність та очікувану ефективність технічних засобів для боротьби з хворобою у тварин:

  • Діагностичні засоби:
    • клінічний діагноз: залежно від специфіки ознак;
    • лабораторні методики: якість та доступність досліджень, здатність виявляти сероконверсію в стадах та ідентифікувати збудник (включаючи його серотип, штам тощо);
  • Механізми захисту території:
    • контроль за торгівлею та іншим переміщенням живих тварин і продуктів тваринного походження, залежно від рівня їх безпеки;
    • зонування та компартментизація, якщо це стосується цієї хвороби;
  • Вакцинація тваринам:
    • ефективність імунного захисту від клінічної експресії, виділення патогенів чи зараження;
    • можливість диференціації вакцинованих тварин від заражених в природі носіїв патогенів (вакцини ДЗВТ);
  • Лікування тварин;
  • Заходи біобезпеки в епізоотичних одиницях:
    • актуальність передової практики в стадах щодо запобігання чи обмеження хвороб;
    • значення систем водовідведення (для хвороб, що передаються через воду);
    • захист від переносників (захист тварин від переносників) чи заходи проти переносників (знищення популяцій переносників) у разі хвороб, що передаються переносниками.

Крім ефективності, заходи контролю також можуть завдати значних збитків та непомітних наслідків суспільству та навколишньому середовищу. Однак ці аспекти стосуються кожної конкретної місцевої ситуації (характер політики контролю, соціально-культурний фон тощо) і тому не будуть розглядатися в цій першій частині.

Примітка: Якщо немає (чи недостатньо) даних щодо заходів боротьби з хворобою, це може орієнтувати подальшу дослідницьку роботу (це підкреслює важливість заповнення полів «коментар» у таблицях, якщо це необхідно).

4.3.1 - Детальні критерії

Патогномонічні ознаки

=> 1

Клінічний діагноз: до- та посмертна діагностика (перед- та після забійний огляд)

Клінічні ознаки хвороби

=> 2

Безсимптомний перебіг чи неспецифічні ознаки

=> 3

Можлива і безпечна непряма ізоляція та ідентифікація збудника (серологія або безпечне поводження зі збудником)

=> 1

11. ДІАГНОСТИКА ТА НАГЛЯД

11.1. Діагностика хвороб тварин

Лабораторна діагностика в дослідженні біобезпеки (точна ідентифікація збудника, включаючи серотип)

Пряма ідентифікація збудника або потреба в шафах біобезпеки

=> 2

Ідентифікація неможлива

=> 3

Швидка діагностика без дослідження збудника (серологія на антитіла) або безпечне поводження зі збудником

=> 1

Лабораторний нагляд (виявлення сероконверсії у тварин)

Делікатне випробування, що вимагає спеціалізованих лабораторій чи кабінету біобезпеки

=> 2

Немає підтвердження у живих тварин чи не досліджували

=> 3

Перша група критеріїв модуля оцінки заходів контролю стосується можливостей діагностики та нагляду за хворобами у тварин:

  • Критерій «Клінічний діагноз: передсмертний і посмертний» коливається від 1 до 3, залежно від складності ідентифікації хвороби у тварин за клінічними ознаками у випадках зараження чи навіть за анатомопатологічними ознаками (під час розтину чи після забійного огляду):
    • 1, якщо під час посмертного чи клінічного огляду легко помітні патогномонічні ознаки;
    • 2, якщо можуть бути виявлені лише орієнтовні ознаки, що потребують подальшого підтвердження;
    • 3, якщо хвороба протікає безсимптомно або викликає неспецифічні ознаки чи ураження.
  • Критерій «Лабораторна діагностика в кабінеті біобезпеки» має на меті визначити, чи можлива точна ідентифікація збудника (включаючи визначення його серотипу, штаму патогену тощо) та чи потребує він конкретних заходів біобезпеки. Цей критерій слід встановити таким чином:
    • 1, якщо ідентифікація можлива та безпечна, і може бути легко виконана в прикладних лабораторіях;
    • 2, якщо безпосередня ідентифікація збудника можлива, але для цього потрібен адаптований кабінет біобезпеки;
    • 3, якщо точна ідентифікація збудника неможлива.
  • Критерій «Лабораторний нагляд» має на меті визначити, чи можливий моніторинг сероконверсії у стадах за допомогою лабораторних методів, і чи можливо легко провести такі дослідження. Цей критерій слід встановити таким чином:
    • 1, якщо дослідження легке і безпечне (відсутність небезпеки чи безпечне поводження з патогеном);
    • 2, якщо є лише специфічне дослідження (складне чи небезпечне), що потребує або спеціалізованих лабораторій, або покращених умов біологічної безпеки;
    • 3, якщо підтвердження неможливе у живих тварин (навіть якщо існує патологоанатомічна діагностика, критерієм слід встановити це значення).

Живі тварини (включаючи дику природу)

Безпечний (передача неможлива)

=> 0

Сирі продукти (включаючи харчові продукти та корми)

Оброблені продукти (включаючи харчові продукти та корми)

Можливий огляд, санітарна обробка чи лікування (технологія сертифікована)

=> 1

12. ЗАХОДИ ТОРГІВЛІ І ПЕРЕМІЩЕННЯ

12.1. Контроль поширення хвороби

Сперма та ембріони (яйця)

Пряма ідентифікація збудника або потреба в шафах біобезпеки

=> 1

Можливе забруднення харчових відходів і кормів

Інші (вектори, переносники, людей тощо)

Сертифікація стану щодо походження (простежуваність)

=> 3

12.2. Відповідні

компартменталізація / зонування

Так => 0 Ні => 1

Друга група критеріїв стосується можливих заходів торгівлі та переміщення за наявності хвороб:

  • Критерій «Контроль поширення хвороби» аналізує різні можливі шляхи зараження збудником: живих тварин (включаючи дику природу), сирих продуктів тваринного походження, оброблених продуктів тваринного походження, сперми та ембріонів (включаючи яйця), відходів та інші шляхи, такі як люди-переносники або конкретні види переносників. Кожен із цих шляхів має оцінюватися від 0 до 3, залежно від відповідного ризику зараження:
    • 0, якщо шлях безпечний, тобто відповідні тварини або продукти не можуть бути заражені збудником;
    • 1, якщо простого лікування або санітарії достатньо для забезпечення відсутності збудника (наприклад, пастеризації молока);
    • 2, якщо єдиний спосіб уникнути зараження цим шляхом — це чітка простежуваність, пов’язана із сертифікацією походження тварин або продуктів (тобто з безпечних країн, зон чи ферм).
    • 3, якщо ризику, пов’язаного з цим шляхом, неможливо запобігти (наприклад, шляхи міграції диких тварин).
  • Критерій «Відповідна компартменталізація чи зонування» має на меті визначити, чи може компартменталізація, чи зонування бути релевантним у разі виникнення хвороби (залежно від її характеристик та шляхів передачі). Як і у випадку з заходами міжнародної торгівлі (див. Економіка профілювання), єдиним загальновизнаним стандартом щодо хвороб тварин є Наземний кодекс МЕБ. Таким чином, цей критерій має бути встановлений на 1 лише тоді, коли Наземний кодекс МЕБ стосується компартментів чи зон за відповідної хвороби.

Запобігання інфекції

=> 1

Запобігання носінню та виділенню

=> 2

13. ВАКЦИНАЦІЯ

13.1. Вакцинація тварин

Рівень імунного захисту (з дозволеною вакциною)

Лише обмеження клінічного прояву

=> 3

Без вакцинації

=> 4

ДЗВТ вакцина

Так => 0 Ні => 1

Третя група критеріїв у цьому модулі стосується можливої вакцинації тварин від хвороб:

  • Перший критерій «Рівень імунного захисту» є показником очікуваної якості наявних рішень щодо вакцини. Цей критерій коливається від 1 до 4:
    • 1, якщо вакцина забезпечує надійний імунний захист, запобігаючи зараженню;
    • 2, якщо рівень захисту середній і запобігає носінню та виведенню збудника, але не запобігає зараженню тварин;
    • 3, якщо рівень захисту низький і лише обмежує клінічне вираження хвороби та її наслідків у хворих тварин;
    • 4, якщо вакцини немає.
  • Критерій «вакцина ДЗВТ» дозволяє надавати додаткову вагу з точки зору впливу хворобам, проти яких не існує вакцини ДЗВТ, оскільки такі хвороби може бути важче подолати – стосовно політик вакцинації – ніж з ті, з якими можна розрізняти вакцинованих і природно заражених тварин. Цей критерій слід встановити на 1, якщо вакцина ДЗВТ не доступна для цієї хвороби.

Повне одужання та звільнення від інфекції

=> 1

14. ЛІКУВАННЯ

14.1. Медикаментозне лікування тварин

Лише обмеження клінічного прояву та передачі

=> 2

Лікування не існує (чи несанкціоноване)

=> 3

Як і у випадку з вакцинами, наступний критерій спрямований на визначення наявності та очікуваної ефективності медичних засобів лікування хвороби. Зауважте, що цей критерій стосується лише лікування, що є специфічним для цієї хвороби. Він не враховує симптоматичні чи паліативні загальні методи лікування. Критерій «Медикаментозне лікування тварин» має бути встановлено таким чином:

  • 1, якщо існує специфічне лікування, що сприяє повному одужанню без рецидиву та звільнення від інфекції у постраждалих осіб;
  • 2, якщо існує лікування, яке лише обмежує ознаки та передачу, чи дозволяє одужання, але з ризиком тривалого носійства збудника;
  • 3, якщо лікування не існує, чи лікування є несанкціонованим або підпадає під серйозні негативні рекомендації світових стандартів охорони здоров'я тварин (МЕБ).

Очищення та дезінфекція

Безпечний (передача неможлива)

=> 0

15.1. Передові практики в стадах чи епізоотичних одиницях

Обмеження та контроль контактів між тваринами та людьми

Ізоляція хворих і вагітних тварин

Можливий огляд, санітарна обробка чи лікування (технологія сертифікована)

=> 1

15. ЗАХОДИ БІОБЕЗПЕКИ

15.2. Доступ до чистої води

Пряма ідентифікація збудника або потреба в шафах біобезпеки

=> 1

15.3. Вплив векторів

Векторна проба

Антивекторні рішення

Сертифікація стану щодо походження (простежуваність)

=> 3

Остання група критеріїв у цьому модулі стосується заходів біобезпеки, які можуть бути ефективними проти захворювання. Ці заходи поділяються на три категорії:

  • Загальні передові практики, які мають бути запроваджені (превентивно чи лікувально) в епідеміологічних підрозділах:
  • Регулярне очищення та дезінфекція (C&D) приміщень та обладнання, підтримка загального, хорошого рівня гігієни та запобігання персистенції патогенів (принаймні тих, що виділяються в навколишнє середовище, сприйнятливих до продуктів очищення та дезінфекції). Це «Очищення та Критерієм дезінфекції слід встановити:
    • 0 (Безкорисний), якщо патоген не може виділятися в навколишнє середовище або бути присутнім на обладнанні, так що C&D буде неефективним як захід боротьби з хворобою;
    • 1 (Корисний та ефективний), якщо стандартні та регулярні C&D ефективно обмежують присутність збудника на фермі та є хорошим способом обмеження нових інфекцій у тварин;
    • 2 (Корисна, але помірна ефективність чи доступність), якщо C&D може бути ефективним проти патогену, але вимагає певних продуктів та/або протоколів;
    • 3 (Корисний, але неможливий чи недоступний), якщо патоген виділяється і, таким чином, є джерелом або новими інфекціями, але не існує ефективного продукту або відповідні протоколи неможливі на фермах.
  • Обмеження та контроль контактів між тваринами та населенням є хорошим заходом, якщо люди вразливі до захворювання або можуть просто діяти як пасивні носії. Цей контроль передбачає ізоляцію тварин від людей, а також спеціальні заходи (одяг, C&D) для будь-яких осіб, які контактують зі стадами (фермерів, ветеринарів тощо). Цей критерій слід встановити таким чином:
    • 0 (Безкорисний), якщо немає ризику передачі збудника людині та немає ризику пасивного носійства збудника людиною;
    • 1 (Корисний та ефективний), якщо ізоляція тварин від людей є ефективним способом запобігання зоонозу (наприклад, у випадку зоонозу, що передається людині лише при прямому контакті), або якщо пасивне перенесення людьми є звичайним шляхом поширення захворювання у тварин;
    • 2 (Корисна, але помірна ефективність чи доступність), якщо ці заходи ефективні, але збудник має інші шляхи, окрім прямого контакту, для поширення на інших тварин або людей (наприклад, зооноз, який може передаватися при прямому контакті, а також повітряно-крапельним шляхом поширення);
    • 3 (Корисно, але неможливо чи недоступно), якщо не можна уникнути контактів між тваринами та населенням (наприклад, у випадку з домашніми тваринами).
  • Ізоляція хворих і породжених тварин також може бути способом обмежити поширення хвороби. Це дозволяє уникнути контакту здорових тварин з зараженими тваринами чи небезпечними матеріалами, такими як плацента (що може бути досить небезпечна у випадку деяких патогенів). Цей критерій слід встановити таким чином:
    • 0 (Безкорисний), якщо немає ризику прямої передачі від заражених тварин або плаценти;
    • 1 (Корисний та ефективний), якщо забезпечення ізоляції та хорошої біологічної безпеки для хворих і породжених тварин є достатніми для запобігання поширенню хвороби;
    • 2 (Корисна, але помірна ефективність чи доступність), якщо ізоляція хворих і породжених тварин дозволяє лише дискретно зменшити контамінацію − здорові тварини (наприклад, якщо єдиною можливістю є запізнілий діагноз, і кілька здорових тварин, можливо, вже були заражені до того, як хворих особин ізолюють);
    • 3 (Корисний, але неможливий чи недоступний), якщо ізоляція хворих і породжених тварин була б корисною для запобігання поширенню хвороби, але її неможливо здійснити (наприклад, у випадку хвороб переносників або повітряно-крапельних, оскільки це буде неможливо повністю ізолювати хворих тварин).
  • Критерій «Доступ до чистої води» вимірює релевантність санітарних систем поїлок для боротьби з хворобою в порівнянні з питвом тварин із природних джерел води. Цей критерій слід встановити таким чином:
    • 0 (Безкорисний), якщо збудник не може передаватися водою;
    • 1 (Корисний і ефективний), якщо збудник в основному передається водою і вразливий до стандартної санітарії води;
    • 2 (Корисна, але помірна ефективність або доступність), якщо збудник передається водою, але частково стійкий до санітарії, або якщо розповсюдження через воду є лише випадковим шляхом поширення хвороби;
    • 3 (Корисно, але неможливо чи недоступно), якщо патоген потенційно передається водою, але не може бути знищений санітарними протоколами.

Для хвороб, що передаються переносниками, слід вжити додаткових заходів біобезпеки, щоб зменшити вплив на тварин переносників. Можливі стратегії:

  • Захист від переносників, тобто засіб запобігання контакту переносників зі сприйнятливими тваринами. Це може означати спеціально обладнані або відповідно пристосовані приміщення та використання репелентів або подібних методів. Цей критерій коливається від 0 до 3 залежно від актуальності та ефективності таких заходів:
    • 0 (Безкорисний), якщо хвороба не є переносником;
    • 1 (Корисний і ефективний), якщо хвороба передається переносниками та переносників відносно легко уникнути;
    • 2 (Корисна, але помірна ефективність чи доступність), якщо хвороба передається переносником і контакт переносника з тваринами важко запобігти повністю (хоча його можливо ефективно зменшити);
    • 3 (Корисно, але неможливо чи недоступно), якщо хвороба передається переносниками, але контакт переносника з тваринами неможливо уникнути і його неможливо ефективно зменшити.
  • Антивекторні заходи, тобто заходи, що вживаються для знищення популяції переносників у навколишньому середовищі, щоб запобігти зберіганню та поширенню хвороби. Цей критерій коливається від 0 до 3 залежно від ефективності таких заходів:
    • 0 (Безкорисний), якщо хвороба не є переносником;
    • 1 (Корисний та ефективний), якщо хвороба передається переносниками, і популяцію переносників можна легко та ефективно знищити за допомогою скоординованих дій (наприклад, обробки пестицидами);
    • 2 (Корисна, але помірна ефективність чи доступність), якщо хвороба передається переносниками, але популяцію переносників важко контролювати (це найчастіший випадок хвороб, що передаються через переносників);
    • 3 (Корисно, але неможливо чи недоступно), якщо хвороба передається через переносників і неможливо регулювати популяцію переносників.

4.3.2 - Візуалізація результатів

Так само як і для попередніх модулів, радарну діаграму можна використовувати для візуалізації та порівняння профілів різних хвороб щодо можливих заходів контролю.

Результатом для кожної гілки є сума відповідних критеріїв, поділена на кількість критеріїв (від 0 до 1).

Image

У цьому гіпотетичному прикладі хвороба 1 викликає ураження, які зазвичай виявляються під час огляду забою. Неможливе лабораторне підтвердження на живих тваринах (лише патологоанатомічний тест), а використання збудника для ідентифікації вимагає підвищеної біологічної безпеки. Хвороба може бути занесена у заражених живих тварин і в молоці (але пастеризація ефективна). Вакцина доступна (обмежує носіння та виведення), але специфічного лікування не існує. Очищення та дезінфекція (C&D) є хорошим способом обмежити присутність збудника на фермах. Ізолювати хворих тварин не можна, оскільки хворобу можна діагностувати лише після смерті.

Хвороба 2 викликає симптоми, які є орієнтовними, але не патогномонічними у хворих тварин; проте лабораторне підтвердження та ідентифікація збудника нескладні

сейф. Хвороба може бути занесена у живих тварин (важливе значення простежуваності) та переносників (неможливо контролювати). Вакцини немає, але є дуже ефективне лікування. C&D є актуальним, але рідко повністю ефективним (збудник досить стійкий); Заходи захисту від переносників та заходи проти переносників є корисними, навіть якщо повний контроль над впливом переносників і над популяцією переносників неможливий.

4.4 - Завершення першого етапу

Наприкінці цього першого етапу аналіз глобальних даних має дати гарне уявлення про профіль захворювання та можливі заходи боротьби. Важливо пам’ятати, що метою цього попереднього аналізу є не глобальне визначення пріоритетів: інформація профілю є суто якісною, а другий етап локального аналізу необхідний для оцінки кількісних елементів пріоритетності захворювання в конкретному випадку, країна чи регіон.

Однак результати профілювання слід розглядати як консенсус щодо захворювання та заходів боротьби, що дає змогу всій команді експертів (пор. визначення в пункті 3.3, крок 3) узгодити відповідні елементи, щоб отримати гармонізоване сприйняття перед виконання кроку визначення локальних пріоритетів.

Цей консенсус щодо захворювання може бути дуже корисним, коли мова йде про місцевий підхід, особливо щодо хвороб, які відсутні або маловідомі в країні.

Знову ж таки, для цього профілювання не надається бал, щоб уникнути штучного та хибного глобального рейтингу хвороб.

5 - Фаза 2: Місцевий підхід

Етап локальної оцінки є складним процесом, оскільки він має враховувати всі особливості кожної місцевої ситуації, щоб забезпечити відповідність аналізу. З цієї причини ця частина описує організацію та використання інструменту (як це було в попередньому розділі), але також буде зосереджена на деяких конкретних методологічних моментах, які необхідно враховувати, щоб знайти відповідну місцеву інформацію для заповнення. в інструменті.

5.1 - Крок 2.1: Характеристика країни

5.1

Ця перша електронна таблиця є попередньою до локального аналізу захворювання. Він спрямований на збір та упорядкування деяких загальних даних про країну чи регіон, щоб забезпечити хорошу основу для оцінки можливого впливу захворювання в раніше описаному місцевому контексті.

Навіть якщо протокол розроблено для різних географічних масштабів (країна, регіон тощо), важливо застосовувати його лише до географічно суміжної території. Наприклад, віддалені анклави або острівні території слід аналізувати окремо від території материка, оскільки через віддаленість можуть існувати значні відмінності.

5.1.1 - Дані про місцеве виробництво

5.1.1 - Дані про місцеве виробництво

Перший розділ цієї електронної таблиці стосується збору загальних даних про національне чи регіональне виробництво та експорт тварин. Щоб обмежити необхідну кількість даних, ми маємо справу лише з живими тваринами, виробництвом м’яса та молока для найпоширеніших видів виробництва. Додані додаткові поля для врахування інших конкретних категорій виробництва (таких як вовна, яйця та мед) та будь-яких інших видів виробництва, які мають особливе значення для країни.

5.1.1.1 - Кількісні показники

Перше можливе джерело складається з даних, доступних у базі даних ФАОСБД, а відповідні цифри пропонуються за замовчуванням для виконання локального аналізу. Однак якість цих даних залежить від якості звітності й не завжди може бути найбільш точною чи релевантною. Очевидно, що якщо місцеві дані можна отримати від національних чи регіональних органів влади, їх можна використовувати тут для заміни значень за замовчуванням та уточнення підходу.

Для кращого розуміння на знімках екрана в цьому розділі відображатимуться орієнтовні числові приклади.

Приклад таблиці виробничих показників

production d t

У цій таблиці представлено зведені дані про виробництво живих тварин і м’яса, а також молока та додаткові категорії виробництва, що відрізняються за видами (шкіра, шерсть, яйця, мед тощо). Відповідні розділи таблиці, подібні до цього, і тому не будуть ілюстровані у цьому звіті.

Примітка: гуси та цесарки були згруповані в одному полі, оскільки часто асоціюються в доступних базах даних.

У наведеній вище таблиці потрібно заповнити лише поля, виділені жовтим кольором (ця умова буде використовуватися для всього звіту, жовті поля призначені для місцевих і загальних даних для країни чи регіону). Незафарбовані поля обчислюються автоматично.

Примітка:

  • Якщо вид, відсутній у цьому списку, має особливе місцеве значення з точки зору виробництва, то його можна додати в поле «Інше», а відповідні показники виробництва слід ввести у відповідні клітинки (живі тварини, м’ясо, молоко та будь-яка інша визначена категорія виробництва. Серед розрахункових показників надається величина автоспоживання, яка розраховується шляхом порівняльного балансового аналізу:

Автоспоживання
(%)

=

Виробництво (K$) + Імпорт (K$) − Експорт (K$)

---------------------------------------------------------

Виробництво (K$)

  • Додатковий коефіцієнт наведено в таблиці додатка, як показано нижче:

Види

Критичність щодо постачання продовольства
(10% моделювання втрат)

ВРХ

4.39%

Буйволи

0.00%

Верблюди

0.00%

Кози

0.03%

Коні та осли

0.01%

Вівці

0.37%

Свині

2.59%

Качки

0.56%

Індики

0.41%

Гуси й цесарки

0.46%

Курчата

1.18%

Кролики та зайці

0.13%

Бджоли

0.00%

Інші

0.00%

Цей показник «Критичність для продовольчої безпеки» розраховується на основі зменшення відповідного виробництва м’яса на 10%. Результат виражає подальшу втрату в загальній частці національного виробнитва м’показник «Критичність для продовольчої безпеки» розраховується на основі зменшення відповідного виробництва м’яса на 10%. Результат виражає подальшу втрату в загальній частці національного виробнияса, спрямованого на місцеве споживання (Виробництво + Імпорт – Експорт). Таким чином, ця величина є показником відповідної важливості кожного виду у місцевому м’ясозабезпеченні.

На основі цих даних інструмент автоматично обчислює відповідну частку кожного виду та виробництва у загальному національному виробництві та експорті.

Image

З цифр, представлених у цій таблиці, мета полягає в тому, щоб визначити рейтинг виробничих видів у порівнянні з усім місцевим виробництвом тварин та експортом живих тварин та первинних тваринних продуктів. У результаті кожному виду надається індикатор місцевого значення, по-перше, для виробництва, а по-друге, для експорту, а саме:

  • 0, якщо вид відсутній в країні (або дані відсутні);
  • 1, якщо на частку припадає менш як 1% місцевого виробництва тварин або загальної вартості експорту тварин і первинної продукції тваринництва;
  • 2, якщо на вид припадає від 1 до 10% місцевого виробництва тварин або загальної вартості експорту тварин і первинної продукції тваринництва (пофарбовано блідо-зеленим кольором у таблиці);
  • 3, якщо на вид припадає від 10 до 50% виробництва місцевих тварин або загальної вартості експорту тварин і первинної продукції тваринництва (пофарбований яскраво-зеленим кольором у таблиці);
  • 4, якщо на вид припадає понад 50% місцевої продукції тваринництва або загальної вартості експорту тварин та первинної продукції тваринництва (темно-зеленим кольором у таблиці).

Примітки:

  1. Організація різних видів тваринництва за класами (0, 1, 2, 3, 4) означає, що частка деяких другорядних видів, якими інакше можна було б знехтувати в протоколі, може бути врахована.
  2. У процесі збору даних важливо виключити всі нетипові роки, наприклад, коли в країні була велика посуха або епізоотія. Такі нетипові дані внесли б упередження і могли б порушити баланс між різними видами тваринництва.

Image

Ці показники потім будуть використані в подальшому локальному аналізі, у поєднанні з елементами впливу на виробничі групи, пов’язаними з хворобою, щоб отримати уявлення про потенційну (для відсутньої на даний час хвороби) або фактичне (щодо існуючої хвороби) економічні збитки, спричинені хворобою.

5.1.1.2 - Якісні елементи

Тут також розглядаються додаткові елементи про відповідну важливість туризму та харчової промисловості, щоб дати огляд економічного профілю країни. Однак ці бали оцінюються лише якісно чи напівкількісно.

ВРХ

Незначне

=> 0

Рослинництво

Значення тяглової сили тварин

Коні

Додаток до механізованих засобів

=> 1

Верблюди

Єдине чи переважне джерело

=> 2

Наявність ринку гною

на місцях

Так=1 / Ні=0

Перша група критеріїв стосується деяких аспектів, пов'язаних зі значенням тварин у місцевому землеробстві:

  • Тварини можуть мати помітне місцеве значення як джерело тяглової сили. Хвороба тварин, що призводить до зниження тягової потужності, може вплинути на виробництво рослинництва. Для кожного з трьох основних видів тяглової сили слід встановити такий критерій:
    • 0, якщо значення цього виду як джерела тяглової сили є незначним в країні;
    • 1, якщо вид зазвичай використовується як джерело тяглової сили в країні, але лише як доповнення до механізованої сили;
    • 2, якщо вид є єдиним або переважаючим джерелом тяглової сили (кілька видів можуть бути встановлені на 2, якщо їхня відповідна важливість як джерела тягової потужності еквівалентна).
  • Тварини також можуть впливати на виробництво сільськогосподарських культур через роль гною як добрива. Однак цей аспект досить складно оцінити точно. Як спрощений показник, критерій «Існування місцевого ринку гною» слід встановити на 1, якщо гній (принаймні з основних видів) має визнану комерційну цінність у країні.

Значення туризму (як джерела доходу чи основи розвитку) в місцевій економіці

Важливий сектор (>5% ВВП)

=> 2

2

Потенційно постраждалі та інші сектори економіки

Неважливий сектор (1-5% ВВП)

=> 1

Значення виробництва продуктів тваринництва на місцевому рівні

Незначне

=> 0

1

  • Подібним чином ця таблиця надає напівкількісну оцінку місцевого значення інших галузей економіки, що можуть постраждати від непрямого впливу хвороби: туризм та харчова промисловість (для продуктів тваринного походження). Для кожної із них слід встановити відповідний критерій:
    • 0, якщо економічне значення галузі для місцевості є незначним;
    • 1, якщо вплив незначний, тобто становить від 1 до 5% національного ВВП;
    • 2, якщо цей сектор є важливим, тобто, становить понад 5% національного ВВП.

5.1.2 - Якісні показники про місцеву організацію виробничих систем та продовольчого постачання

Ці елементи не є кількісними показниками, що включаються в подальші розрахунки. Однак, вони формують якісне представлення про країну, яке, на нашу думку, слід враховувати, перш ніж переходити до наступних кроків.

5.1.2.1

Ця перша таблиця стосується відповідного національного чи регіонального значення різних типів виробничих систем для кожного основного виду та виробничої категорії:

  • Система відгінного скотарства з перегоном, що передбачає значне переміщення худоби та численні можливі контакти між стадами;
  • Стаціонарні пасовищні системи з обмеженим переміщенням тварин, але спільними пасовищами та контактами з сусідніми стадами;
  • Ізольовані господарства, без можливих контактів між сусідніми стадами;
  • Стійлове утримання з вольєрним вигулом для тварин і без можливого контакту з іншими стадами чи навіть дикими тваринами, домашніми тваринами тощо (спільні види переносників, зокрема гризуни чи літаючі членистоногі, все одно можуть проникнути в такі системи).

Примітка: «Загальне» формулювання різних систем може виглядати невідповідним для деяких видів. Однак можуть існувати деякі системи, які є еквівалентними. Наприклад, «Пастораль і перегони» звучить дивно щодо птиці; однак у Південно-Східній Азії існують системи, за якими качок після збирання випасають на рисових полях. Цю систему, з регулярними переміщеннями тварин з місця на місце між різними полями, можна включити під заголовок «пастарство + перегону».

Для кожного типу системи в кожному виробничому виді слід встановити відповідні критерії:

  • 0, якщо система локально відсутня або є незначною для цього виду;
  • 1, якщо система присутня і не є незначною для цього виду, але не є переважаючою;
  • 2, якщо система переважає для цього виду. Щонайменше одній системі слід поставити 2 бали для кожного з наявних видів (дві системи можуть отримати 2 бали для даного виду, якщо їхня відповідна важливість еквівалентна).

5.1.2.2

Наведена вище таблиця використовується, щоб отримати уявлення про важливість кожного виду тваринництва для забезпечення продовольчої безпеки як потенційного постачання необхідних (як з кількісної, так і з якісної точки зору, для запобігання голоду та підтримки поживного балансу) та незамінних харчових продуктів. або для окремих груп населення (окремий спосіб життя чи етнічних груп), або для всього національного чи регіонального населення.

Якщо для заповнення вищевказаної таблиці немає жодного конкретного елемента, показник «Критичність для продовольчої безпеки», розрахований вище (див. 5.1.1.1), може давати певні ознаки. Таким чином, принаймні в країнах, де, як відомо, потужність заміни обмежена, ми припускаємо, що:

  • Вид з показником критичності 1-2% часто буде мати певну актуальність у національному харчуванні;
  • Вид з показником критичності вище 5% можна вважати абсолютно необхідним.

5.1.3 - Дані про місцеву популяцію та регулювання

Останні таблиці в розділі характеристики країни наведені для показників людської популяції (кількість мешканців, очікувана тривалість життя) та конкретних пунктів регулювання. Ці елементи будуть використані на наступних етапах аналізу.

Основні дані про популяцію

Національна/регіональна популяція

Середня тривалість життя людини

Роки

Перша серія даних стосується особливостей національної популяції населення. Необхідні цифри:

  • Загальна національна (чи регіональна) популяція мешканців;
  • Середня тривалість життя людини в країні (чи регіоні).

Ці цифри будуть використані у майбутніх кроках для оцінки локального впливу хвороби на здоров’я людей, і їх можна знайти в базах даних (наприклад, ВООЗ, Організації Об’єднаних Націй тощо) або у Світовій книзі фактів[1] ([1] https://www.cia.gov/the-world-factbook/).

Можливість моніторингу здоров’я диких тварин

Нагляд за дикою природою на місцях (офіцери з охорони дикої природи)

Так=1 / Ні=0

Останнім загальним національним критерієм, який розглядається в цьому модулі, є спроможність країни чи регіону здійснювати ефективний моніторинг здоров’я дикої фауни за допомогою встановлених засобів нагляду за дикою фауною (наприклад, спеціалістів з охорони дикої фауни). Якщо такі елементи присутні на території, цьому критерію присвоюють 1.

Це значення, ймовірно, буде використано на наступному етапі аналізу локального впливу хвороби на навколишнє середовище, для пом’якшення впливу хвороб, здатних серйозно вплинути на види дикої фауни.

5.2 - Випадок несподіваної хвороби

Для хвороб тварин, які відсутні на досліджуваній території, метою визначення пріоритетності — є визначення тих, що підлягають спеціальному нагляду, і тих, що потребують плану дій на випадок надзвичайного стану.

5.2.1 - Аналіз ризику занесення

5.2.1

5.2.1.1 - Можливі шляхи занесення: інфекційні джерела та потоки високого ризику

Залежно від специфіки хвороби можливі різні джерела зараження, і, таким чином, різні типи відповідних потоків можуть викликати певне занепокоєння щодо ризику занесення даної хвороби тварин на відповідну територію (див. Епізоотичне профілювання).

Категорії, визначені далі, відповідають лише основним потенційним шляхам занесення. Атипові чи випадкові події можуть бути результатом інших механізмів.

Малюнок 3 – Джерела та потоки високого ризику, здатні занести хворобу на територію

figure 3

5.2.1.2 - Аналіз країни

Наступним кроком є оцінка ймовірності занесення хвороби на територію принаймні одним із зазначених вище шляхів зараження. Тобто:

  • наявність імовірності проникнення на територію потенційно заражених об'єктів;
  • наявність регулярних потоків з заражених чужих територій на досліджувану територію.

Нарешті, враховується ризик занесення хвороби на територію:

  • ВИСОКИЙ, за наявності хоча б одного із наступних тверджень:
    • наявність хвороби принаймні на одній із суміжних територій. У цій ситуації, навіть якщо не існує регулярного потоку, транскордонні обміни (офіційні чи інші) завжди вважаються істотною загрозою.
    • наявність хвороби принаймні на одній із віддалених іноземних територій, з якою досліджувана територія має принаймні один тип регулярного потоку високого ризику щодо хвороби (торгівля, туризм тощо; див. таблицю у частині 1).
  • НИЗЬКИЙ, якщо хвороба відсутня на всіх прилеглих територіях і може бути наявною лише на віддалених іноземних територіях, з якими немає значного обміну.

Інструмент містить модуль, присвячений цьому кроку, організований, як описано нижче.

16. ПРИЛЕГЛІ ТЕРИТОРІЇ

16.1. Наявність хвороби на прилеглій території

Так=1 / Ні=0

Якщо хвороба дійсно присутня принаймні на одній із сусідніх територій безпосередньо, то відповідний критерій має бути встановлений на 1. Відповідний ризик інтродукції буде високим, оскільки критерій «потоки високого ризику» у будь-якому випадку вважається високим для сусідніх територій.

17. ВІДДАЛЕНІ ТЕРИТОРІЇ

17.1. Потоки високого ризику з принаймні однією зараженою чи, можливо, віддаленою небезпечною територією

Ні => 0
Атиповий сюжет => 1
Звичайний => 2
(Див. посібник, щоб дізнатися більше про потоки високого ризику)

Для далеких країн передбачається, що «Наявність хвороби на віддаленій території» завжди існує, оскільки, хоча б одне місце у світі може бути зараженим. Тоді визначальним фактором є те, чи можуть існувати потоки високого ризику (див. визначення в попередньому параграфі) між досліджуваною територією та небезпечною територією. Відповідний критерій має бути таким:

  • 0, якщо потоку на даний час немає;
  • 1, якщо можуть виникати лише випадкові потоки;
  • 2, за наявності регулярних та/або масштабних потоків високого ризику.

У деяких випадках може існувати невизначеність щодо стану хвороб тварин на сусідній території чи території, з якою можуть існувати потоки, або можна підозрювати неофіційні чи неідентифіковані потоки з потенційно небезпечною територією. Тоді неможливо оцінити реальний ризик інтродукції, і до подальших заяв слід ставитись обережно. Крім того, серед рекомендованих заходів увагу доведеться приділити актуалізації відповідних знань.

5.2.1.3 - Зв’язок з процесом визначення пріоритетів

Після оцінки ризику можливого занесення хвороби в країну буде визначено наступний етап аналізу:

  • за високого ризику, слід продовжити процес визначення пріоритетів, щоб обговорити потенційні збитки хвороби, враховуючи раніше вивчені характеристики країни;
  • за невідомого ризику, його слід вважати потенційно високим, що мінімізує ризик нехтування хвороби, здатної викликати спалахи в країні. Однак, на додаток до процесу визначення пріоритетів, у цій ситуації можна дати деякі рекомендації:
    • проводити точні дослідження для характеристики реального ризику з точки зору обмінних потоків;
    • запровадити моніторинг повідомлень про хвороби тварин у всіх сусідніх країнах і торгових партнерів з постійним оновленням;
    • якщо це виправдано, запровадити активні системи нагляду на всіх потенційних місцях занесення (прикордонні зони, контроль за імпортною продукцією тощо).
  • Якщо ризик низький, можна дати певні рекомендації. Зокрема, слід постійно стежити за можливими змінами компонентів ризику:
    • сповіщення про хвороби тварин у сусідніх країнах та торгових партнерів;
    • аналіз інформаційних потоків та статистичних даних від митних служб;
    • нагляд за неконтрольованими потоками.

Малюнок 4 - Ризик занесення відсутньої хвороби

Figure 4

Примітки:

  1. Оцінка ризику занесення актуальна для відсутніх хвороб. Може знадобитися більш глибокий аналіз, для уточнення пріоритетності хвороб щодо ризику. Це можна зробити шляхом порівняння означених потоків високого ризику, щоб відобразити їх важливість та/або частоту.
  2. Якщо ризик занесення невідомий (тобто неможливо визначити кількісні показники), потрібен аналіз ризику. Оцінка гіпотетичного впливу у разі інтродукції (щодо відсутніх хвороб з відомим ризиком зараження) може допомогти визначити пріоритетність аналізу ризику, який необхідно провести.
  3. Для наявної хвороби можна оцінити ризик інтродукції, щоб отримати уявлення про важливість локального захисту (щоб уникнути повторного інтродукції). Однак у більшості випадків хвороба також присутня і в сусідніх країнах, і тому ризик буде високим.

5.2.2 - Пріоритетність щодо передбачуваного місцевого впливу хвороби

Про передбачуваний вплив раніше відсутньої хвороби, якщо вона потрапляє на досліджувану територію, можна зробити висновок з відповідних модулів інструменту. Ці модулі такі ж, як і для наявних хвороб, але з приблизними теоретичними даними; вони будуть більш детально представлені в наступній частині аналізу випадків наявних хвороб (див. 5.3.2). Цей аналіз може надати якісну та приблизну інформацію, для подальшої оцінки наступних моментів:

  • передбачуваного економічного впливу: це можна приблизно оцінити, запустивши модуль оцінки економічного впливу на місцях, використовуючи оцінені передбачувані елементи епізоотології у випадку локального проникнення хвороби. Ці елементи можуть бути оцінені шляхом схрещування даних профілю передачі хвороби та її клінічних наслідків в стадах (та видах ураження) з локальними характеристиками систем виробництва тварин (можна також враховувати відповідну важливість різних типів систем). Потім інструмент забезпечить передбачуваний прогнозований вплив щодо:
    • прямого впливу на виробництво, як прямих наслідків вищезазначених елементів (епізоотологія та клінічні ознаки);
    • непрямого впливу на торгівлю залежно від торгових каналів на місцях та систем сертифікації;
    • можливої хвилі або поширення хвороби відповідно до характеристик місцевого туризму, харчової промисловості та рослинництва (якщо це пов’язано з тягловою силою тварин чи гноєм).
  • Передбачуваного впливу на здоров'я людей: тут знову ж таки слід використовувати відповідний модуль з розрахунковими значеннями епідеміологічних та клінічних показників.
    • Зоонозний вплив: його можна вивести з глобальної зоонозної важкості хвороби (захворюваність і смертність), паралельно з місцевими характеристиками щодо можливої передачі людям (близькість між людьми й тваринами, урбанізація, споживчі звички, наявність видів переносників, окремі звичаї тощо).
    • Питання продовольчої безпеки: якщо хвороба може завдати шкоди видам чи виробничим секторам, які є основними й незамінними продовольчими складовими для частини (або всього) місцевого населення.
  • Передбачуваного впливу хвороби на суспільство та навколишнє середовище: і те й інше досить складно передбачити, оскільки вони залежать від величезної кількості параметрів. Однак індикативні елементи можуть бути надані відповідними модулями інструменту, за умови, що вони залишаються пов’язаними з окремим аналізом контексту на місцях (географічного розташування, спрямування політики, актуальних проблем, соціально-культурного походження тощо).

Після завершення цього аналізу кінцевим результатом має бути підсумковий перелік хвороб, які відсутні, упорядкованих відповідно до ризику занесення в країну. Потім у кожній категорії передбачуваний вплив приводять до відповідних рівнів пріоритету. Нижче наведено приклад отриманої таблиці.

Пріоритетний рейтинг для відсутніх хвороб

Високий ризик проникнення

Невідомий чи невизначений ризик проникнення

Низький ризик проникнення

1

Хвороба A

Хвороба B

Хвороба D

2

Хвороба C

Хвороба H

Хвороба E

3

Хвороба F

Хвороба G

4

5

5.2.3 - Аналіз сучасних стратегій запобігання занесенню хвороб високого ризику

5.2.3.1 - Контроль кордонів

Для того, щоб належним чином розв'язувати питання профілактики хвороб з найвищим ризиком занесення, важливо оцінити заходи контролю, які вже діють в країні щодо основних потоків високого ризику (торгівлі чи переміщення тварин, обміну продуктами тваринного походження, циркуляції переносників тощо). Для кожного з них необхідно враховувати:

  • Ризик занесення хвороби через цей конкретний потік;
  • Наявність національного або регіонального регулювання щодо цього типу потоку;
  • Наявність кваліфікованого персоналу, обізнаного з процедурами контролю на кордонах;
  • Наявність потужностей лабораторного аналізу в разі підозри, на рівні:
    • національних лабораторій (залежно від їх можливостей та потужності); або
    • іноземних референс-лабораторій (бажано з гарантованою угодою та регулярним планом досліджень);
  • Частка обмінів у потоці, що зараз контролюються, тобто:
    • сертифікація та контроль імпортованих живих тварин та продуктів тваринного походження;
    • контроль і простежуваність переміщення тварин і продуктів по території (включаючи міграцію та переміщення);
    • управління та належне видалення небезпечних сміття та відходів;
    • контроль переносників, що потенційно можуть бути занесені (дезінсекція, дератизація тощо).

5.2.3.2 - План дій за надзвичайного стану по боротьбі з поширенням чи спалахом хвороби

На додаток до попередніх заяв, другим основним аспектом механізмів захисту, які країна має мати для управління ризиком, пов’язаним з хворобою, є вивірений та ефективний план дій за надзвичайного стану, щоб запровадити швидке та ефективне реагування на випадок хвороби (занесення збудника чи спалах). Щоб забезпечити найвищий рівень захисту, план дій за надзвичайного стану має бути складений принаймні по кожній хворобі з високим ризиком (і, можливо, для деяких з низьким ризиком), і його необхідно регулярно оновлювати.

Очікувана ефективність плану на випадок надзвичайного стану тісно залежить від того, яка частка означених потоків високого ризику фактично контролюється ветеринарною службою на місцях, стосовно живих тварин, продукції тваринного походження, гною та відходів тощо.

Крім того, план дій за надзвичайного стану має бути розроблений паралельно з оцінкою місцевих можливостей щодо заходів контролю, щоб гарантувати, що план буде належним чином реалізований у разі потреби (див. 5.4).

17. ВІДДАЛЕНІ ТЕРИТОРІЇ

17.1. Потоки високого ризику з принаймні однією зараженою чи, можливо, віддаленою небезпечною територією

Ні => 0
Атиповий сюжет => 1
Звичайний => 2
(Див. посібник, щоб дізнатися більше про потоки високого ризику)

5.3 - Випадок наявної хвороби

Для хвороб, присутніх на території (регулярні чи ензоотичні спалахи хвороби), завданнями дослідження є:

  • виявити та визначити пріоритети хвороб, що мають підпадати під політику контролю;
  • визначити відповідні заходи контролю, що необхідно запровадити.

Щоб підійти до необхідних даних та елементів для цього кроку, найпростішим способом може бути розпочати з оцінки того, що насправді можливо чи робиться в країні щодо хвороб, про які йде мова.

Різні дослідницькі місії показали, що найкращий підхід щодо розв'язання цих питань – це відкриті запитання та обговорення. Дійсно, запитання та моменти, порушені на цьому кроці, будуть корисними для заповнення модулів оцінки впливу (а також аналізу заходів контролю). До того, такий вид обговорення викликає менше збентеження для респондентів, ніж пряме звернення до числових критеріїв, і, як наслідок, зібрана інформація часто є більш точною та достовірною.

5.3.1 - Крок 1: Аналіз стратегії нагляду та поточних знань про хвороби на місцях

 

5.3.1

Щоб оцінити фактичний вплив хвороби в країні, де вона присутня, необхідно отримати додаткову інформацію про епізоотологію на місці її поширення. Метою є оцінити кількісний та якісний розподіл хвороб на території, тобто кількість випадків (чи спалахів), що відбуваються щороку, та її географічний розподіл (в зонах поширення чи на всій території).

  • Для отримання цих епізоотичних даних можуть використовуватися чотири джерела, залежно від особливостей країни та хвороби:
    • система пасивного нагляду, заснована на звітності про випадки приватними та офіційними ветеринарами;
    • системи активного нагляду з особливими протоколами розслідування хвороб, про які йдеться;
    • ветеринарна лабораторна статистика;
    • дані систем охорони здоров'я людей у випадку зоонозних хвороб.

5.3.1.1 - Пасивний нагляд

5.3.1.1.1 - Організація пасивного нагляду

Організація системи пасивного нагляду за хворобою на місцях пов’язана з кількома пунктами:

  • Чи підлягає хвороба будь-якій формі пасивного нагляду?
    Звичайно, якщо це не так, то достовірних даних у такий спосіб отримати не вдасться.
  • Чи нормативно врегульовано повідомлення про хворобу в правилах на місцях?
    Це єдиний спосіб гарантувати, що відповідні дані будуть доступними на вищому рівні.
  • Оцінка якості пасивного нагляду:
    • Чи мають клініцисти якісну підготовку для ідентифікації хвороби за клінічними ознаками (приватні та офіційні ветеринари), які відповідають за пасивний нагляд?
      Можливі кілька сценаріїв:
      • патогномонічні зміни та характерні діагностичні ознаки;
      • необхідність диференційної діагностики: послуги лабораторної діагностики доступні на місцях;
      • необхідність диференційної діагностики: послуги з лабораторної діагностики на місцях недоступні.
    • Яка частка випадків реєструється?
      Це залежатиме від якості ветеринарної мережі, навичок, підготовки та обізнаності персоналу тощо.
    • Чи має відношення до хвороби санітарний огляд на бійнях, і якщо так, чи він ефективний?
      Це можна оцінити за кількістю оглядів (перед- та після забійних) забитих тварин:
      • перевірка не актуальна;
      • менш ніж 20% частка перед- та після забійних оглядів;
      • від 20 до 50% перед- та після забійних оглядів;
      • від 50 до 80% перед- та після забійних оглядів;
      • понад 80% - показник перед- та після забійних оглядів.

Нарешті, цей підхід має давати оцінку кількості спалахів, фактично повідомлених у ветеринарну службу.

5.3.1.1.2 - Аналіз результатів пасивного нагляду за хворобами

Мета полягає в тому, щоб обробити дані пасивного нагляду, для отримання уявлення про наступні моменти:

  • кількість випадків, повідомлених до ветеринарної служби впродовж останнього року, скоригована на коефіцієнт, що відповідає частці фактично зареєстрованих випадків;
  • частка поголів’я худоби (географічне поширення) в країні, що захворіла:
    • вся територія;
    • локальне поширення:
      • менш як 10% поголів’я тварин в країні;
      • від 10 до 50% поголів'я тварин в країні;
      • понад 50% поголів'я тварин в країні.
  • Характеристика поширення клінічних спалахів:
    • спорадичні (чи поодинокі) клінічні випадки;
    • регулярні клінічні спалахи, але обмежені за кількістю (1-2% епізоотичних одиниць);
    • сезонні чи географічні піки клінічних спалахів;
    • значна частка епізоотичних одиниць (20-50%), вражених спалахом хвороби;
    • понад (>50%) епізоотичних одиниць, вражених спалахом хвороби.

Результати можна звести в таблицю наступним чином.

Якщо даних пасивного нагляду достатньо, важливо також зібрати дані про клінічні показники цих спалахів, зокрема для отримання кількісної оцінки питомої ваги:

  • смертність;
  • аборти, мертвонароджені та безпліддя;
  • виробничі втрати.

5.3.1.2 - Активний нагляд

За певними хворобами в країні вже можуть вестись програми активного нагляду. Якщо це так, то вони можуть стати цінним джерелом інформації.

5.3.1.2.1 - Організація активного нагляду

Що стосується пасивного нагляду, то перед інтерпретацією результатів необхідно відповісти на кілька запитань щодо загальної організації активного нагляду:

  • Чи підлягає ця хвороба активному нагляду в країні (й, чи відбувалось це в минулому)?
    • Якщо ні, то слід використовувати дані пасивного нагляду чи інших джерел;
    • Якщо так, важливо враховувати географічний масштаб активного нагляду:
      • нагляд по всій території;
      • нагляд лише на частині території.
  • Який метод нагляду використовувався (чи був) використаний?
    • Серологічний (систематичне дослідження чи протокол відбору зразків);
    • Спільні епізоотологічні обстеження.

5.3.1.2.2 - Результати активного нагляду

Якщо дані активного нагляду доступні, метою є отримання такого ж типу епізоотичних даних, як описано вище для пасивного нагляду:

  • Яка частка поголів’я (географічне поширення) тварин в країні хворіє?
    • вся територія;
    • вогнищевий вплив:
      • менш як 10% поголів’я тварин в країні;
      • від 10 до 50% поголів’я тварин в країні;
      • понад 50% поголів’я тварин в країні.
  • Який розподіл клінічних спалахів?
    • спорадичні (чи поодинокі) клінічні випадки;
    • регулярні клінічні випадки, але обмежені за кількістю (менш як 1-2% епізоотичних одиниць);
    • сезонне чи географічне зростання клінічних випадків;
    • значна частка епізоотичних одиниць (5-20%), з наявністю хворих тварин;
    • переважна частка (>20%) епізоотичних одиниць, з наявністю хворих тварин.
  • Які клінічні ознаки хвороби у тварин?
    • смертність;
    • аборти, мертвонароджені та безпліддя;
    • виробничі втрати.

5.3.1.3 - Ветеринарні лабораторії

Лабораторії можуть бути третім джерелом відповідних епізоотичних даних. Лабораторні дослідження, зазвичай, можуть бути частиною означених систем пасивного чи активного нагляду, але, навіть якщо таких систем не має, лабораторії можуть надати корисну статистику.

5.3.1.3.1 - Національна лабораторна мережа

Не завжди легко оцінити глобальну ефективність національної мережі лабораторій, оскільки це буде залежати від різних технічних, людських і логістичних параметрів:

  • Які можливості мають місцеві лабораторії для проведення діагностичних досліджень хвороб?
    • Чи можуть національні лабораторії впроваджувати методи діагностики, рекомендовані МЕБ для діагностики хвороб?
    • Чи достатньо, досить кваліфікованого персоналу?
    • Чи достатньо обладнання спеціалізованих, чи адаптованих приміщень?
    • Чи всі необхідні витратні матеріали легко доступні?
    • Чи бере країна участь у міжлабораторних випробуваннях для підтримки своєї технічної компетентності?
  • Яка їх здатність точно ідентифікувати штами чи типи збудників?
    • у місцевій референс-лабораторії;
    • в закордонній референс-лабораторії, за звичайною програмою співпраці;
    • зв'язки з будь-якими іноземними референс-лабораторіями відсутні.
  • Чи є достатня матеріальна потужність для виконання необхідного аналізу?
    • Чи достатньо державного бюджету на лабораторії, щоб вони могли провести достатню кількість аналізів, щоб підтримувати свої технічні навички та забезпечити належний нагляд за хворобою на території?
    • Чи має країна необхідну логістику для отримання швидкого підтвердження у разі підозри?

5.3.1.3.2 - Інтерпретація лабораторної статистики

Щоб отримати уявлення про місцеву епізоотологію хвороби, можна проаналізувати наступні дані:

  • Скільки тестів потрібно було провести лабораторіям?
    • Для підтвердження підозр;
    • у контексті протоколів опитування.
  • Скількома досліджуваними зразками було підтверджено позитивний результат?

Ці результати можуть дати оцінку кількості спалахів, а також підтвердження їх географічного поширення.

5.3.1.4 - Нагляд за хворобами в системах охорони здоров'я людей

У разі зоонозної хвороби останнє відповідне джерело даних про хворобу — це статистика здоров’я людей. Відповідні дані зазвичай недостатньо відомі ветеринарним службам, тому їх необхідно отримати від відповідних служб та організацій охорони здоров’я людей/державної служби охорони здоров’я. Тому важливо залучити їх до команди експертів (див. 5.1.1.1)

  • Яка кількість зареєстрованих випадків захворювання людей (і, чи можливий, їх зв’язок зі спалахами у тварин)?
    • Чи підлягає повідомлення про хворобу (у людей) в країні?
    • Яка частка випадків повідомляється?
    • Чи обов'язковим є лабораторне підтвердження діагнозу? (Наприклад, в країнах, де існує, як Бруцельоз, так і Малярія, повідомляється про декілька випадків Бруцельозу, оскільки їх часто інтерпретують, як Малярію через відсутність систематичного лабораторного підтвердження.)
    • Чи є повідомлення про погіршення звітності? Чому?
  • Який рівень захворюваності у людей, і опис клінічних ознак?
    • Які клінічні ознаки у людини?
    • Який вік заражених груп населення?
    • Яке географічне поширення хвороби у людей?
  • Який рівень смертності у людей?
  • Який ризик зараження для людей в країні?
    • Харчові звички місцевого населення;
    • Контакти людей і тварин.

5.3.1.5 - Зауваження до підходу «відкритих запитань»

Як зазначено вище, підхід, заснований на відкритих запитаннях та обговоренні, часто є хорошою відправною точкою для протоколу в країнах. На додаток до цих загальних даних про нагляд за хворобою, вони також можуть бути застосовані до більш технічних запитань, таких як заходи боротьби:

Які заходи контролю здійснюються в країні? Вакцинація? Вибракування?

  • Який фактичний рівень охорони територій в країні?
  • Чи можливо запровадити політику вакцинації тварин та/або людей (наявність вакцини, матеріально-технічних засобів тощо)?
  • Яка вартість та які наслідки політики охорони здоров’я в країні?

Так само як і щодо епідеміологічних запитань, інформація, зібрана на цьому неформальному етапі, може бути дуже корисною при заповненні відповідних модулів інструменту.

5.3.1.6 - Висновок кроку 1

Наприкінці епізоотологічного аналізу можливі два сценарії:

Є достатньо даних для оцінки епізоотичних показників, тому наступним кроком буде проведення аналізу реального впливу хвороби на країну.

Даних недостатньо чи не досить точні, у цьому випадку ми рекомендуємо:

  • Орієнтовне визначення пріоритетів на основі даних профілю та загальних характеристик країни;
  • Додаткові заходи дослідження, щоб уточнити місцеві знання про хворобу:
    • дослідження та розвиток;
    • епізоотологічні розвідки;
    • дослідження впливу;
    • інше.

5.3.2 - Крок 2: Дослідження впливу

5.3.2.1 - Економічний вплив

5.3.2.1

З цього моменту ми зосередимося на методі визначення пріоритетів паралельно з представленням відповідних модулів інструменту.

5.3.2.1.1 - Наявність і частота захворювання

Перша частина модуля оцінки економічного впливу присвячена опису поширення хвороби в країні. Відповідно до ситуації та результатів попередніх кроків це можна або визначити за даними нагляду, або оцінити. У всіх випадках вищеописаний крок обговорення може значно полегшити цей аналіз. Мета тут — оцінити:

  • наявність хронічної хвороби на всій території;
  • частку національного поголів’я тварин, що заразились;
  • частку епізоотичних одиниць вражених спалахами хвороби чи гострим перебігом.

Хвороба відсутня

= 0

18.1. Захворюваність і поширеність хвороби

Чи постійно присутня інфекція в країні (ензоотія хоча б на одній частині території)?

Спорадичні випадки чи спалах хвороби

= 1

Ензоотична ситуація принаймні в одній частині країни

= 2

Цей перший критерій спрямований на визначення рівня враження хворобою території. Можливі кілька ситуацій, які відповідають різним можливим значенням:

  • 0, хвороба відсутня в країні, або вкрай рідкісні випадки зараження;
  • 1, якщо хвороба відсутня в країні, але зустрічаються поодинокі випадки, або якщо вважається, що хвороба існує на території;
  • 2, якщо хвороба присутня та ензоотична хоча б на одній частині території.

Сприйнятливі тварини відсутні

= 0

<10%

= 1

18.2. Захворюваність і поширеність хвороби

Чи ізольована інфекція географічно?
Частка поголів'я худоби на зараженій території:

10-50%

= 2

>50%

= 3

100%

= 4

Цей другий критерій пов’язаний з попереднім. Його мета — оцінити частку тварин сприйнятливих видів, що присутня на зараженій (чи потенційно зараженій) території, де може бути збудник (ензоотичні зони чи зони, що піддаються регулярним зараженням чи оздоровленням). Критерієм має бути значення, що відповідає цій частці поголів’я, що піддається впливу:

  • 0, якщо хвороба відсутня;
  • 1, якщо зараження може бути менш ніж 10% сприйнятливих тварин;
  • 2, якщо зараження складає від 10 до 50% сприйнятливих тварин, що перебувають в зонах, схильних до зараження;
  • 3, якщо зараження складає понад 50% сприйнятливих тварин, що перебувають в зонах, які можуть бути заражені;
  • 4, якщо всі сприйнятливі тварини в країні можуть захворіти.

Важливо мати на увазі, що частка заражених тварин не завжди корелює з географічним поширенням хвороби. Наприклад, якщо забруднено лише обмежений регіон, але цей регіон є основною сільськогосподарською зоною для сприйнятливих видів, близько 10% ураженої території може становити 80% або більше поголів’я тварин в країні.

Безсимптомний перебіг

= 0

Спорадичні випадки

= 1

18.3. Захворюваність і поширеність хвороби

Частота спалахів хвороби в зараженій зоні

Поодинокі, але регулярні спалахи

= 2

Сезонні чи географічні піки
(або <5% стад з клінічними випадками)

= 3

5-20% стад з клінічними випадками

= 4

>20% стад з клінічними випадками

= 5

Цей останній критерій відрізняється від попередніх, оскільки його можна оцінити як за наявними, так і за відсутніми хворобами. Насправді «Частота спалахів хвороби в зараженій зоні» представляє спосіб, яким хвороба вплине на тварин (сприйнятливих видів) у даній зараженій зоні. Якщо хвороба присутня, це значення можна вивести з випадків, зареєстрованих у заражених зонах. Якщо хвороба відсутня, її можна оцінити за характеристиками захворювання та ситуації в заражених країнах. Тоді значення цього критерію має бути рівним:

  • 0, якщо хвороба протікає безсимптомно: клінічних ознак в заражених тварин немає;
  • 1, якщо хвороба може викликати лише спорадичні (чи кілька аназоотичних) випадків;
  • 2, якщо спостерігаються поодинокі, але регулярні спалахи хвороби;
  • 3, якщо хвороба здатна викликати клінічні випадки лише у менш ніж 5% стад в зараженій зоні, або якщо хвороба має сезонні чи географічні піки важкості;
  • 4, якщо від 5 до 20% стад у зараженій зоні можуть проявляти клінічні ознаки хвороби;
  • 5, якщо понад 20% стад у зараженій зоні можуть проявляти клінічні ознаки хвороби.

Потім додаються значення попередніх критеріїв і сума ділиться на 11 (сума максимальних значень), щоб отримати загальний бал для географічного поширення хвороби в країні (оцінка від 0 до 1).

5.3.2.1.2 - Оцінка втрат, пов’язаних з хворобою в ураженій епізоотичній одиниці

Прямі втрати у виробництві, пов’язані з хворобою тварин, оцінюються клінічно через ускладнення основного виду виробництва. Три типи причин оцінюються в окремих таблицях, що сприяють основні прямі втрати у тваринництві:

  • Смертність;
  • Недоотримання приплоду;
  • Зниження продуктивності (затримка росту, зниження надоїв тощо).

ВРХ

Буйволи

Відсутня чи лише поодинокі випадки

=> 0

Верблюди

Кози

Коні та осли

Лише молодняк чи ослаблені тварини

=> 1

Вівці

19.1. Смертність в постраждалих епізоотичних одиницях

Свині

Качки

Загибель дорослих племінних тварин

=> 2

Індики

Гуси і птахи

Кури

Смертність перевищує нормальний місцевий
коефіцієнт обороту стада тварин

=> 3

Кролі та зайці

Бджоли

Інші

У першій таблиці наведено оцінку смертності в стадах (за рік). Для кожного з основних видів виробництва призначається оцінка залежно від рівня смертності, який хвороба здатна спричинити в ураженій епізоотичній одиниці:

  • 0, якщо смертність відсутня чи мають місце спорадичні випадки;
  • 1, якщо від хвороби можуть загинути лише молоді чи ослаблені тварини;
  • 2, якщо відбувається значна смертність серед дорослих племінних тварин;
  • 3, якщо хвороба спричиняє масову загибель, що перевищує нормальний місцевий коефіцієнт обороту стада тварин.

ВРХ

Буйволи

Верблюди

Жодних або лише окремі проблеми з відтворенням

=> 0

Кози

Коні та осли

Вівці

19.2. Аборти, мертвонароджені та безпліддя
в уражених епізоотичних одиницях

Свині

Хронічне безпліддя

=> 0.5

Качки

Індики

Гуси і птахи

Часті аборти, мертвонароджені чи загибель приплоду

=> 1

Кури

Кролі і зайці

Бджоли

Інші

В другій таблиці наведено оцінку рівня абортів, мертвонародженості та безпліддя, спричиненого хворобою, в епізоотичних одиницях (за рік). Присвоюється відповідний бал:

  • 0, за відсутності чи мають місце лише окремі проблеми із відтворенням;
  • 0.5, якщо хвороба викликає хронічне безпліддя в стадах;
  • 1, якщо спостерігається значне зростання кількості абортів, мертвонароджених чи загибель приплоду внаслідок хвороби в уражених епізоотичних одиницях.

ВРХ

М'ясо

Молоко

Шкури

Буйволи

М'ясо

Молоко

Верблюди

М'ясо

Молоко

Незначні

=> 0

Кози

М'ясо

Молоко

Шкури

Коні та осли

М'ясо

Вівці

М'ясо

Молоко

Шерсть

19.3. Втрати виробництва внаслідок
ураження тварин в епізоотичних одиницях

Свині

М'ясо

Дискретні (0-10% річного виробництва)

=> 0.2

Качки

М'ясо

Індики

М'ясо

Гуси і птахи

М'ясо

Понад 10% річного виробництва

=> 0.5

Кури

М'ясо

Яйця

Кролі і зайці

М'ясо

Бджоли

Мед

Інші

М'ясо

Молоко

Інше

Розрахункові втрати, пов’язані з хворобами в основних виробничих категоріях, визначаються за рік у розрізі за видами тварин та видами виробництва. Оцінка виставляється за критерієм важливості:

  • 0, якщо втрата незначна;
  • 0.2, якщо хвороба викликає помітну (<10%) втрату виробництва;
  • 0.5, якщо є значні (>10%) втрати виробництва.

Нарешті, ці показники акумулюються за видами та порівнюються за важливістю кожного виду тварин у виробничих системах на місцях (див. модуль «Характеристики країни»), щоб отримати загальний показник прямого економічного впливу хвороби на виробництво в країні, а саме:

  • Загальний вплив хвороби по кожному виду тварин розраховується шляхом додавання значень усіх критеріїв цього виду:
    • смертність (від 0 до 3);
    • недоотримання приплоду (від 0 до 1);
    • втрати виробництва (від 0 до 0,5 для кожного виду тварин та продукції в межах цього виду).
  • Загальний вплив хвороби перемножується на відповідну важливість цього виду у тваринництві країни (від 0 до 4, див. «Характеристики країни» у розділі 5.1.1.1).
  • Вищезазначений крок повторюється для всіх уражених видів, і результати по кожному з них підсумовуються, а сума ділиться на 50 (значення, що відповідає «найгіршому сценарію»), щоб отримати загальний бал для прямого впливу, пов’язаного з хворобою на виробництво в країні (оцінка від 0 до 1).

5.3.2.1.3 – Непрямий економічний вплив хвороби на торгівлю

На додаток до прямих втрат у виробництві, хвороба може спричинити серйозну нестабільність на місцевих та міжнародних ринках, що призведе до непрямих втрат, що в деяких випадках здатні навіть перевищувати прямі втрати. Кожен рівень оцінюється за певною таблицею у цьому інструменті.

ВРХ

Живі тварини

М'ясо

Молоко

Буйволи

Живі тварини

М'ясо

Молоко

Верблюди

Живі тварини

М'ясо

Молоко

Незначні

=> 0

Кози

М'ясо

Молоко

Шкури

Коні та осли

Живі тварини

М'ясо

Вівці

Живі тварини

М'ясо

Молоко

Шерсть

20.1. Перешкоди для міжнародної торгівлі пов'язані з хворобами, за видами діяльності (санітарний стан, схеми сертифікації тощо)

Свині

Живі тварини

М'ясо

Особливі вимоги до торгівлі (сертифікація, додаткова обробка тощо)

=> 1

Качки

Живі тварини

М'ясо

Індики

Живі тварини

М'ясо

Гуси і птахи

Живі тварини

М'ясо

Ризик заборони експорту тварин або продукції

=> 2

Кури

Живі тварини

М'ясо

Яйця

Кролі і зайці

Живі тварини

М'ясо

Бджоли

Вулики

Мед

Інші

Живі тварини

М'ясо

Молоко

Інше

Хвороба може перешкоджати міжнародній торгівлі внаслідок певних санітарних обмежень, схем сертифікації тощо. Таблицю можна використовувати, щоб вказати для кожного виду тварин та продукції, чи здатні такі перешкоди виникнути внаслідок хвороби й кількісну їх оцінку за шкалою балів:

  • 0, якщо хвороба має незначний вплив або не впливає на міжнародну торгівлю тваринами чи відповідною продукцією;
  • 1, якщо наявність хвороби накладає певні обмеження для торгівлі тваринами чи відповідною продукцією, наприклад, схеми простеження чи сертифікації, але не перешкоджає цій торгівлі (крім заражених компартментів чи зон);
  • 2, якщо хвороба здатна спричинити втрату санітарного стану та повну заборону міжнародної торгівлі тваринами чи відповідною продукцією.

Примітка: ці аспекти необхідно розглядати відповідно до місцевого контексту та очікуваної реакції торгових партнерів країни.

Вплив на кожен вид і продукцію потім поєднується та порівнюється відповідно до його питомої ваги в експорті країни (див. модуль «Характеристики країни») з тим, щоб отримати оцінку впливу на міжнародну торгівлю:

  • Для кожної виробничої категорії кожного виду вплив хвороби на міжнародну торгівлю відповідним продуктом (від 0 до 2) помножується на відповідну важливість продукту в експорті країни тваринами і продукцією тваринного походження (від 0 до 4, див. «Характеристики країни» 5.1.1.1).
  • Потім додаються відповідні результати для всієї продукції й видів тварин, а сума ділиться на 45 («найгірший сценарій»), щоб отримати загальну оцінку непрямого впливу хвороби на міжнародну торгівлю (від 0 до 1).

Незначний

= 0

20.2. Вплив, хвороби на торгівлю та переміщення на місцях

Хвороба з неоднорідним розподілом по території та подальшим районуванням, що порушує місцеві торговельні потоки.

Дискретний

= 1

Помітний

= 2

Значний

= 3

Що стосується місцевої торгівлі, то пропонується напівкількісний підхід для визначення потенційного впливу хвороби, що здатна вплинути на реорганізацію виробничих секторів, для уникнення заражених зон. Насправді цей аспект занадто залежить від місцевих особливостей (географічної організації виробничих секторів і торгівельних потоків, окремих ринків тощо), щоб можна було запропонувати кількісну модель. Таким чином, цей критерій має бути встановлений:

  • 0, якщо хвороба здатна спричинити лише незначний вплив на місцеву торгівлю та/або переміщення тварин;
  • 1, якщо хвороба здатна спричинити досить дискретний вплив на місцеву торгівлю та/або переміщення тварин (випадкові обмеження, додаткові заходи біобезпеки тощо);
  • 2, якщо хвороба здатна спричинити помітний вплив на місцеву торгівлю, наприклад, шляхом значних обмежень на місцеву торгівлю та/або переміщення тварин;
  • 3, якщо хвороба здатна спричинити серйозні порушення місцевої торгівлі та/або переміщення тварин, повністю зруйнувавши потоки торгівлі тваринами та важливими видами виробництва.

Відповідний бал за вплив хвороби на місцеву торгівлю та переміщення потім розраховується шляхом ділення вибраного значення на 3 (оцінка від 0 до 1).

5.3.2.1.4 - Спад та інші побічні ефекти економіки країни

Як і у випадку з торгівлею, хвороба також може мати вторинний непрямий вплив на інші сектори економіки, що також слід враховувати (тут, напівкількісні):

  • вплив на рослинництво;
  • вплив на харчову промисловість;
  • вплив на туризм;
  • вплив на споживання.

Незначний

= 0

21.1. Вплив на рослинництво

Загроза, пов’язана з хворобами, для місцевого рослинництва через втрату тяглової сили тварин.

Помітний

= 1

Значний

= 2

Вплив на рослинництво викликає тим більше занепокоєння, чим більше місцеві системи рослинництва залежать від тяглової сили тварин, гною чи природного запилення (у разі хвороб, що вражають бджіл). Цей критерій слід встановити:

  • 0, якщо хвороба здатна чи нездатна завдати незначного впливу виробництву сільськогосподарських культур;
  • 1, якщо хвороба здатна спричинити відчутних втрат рослинництву;
  • 2, якщо хвороба здатна завдати серйозної шкоди рослинництву через різке зниження доступної тяглової сили тварин, що може призвести до дуже серйозних втрат (наприклад, під час останньої епізоотії Ящуру в Південно-Східній Азії, хвороба опосередковано спричинила значні втрати у виробництві рису[4]).

4Perry, Gleeson, Khounsey, Bounma & Blacksell: The dynamics and impact of FMD in smallholder farming systems in South-East Asia: a case study in Laos. Rev. sci. tech. OIE, 2002, 21 (3), 663-673.

Незначний

= 0

21.2. Вплив на харчову промисловість

Загроза, пов’язана з хворобами, для місцевої харчової промисловості через втрату тваринництва.

Помітний

= 1

Значний

= 2

Хвороба може мати вплив на харчову промисловість, якщо в країні є значний сектор харчової промисловості. Насправді це може бути під загрозою раптового зниження поставок первинних матеріалів (навіть якщо механізми заміщення можуть існувати через імпорт).

Так само як і для попереднього критерію, оцінка має бути виставлена відповідно до очікуваної втрати:

  • 0, якщо вона незначна;
  • 1, якщо це помітно, але не загрожує відповідним галузям промисловості;
  • 2, якщо вона значна, що ставить під загрозу виживання відповідних галузей.

Незначний

= 0

21.3. Вплив на туризм

Потенційний непрямий вплив хвороби на місцевий туризм та туристичні послуги.

Помітний

= 1

Значний

= 2

Непрямий вплив на туризм також може існувати, якщо хвороба здатна змінити поведінку туристів. Знову ж таки, оцінка є напівкількісною і веде до відповідної оцінки:

  • 0, якщо він незначний;
  • 1, якщо це помітно, але не загрожує місцевій туристичній економіці;
  • 2, якщо цей вплив значний, то це може поставити під загрозу виживання відповідних секторів туризму.

Хвороба лише тварин

= 0

21.4. Вплив на споживання

Потенційний вплив хвороби на споживання.

Нехарчовий чи ензоотичний харчовий зооноз

= 1

Новий або нещодавно занесений чи виявлений харчовий зооноз

= 2

Останнім можливим побічним ефектом, пов’язаним з хворобою на економіку, є вплив на споживання, якщо припустити, що зоонози, що передаються через їжу, матимуть сильніший вплив, ніж зоонози нехарчового походження, особливо на хвороби, які нещодавно були занесені чи виявлені в країні (ензоотичні зоонози, навіть якщо вони виявляться в харчових продуктах, можуть стати корисними для громадськості після сповіщення, і, таким чином, спричинять менший вплив на звички споживачів). З цієї причини цей критерій слід встановити таким чином:

  • 0, якщо хвороба вражає лише тварин;
  • 1, якщо хвороба є зоонозом, але не може передаватися людині через харчові продукти тваринного походження, або якщо хвороба є довготривалим ендемічним харчовим зоонозом;
  • 2, якщо хвороба є потенційно новим чи недавнім харчовим зоонозом.

Усі ці хвилі та побічні ефекти підсумовуються та порівнюються відповідно до характеристик країни, щоб отримати загальний показник побічних ефектів (від 0 до 1), який є сумою значень вищеозначених чотирьох критеріїв, поділених на 14 (сума максимальних значень).

5.3.2.1.5 - Візуалізація результатів

Усі тематичні бали, описані вище, потім об’єднуються в загальний бал економічного впливу хвороби на місцях, що є середнім значенням, помноженим на 10 (в діапазоні від 1 до 10).

Як і для візуалізації різних аспектів профілів хвороби, радарна діаграма дозволяє візуалізувати та порівняти різні типи економічного впливу, які можуть бути спричинені хворобами тварин у досліджуваній країні (чи регіоні).

5.3.2.1.5

Цей гіпотетичний приклад створено на основі місцевих даних, використаних як приклад у розділі «Характеристики країни», і стосується країни, де тварини не використовуються як джерело тяглової сили і де харчова промисловість є значущим сектором і туризм – переважна галузь.
Хвороба 1 – ензоотична хвороба (поширена на всій території), яка вражає всі види птахів та близько 10% поголів’я. Це може викликати смертність лише у молодих або ослаблених тварин, але значно зменшує виробництво м’яса та яєць. Її присутність потребує запровадження системи сертифікації для підтвердження походження експортованих живих тварин, що «безпечні відносно хвороб», але вона має незначний вплив на місцеву торгівлю та інші сектори економіки.
Хвороба 2 – важка хвороба великої рогатої худоби. Це хвороба, що проявляється, лише спорадичними випадками та має сезонний цикл (передається переносниками, і переносники активні лише влітку). Це викликає значну смертність в уражених стадах і знижує продуктивність. До того, це заразна хвороба, що призводить до заборони експорту живих тварин і продукції уражених видів. Це також серйозно порушило місцеві торгові ланцюги, створило помітні проблеми з постачанням для відповідних харчових галузей.

5.3.2.2 - Вплив на здоров'я людини

5.3.2.1

5.3.2.2.1 - Зоонози

Перший тип впливу хвороби на здоров’я людини – це безпосередній клінічний прояв у людей, у випадку зоонозів. Щоб оцінити цей вплив, інструмент об’єднує три групи критеріїв:

  • Загальні дані про населення в країні та клінічні елементи прояву та важкості перебігу хвороби у людей;
  • Інформація про можливі шляхи передачі інфекції від тварин до людини в країні;
  • Будь-які додаткові фактори ускладнення хвороби.

22.1. Зоонози

Можлива форма перебігу хвороби у людини

Так=1 / Ні=0

22.2. Загальні дані

Середня тривалість життя людини в країні/регіоні

Роки

75

Всього населення

20 000 000

Перша серія критеріїв стосується загальних даних про хворобу та країну:

  • Рядок «Можлива форма перебігу хвороби у людини» автоматично заповнюється інструментом (зверніть увагу на код блакитного кольору) з модулів профілювання. Його мета — просто покращити читабельність інструмента шляхом деактивації полів, що відповідають не зоонозним хворобам.
  • Поля «Загальні дані» відповідають національним (чи регіональним) даним про населення, автоматично імпортованим інструментом з модуля «Характеристики країни» (зверніть увагу на жовтий колірний код для загальних місцевих даних). Як приклад для майбутніх кроків візьмемо, наприклад країну з населенням 20 мільйонів жителів із середньою тривалістю життя 75 років.

Середня тривалість інкубаційного періоду

Діб

0

23.1. Дані про захворювання людей

Середня тривалість клінічних ознак хвороби, на яку видають лікарняний лист у випадках захворювання (у нелетальних випадках)

Діб

0

% клінічно хворих/Заражених

%

0.00%

% загиблих/Заражених

%

0.00%

Наступна група критеріїв відповідає патологічним даним про випадки захворювання людей, у тому числі:

  • Середній інкубаційний період у людини (діб);
  • Середня тривалість клінічних ознак хвороби, на яку видають лікарняний лист у випадках захворювання (у нелетальних випадках);
  • Частка випадків клінічного перебігу хвороби серед усіх заражених;
  • Частка летальних випадків серед усіх заражених.

Якщо ці дані неможливо знайти локально, то можна отримати оцінку впливу хвороби на здоров’я людини, використовуючи відповідні глобальні дані (доступні через міжнародні організації, наприклад, ЦПБГЗ чи ЦКПХ).

Середній вік новозаражених людей

Років

0

23.2. Статистика по людях на місцях

Повідомлені випадки захворювання людей

№ / рік

0

Повідомлені летальні випадки у людей

№ / рік

0

У розділі «Статистика по людях на місцях» збираються місцеві дані зі звітів про випадки. Метою є охарактеризувати випадки захворювання людей в країні щодо:

  • середнього віку новозаражених людей, оскільки деякі хвороби вражають переважно молодих людей, а інші – людей похилого віку (це значення іноді важко отримати точно, але оцінка експертів у більшості випадків може бути достатньою для отримання відносно точних результатів);
  • кількість зареєстрованих випадків захворювання людей (за рік);
  • кількість загиблих людей від хвороби (за рік).

Примітка: кількість зареєстрованих випадків і смертей у людей слід розраховувати за кілька років, щоб обмежити вплив короткострокових відмінностей.

Усі вищезгадані значення потім збираються інструментом для надання ряду показників залежно від місцевих особливостей хвороби:

  • Для наявних хвороб і хвороб, про які повідомлялося, що викликають випадки в країні, інструмент надає оцінку місцевого впливу на здоров’я людини, пов’язаного з хворобами, за допомогою трьох орієнтовних значень:
    • спрощені загальні РЖСІ, тобто загальна кількість років людського життя, втрачених (внаслідок загибелі чи інвалідності), підсумовуються для всіх випадків, зареєстрованих щорічно (див. принцип розрахунку спрощених РЖСІ в Додатку 4).
    • те саме значення, що й вище, виражене як кількість на 100 000 жителів, щоб отримати уявлення про фактичний вплив з точки зору місцевого населення;
    • розрахований індикатор впливу зоонозів, що представляє відносний локальний вплив на здоров’я людини з логарифмічним балом від 0 до 10 (докладніше див. у Додатку 5).
  • Для всіх хвороб інструмент обчислює теоретичний спрощений РЖСІ у постраждалих людей.

Він представляє середні роки, втрачені (внаслідок загибелі чи інвалідності) в «стандартному» випадку людини. Цей бал потім ділиться на середню тривалість життя людини в країні, щоб отримати показник важкості перебігу хвороби у людей (від 0 до максимального теоретичного значення 1).

Зараження при безпосередньому тісному контакті

1

Зараження при непрямому контакті (фоміти, одяг, обладнання тощо)

1

Не існує чи неможливо у місцевому контексті

=>0

24.1. Передача людям враховуючи місцеві фактори

Хвороба, що передається через воду

2

24. ТЕОРЕТИЧНИЙ ВПЛИВ

Хвороба харчового походження

2

Лише виняткові чи випадкові

=>1

Хвороба, що передається переносниками

3

Хвороба, що передається повітряно-крапельним шляхом

4

Загальний

=>2

24.2. Обтяжуючі фактори

«Епідемічний» профіль з піками захворюваності/смертності людей

Так=2 / Ні=0

Таблиця «Теоретичний вплив» служить для збору додаткової інформації, щоб оцінити теоретичний вплив хвороби на здоров’я людини. Дійсно, коли зоонози локально відсутні (чи наявні на території, але не викликають зареєстрованих випадків захворювання людей), це теоретичне значення буде єдиною основою для порівняння.
Розділ «Передача людині» використовується для вивчення різних можливих шляхів передачі хвороби людям. Кожна із них порівнюється відповідно до її потенціалу для масового поширення (від 1 до 4, див. поля темно-сірим). Кожне відповідне поле слід встановити на значення, що відповідає відповідному ризику виникнення:

  • 0, якщо способу не існує або якщо це неможливо в локальному контексті;
  • 1, якщо спосіб можливий лише у виняткових чи випадкових обставинах;
  • 2, якщо передача цим шляхом може бути поширеною.

Зауважте, що наведена оцінка стосується лише місцевих умов. Наприклад, трансмісивна хвороба буде оцінюватися як 0, якщо види переносників не можуть жити в країні. Потім різні бали та коефіцієнти для кожного способу передачі об’єднуються в загальний індекс передачі.
Для кожного критерію заповнене значення ділиться на 2 і множиться на відповідне порівняння (від 1 до 4). Сума результатів за всіма критеріями відповідає індексу трансмісивності.
Додатковий фактор важкості слід враховувати, якщо хвороба може спричинити значний «пік» кількості випадків захворювання та смертей людей, оскільки службам охорони здоров’я буде складніше керувати, ніж епізодичними випадками. Якщо це так, критерій «Профіль епідемії з піками захворюваності/смертності людей» слід встановити на 2.
Потім індекс трансмісивності ділиться на 4 (з обмеженим максимальним значенням 1), додається до значення обтяжуючого фактора і сума ділиться на 6 (сума максимальних значень), щоб отримати загальний бал для заразності хвороби для людей (від 0 до 1).

5.3.2.2.2 - Наявні заходи боротьби з хворобою людей

У поєднанні з потенційним прямим впливом хвороби на здоров’я людини важливо також оцінити, чи існують рішення для боротьби з цією хворобою.

Ефективна вакцина

=>1

Глобальна ефективність та доступність (див. Профілювання)

Середня ефективність чи доступність

=>2

0

25. ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ

25.1. Вакцинація людей

Вакцина відсутня

=>3

=>0

Ситуація на місцях

Еквівалент глобальної продуктивності

=>1

Відсутність потенціалу в системах охорони здоров’я людини

=>2

Що стосується вакцинації людей, інструмент пропонує порівняльний підхід між глобальним і локальним масштабами:

  • Критерій «Глобальна ефективність та доступність» є нагадуванням про дані профілю вакцинації у людей. Це поле заповнюється автоматично (код блакитний колір).
  • Критерій «Місцева ситуація» дозволяє локально оцінити можливу вакцинацію людей в країні. Його слід встановити на:
    • 0, якщо критерій не застосовується, тобто якщо хвороба не є зоонозом;
    • 1, якщо місцеві можливості щодо вакцинації еквівалентні глобальним результатам, тобто чи зможе країна ефективно вакцинувати своє населення найкращою наявною вакциною (навіть якщо такої вакцини не існує);
    • 2, якщо місцева система охорони здоров’я не має можливості вакцинувати людей, навіть якщо вакцини можуть бути доступні.

Повне одужання без рецидивів

=>1

Глобальна ефективність та доступність (див. Профілювання)

Середня ефективність чи доступність (або екстрена лікувальна вакцинація)

=>2

0

25. ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ

25.2. Медикаментозне лікування людей

Немає ефективного лікування

=>3

=>0

Ситуація на місцях

Еквівалент глобальної продуктивності

=>1

Відсутність потенціалу в системах охорони здоров’я людини

=>2

Розділ «Медичне лікування у людей» подібний до попереднього розділу про вакцинацію:

  • Критерій «Глобальна ефективність та доступність» є нагадуванням про профільні дані про лікування людей. Це поле заповнюється автоматично (код блакитного кольору).
  • Критерій «Ситуація на місцях» дозволяє провести оцінку можливого лікування людей в ​​країні на місцевому рівні. Його слід встановити на:
    • 0, якщо критерій не застосовується, тобто якщо хвороба не є зоонозом;
    • 1, якщо місцеві можливості з точки зору медичної терапії еквівалентні глобальним результатам, тобто чи країна зможе ефективно лікувати своє населення за допомогою найкращого доступного лікування;
    • 2, якщо місцева система охорони здоров’я не має можливості лікувати людей, навіть якщо специфічне лікування може бути доступним.
  • Критерії вакцинації та медикаментозного лікування об’єднані в оцінку профілактики та лікування у людей:
    • Для кожної групи критеріїв (профілактика та лікування) значення профілювання змінюється залежно від критерію «Ситуація на місцях»:
      • Якщо «Ситуація на місцях» встановлена ​​на 0, бал для відповідної групи встановлюється 0;
      • Якщо «Ситуація на місцях» встановлено на 1, бал для відповідної групи дорівнює значенню «Глобальна ефективність та доступність» (за умови, що в країні можливі всі форми вакцинації та лікування, які є глобально можливими);
      • Якщо «Ситуація на місцях» встановлена ​​на 2, бал для відповідної групи дорівнює значенню «Глобальна ефективність та доступність», збільшеному на одиницю (відповідає обтяжуючому фактору через відсутність засобів у системах охорони здоров’я людини).

Результати вакцинації та лікування додаються, а сума ділиться на 8 (сума максимальних значень, щоб отримати загальний бал для профілактики та лікування у людей (від 0 до 1)).

5.3.2.2.3 - Питання продовольчої безпеки

На додаток до вищезгаданого прямого впливу, хвороби тварин можуть спричинити різке скорочення виробництва харчових продуктів і, таким чином, становити загрозу здоров’ю людей через нестачу їжі.

Незначний ризик

=>0

26.1. Вплив на якість та/чи кількість їжі

Ризик, пов’язаний з хворобою, здатною спричинити проблеми виробництва основних і незамінних харчових продуктів для населення.

Невеликий дисбаланс харчування чи дуже обмежена кількість населення

=>1

Значний ризик голоду в масштабах країни чи серйозного дисбалансу харчування

=>2

У цьому розділі розглядається визначення аспекту, чи може хвороба спричинити кількісні (внаслідок зменшення обсягу виробництва) чи якісні (через поживний баланс) зміни харчових продуктів (для незамінних продуктів). Відповідний критерій має бути таким:

  • 0, якщо ризик проблеми продовольчої безпеки незначний;
  • 1, якщо хвороба може спричинити проблему продовольчої безпеки для дуже обмеженої частини населення (зокрема для зон чи етнічних груп);
  • 2, якщо хвороба може становити загрозу продовольчій безпеці для всього населення країни зі значним ризиком голодної смерті.

Відповідність різних категорій тваринництва для продовольчої безпеки країни, яка визначена в модулі «Характеристики країни», може надати орієнтовні елементи для заповнення цього критерію. Наприклад, якщо хвороба має значний вплив на вид, який позначений 2 за критерієм «Відповідність виробництва для продовольчої безпеки в країні» (див. модуль «Характеристики країни» в розділі 3.1.2), є помітним ризиком того, що це загрожуватиме, принаймні частково, національній продовольчій безпеці. Однак це може бути не так, якщо країна має хороші можливості заміщення (місцевим виробництвом чи імпортом).

Нарешті, значення цього критерію ділимо на 2 (максимально можливе значення), щоб оцінити вплив хвороби на продовольчу безпеку в країні (від 0 до 1).

5.3.2.2.4 - Візуалізація результатів

Всі тематичні бали, описані вище, потім об’єднуються в загальний бал за впливом місцевих хвороб на здоров’я людини, що є середнім їх значенням, помноженим на 10 (у діапазоні від 1 до 10).

Примітка: Зверніть увагу, що для хвороб, яких немає (чи хвороб, по яких відсутні зареєстровані випадки в цій місцевості у людей), «оцінка впливу зоонозів» завжди буде 0.

 

Як і в попередніх розділах, інструмент надає радарну діаграму, що дозволяє візуалізувати та порівняти різні зоонози.

5.3.2.2.4

У цьому теоретичному прикладі хвороба 1 — це зооноз, який у половині всіх випадків протікає безсимптомно (5% заражених осіб можуть померти від ускладнень, якщо їх не лікувати). Щорічно в країні реєструється сотня випадків (гіпотеза), з яких лише 1 є летальним. Вона заразна при прямому та непрямому контакті, включаючи передачу між людьми. І вакцина, і лікування ефективні та доступні на місцях, і хвороба не викликає проблем з продовольчою безпекою.

Хвороба 2 є досить рідкісною, але важчою: 80% випадків є клінічними (спричиняє ознаки впродовж 3 місяців), а 30% можуть померти. В країні щорічно реєструється 10 випадків, з яких в середньому 3 летальні. Інфекція передається через їжу, і людина є тупиковим носієм. Немає ні вакцини, ні лікування (хоча можливо це в країні), а хвороба не викликає проблем з продовольчою безпекою.

5.3.2.3 - Соціальний вплив

5.3.2.3

На національному рівні хвороби тварин у будь-якому випадку можуть викликати дуже важливі соціальні проблеми, які іноді можуть перерости в кризові явища. Однак це піддається значній мінливості залежно від кожного місцевого контексту, зі значними відмінностями у сприйнятливості людей до цих проблем. Тут будуть розглянуті три основні осі:

  • добробут тварин;
  • потенціал генерації кризи;
  • біотероризм.

5.3.2.3.1 - Добробут тварин

Зміна загального стану

Так=1/Ні=0

0

Значні страждання

Так=1/Ні=0

0

27. ДОБРОБУТ ТВАРИН

27.1. Характер дискомфорту тварини

Інвалідність

Так=1/Ні=0

0

Хронічне порушення дихання, харчування чи сну

Так=1/Ні=0

0

Зазвичай смертельний

Так=1/Ні=0

0

27.2. Тривалість порушення добробуту тварин

Випадки зазвичай включають постійні (довгострокові чи летальні) зміни або рецидиви

Так=2/Ні=0

0

Аналіз впливу хвороби на добробут тварин пов’язаний з:

  • характером можливого дискомфорту чи інвалідності, викликаного захворюванням тварин. У цьому модулі розглядаються п'ять типів змін здоров'я тварин;
  • відповідні критерії мають бути встановлені на 1, якщо хвороба викликає такий ефект:
    • зміни загального стану;
    • значний біль;
    • інвалідність (фізичну чи неврологічну);
    • хронічний вплив на основні функції, такі як дихання, живлення чи сон;
    • смерть (ми беремо до уваги лише хвороби, що зазвичай є смертельними; виняткові випадки загибелі можна ігнорувати).
  • Тривалість вищезгаданого дискомфорту (за умови, що постійна інвалідність буде погано сприйматися). Якщо для хвороби характерні довгострокові чи смертельні зміни стану тварин, відповідний критерій слід встановити на 2 (тобто забезпечувати невиліковні хвороби чи хвороби, що спричиняють часті рецидиви з додатковим ускладненням).

Примітка: оскільки в цьому розділі розглядаються лише соціальні наслідки хвороб, через те, як вони сприймаються громадськістю, ми не включили кількісні елементи про кількість уражених тварин. Дійсно, залежно від контексту, хвороби, що викликає травмуючі симптоми (наприклад, неврологічні ознаки) лише у кількох тварин, може мати набагато сильніший вплив, ніж хвороба, що вражає велику кількість тварин, але з менш значущими симптомами.

Потім суму цих критеріїв ділять на 7 (сума максимальних значень), щоб отримати загальний бал за вплив хвороби на добробут тварин (від 0 до 1).

5.3.2.3.2 - Кризовий потенціал

Друга група критеріїв у модулі суспільного аналізу стосується «кризового потенціалу» хвороби, тобто ймовірності того, що вона спричинить серйозне занепокоєння громадськості. Насправді, залежно від своїх особливостей та соціального контексту хвороба в країні у деяких випадках може породити справжню кризу. Виникнення такого явища залежить в основному від трьох «ключових компонентів»:

  • існування безпосередньої загрози для людей (яка буде ще більш серйозною, якщо передача легка, а клінічний перебіг важкий з високим ризиком летальності)?
  • помітного пасивного впливу хвороби, наприклад, у разі масової передачі між людьми, забруднення широко вживаних харчових продуктів чи високого ризику зараження, за посередництва переносника?
  • оцінки випадку захворювання наслідком шахрайства, чи вигоди для будь-якого суб'єкта господарювання? У таких випадках громадськість буде реагувати сильніше.

Можливі випадки захворювання людей

Так=1/Ні=0

0

28. ПОТЕНЦІАЛ КРИЗИ

28.1. Сприйняття загрози для людей

Випадки безпосереднього зараження (професійні)

Так=1/Ні=0

0

Випадки опосередкованого зараження (випадкові)

Так=1/Ні=0

0

Зазвичай смертельна для людей

Так=1/Ні=0

0

Першим елементом кризового потенціалу хвороби є те, що люди мають сприймати її як загрозу. Чим більша ймовірність того, що хвороба призведе до важких наслідків у великої кількості людей, тим більша ймовірність того, що вона буде сприйматися як критична загроза.
Таким чином, розглядається кілька аспектів:

  • критерій «Можливі випадки захворювання людей» відповідає зоонозному характеру хвороби. Якщо існують випадки захворювання людей, цей критерій слід встановити на 1.
  • критерій «Випадки безпосереднього зараження» має бути встановлений на 1, якщо хвороба може передаватися людям при безпосередньому тісному контакті (що означає підвищений ризик для людей, які піддаються професійному впливу);
  • «Випадки опосередкованого зараження» мають бути встановлені на 1, якщо хвороба може легко поширюватися серед людей без особливого тісного контакту з зараженими тваринами (наприклад, трансмісія чи харчовий шлях);
  • критерій «Зазвичай смертельна для людей» має бути встановлений на 1, якщо смерть, пов’язана з хворобою, в людей не є рідкістю.

Зауважте, що ці критерії є кумулятивними: в результаті хвороба, що викликає лише виняткові випадки у людей, отримає в цілому 1, тоді як повітряно-крапельний зооноз (що означає, що він легко передається людям, які контактують з тваринами, а також випадкові зараження), що спричиняє часту смерть отримають загалом 4.

Контагіозність

Передача від тварин до людини

Так=1/Ні=0

0

Передача між людьми

Так=1/Ні=0

0

28. ПОТЕНЦІАЛ КРИЗИ

28.2. Прийнятність загрози

Харчова небезпека

Харчовий зооноз

Так=1/Ні=0

0

Вплив потенційно заражених продуктів

Не зооноз; чи спорадія =>0 Більше 1 випадку на тиждень =>1

0

Середовище

Транспортний зооноз

Так=1/Ні=0

0

Вплив переносників на соціум

Не зооноз; чи спорадія =>0 Понад >10% =>1

0

Другим компонентом потенціалу хвороби до кризи можна назвати прийнятність загрози, тобто те, що люди можуть прийняти чи не прийняти ризик. Відомо, що ризик є менш прийнятним для людей, якщо це не їхній власний «вибір» як переносника впливу, ніж якщо це їх власний вибір чи звичка, як споживання якихось харчових продуктів, які вони могли б замінити. Наприклад, хвороба харчового походження, яка присутня лише в окремих продуктах – і, таким чином, стосується лише людей, які свідомо вирішили споживати ці продукти – буде сприйнята краще, ніж хвороба, що передається через переносників, та може вразити всіх, незалежно від їх способу життя.

  • Перша група критеріїв у цій категорії стосується заразності хвороби та можливих способів зараження людини (від тварин та/чи від інших людей):
    • Якщо можлива передача від тварини людині (навіть якщо вона є непрямою чи трансвекторною), критерій «Передача від тварини людині» має дорівнювати 1;
    • Якщо існує передача між людьми, відповідний критерій слід встановити на 1.
  • Другий критерій стосується харчової небезпеки. Їжа має сильний психологічний і соціальний підтекст, і, таким чином, харчові хвороби можуть викликати серйозне занепокоєння суспільства:
    • Якщо існує харчова небезпека, пов’язана з хворобою, критерій «Хвороби, що передаються харчовими продуктами», слід встановити на 1;
    • Якщо відповідні небезпечні продукти зазвичай споживаються в країні (тобто середнє споживання більше одного разу на тиждень), критерій «Вплив потенційно небезпечних харчових продуктів» слід встановити на 1, щоб відобразити потенційний обтяжуючий фактор.
  • Остання група критеріїв відноситься до ризику зараження, пов'язаного з хворобою, через навколишнє середовище, зокрема через переносників. Ця модальність може бути сприйнята як одна з найменш прийнятних, оскільки вона є постійною пасивною загрозою для людей:
    • Якщо можлива трансмісійна передача, критерій «Хвороба, що передається переносником», має бути рівним 1.
    • Більше того, якщо вважається, що значна частина популяції (понад 10%) зазвичай схильна до впливу переносників, слід надати додаткову вагу, встановивши для критерію «Населення, що піддається впливу переносників», значення 1.

Усі вищезгадані критерії, що описують «Прийнятність загрози», є кумулятивними, так що якщо хвороба є зоонозом з як харчовим, так і за посередництва переносників шляхом передачі, її загальна сума буде максимальною для цього розділу.

28.3. Сприйняття шахрайства

Оператори ринку, причетні до загрози

Так=1/Ні=0

0

28. ПОТЕНЦІАЛ КРИЗИ

28.4. Готовність влади

Актуальна програма інформування громадськості

Так=1/Ні=0

0

28.5. Підсилювач ефекту ЗМІ

Повідомлення в ЗМІ про недавнє (<3 років) виникнення хвороби

Так=1/Ні=0

0

Важливе занепокоєння ЗМІ, пов’язане з хворобою

Так=1/Ні=0

0

Останнім компонентом кризового явища є сприйняття громадськістю того, що хвороба може бути спричинена шахрайством. Справді, у ситуаціях, коли суб’єкти господарювання могли отримати вигоду від непередбачених обставин, пов’язаних з хворобою, люди підозріватимуть (об'єктивно чи ні) і, ймовірно, відреагують набагато сильніше. Якщо таке занепокоєння, пов’язане з хворобою, може виникнути в країні, критерій «Сприйняття шахрайства» має бути встановлений на 1. Наприклад, під час кризи ГЕ ВРХ в Європі підозрювали, що виробники кісткового борошна спричинили проблему, оскільки вони змінили процеси його виробництва, і якщо були проведені всі необхідні дослідження для оцінки безпеки нового процесу. Громадська думка схилялася до думки, що зміни були зроблені лише з економічних причин, нехтуючи можливими питаннями безпеки (навіть якщо це було не так).

Крім вищезазначених елементів, на потенціал виникнення кризи хвороби може також впливати стан інформованості суспільства, який сам по собі залежить від:

  • існування (чи відсутності) програм інформування громадськості з оновленими та регулярними повідомленнями. Якщо таких програм не існує, можливий соціальний вплив хвороби може бути посилений, а критерій «Готовність органів влади» слід встановити на 1 (якщо такі програми існують, встановіть його на 0).
  • Підсилювач ефекту ЗМІ:
    • якщо нещодавно (тобто впродовж останніх трьох років) виникла подібна криза, встановіть критерій «Недавня поява хвороби, про яку повідомляють ЗМІ» значення 1.
    • якщо відповідний медіа-ефект є (чи, ймовірно, буде) важливим, установіть для критерію «Важливе занепокоєння медіа, пов’язане з хворобою» значення 1.

Потім всі ці критерії додаються, а сума ділиться на 10 (сума максимальних значень), щоб отримати загальний бал для «Потенціалу генерування кризи» хвороби.

Примітка: якщо хвороба не має наслідків для людей (тобто, якщо це не хвороба людей), то цей бал буде встановлено на 0, враховуючи, що фундаментальний компонент явища кризи відсутній.

5.3.2.3.3 - Потенціал біотероризму

Останнім пунктом про соціальний вплив хвороби є її придатність використовувати її як агент біотероризму.

Категорія А: Високопріоритетні

Так=2/Ні=0

0

29. ПОТЕНЦІАЛ БІОТОРИЗМУ

29.1. Класифікація патогенів МЕБ/ЦПБГЗ

Категорія B: Вторинний пріоритет

Так=1/Ні=0

0

Категорія C: нові чи інші патогени списку

Так=1/Ні=0

0

29.2. Список МСГ США окремих агентів і токсинів

Патогени списку

Так=1/Ні=0

0

29.3. Список місцевих хвороб

Наявність офіційного списку потенційних агентів біотероризму на місцях, включаючи хвороби

Так=1/Ні=0

0

Цей модуль містить наступні запитання та твердження:

  • Чи зазначено хворобу в класифікації патогенів МЕБ/ЦПБГЗ (див. Додаток 2), як загрозу для людей? Критерії мають бути встановлені на відповідне значення, залежно від категорії збудника в класифікації:
    • Якщо він належить до категорії A, встановіть відповідний критерій 2 (це значення відображає ступінь важкості агентів у цьому списку);
    • Якщо він належить до категорії B, встановіть відповідний критерій на 1;
    • Якщо він належить до категорії C, встановіть відповідний критерій на 1.
  • Чи внесено хворобу до списку МСГ США окремих агентів і токсинів (див. Додаток 3), як загрозу для виробничих систем? Якщо це так, то встановіть відповідний критерій на 1.
  • Чи включено хворобу до списку місцевих потенційних агентів біотероризму? Знову ж таки, якщо це так, то встановіть відповідний критерій на 1.

Усі вищезгадані критерії додаються, а сума ділиться на 6 (сума максимальних значень), щоб отримати загальну оцінку потенціалу біотероризму хвороби (від 0 до 1).

5.3.2.3.4 - Візуалізація результатів

Всі тематичні бали, описані вище, потім об’єднуються в загальну оцінку локального впливу хвороби на суспільство, яка є середнім їхнім значенням, помноженим на 10 (у діапазоні від 1 до 10).

У цьому модулі також представлена радарна діаграма для візуалізації та порівняння профілів різних хвороб з огляду на їх потенційний соціальний вплив на місцях.

5.3.2.3.4

У цьому гіпотетичному прикладі хвороба 1 протікає відносно легко у тварин (вона викликає лише коротку зміну загального стану), але важка у людей (викликає помітну смертність, передається через харчі, і навіть вражає людей, які не перебувають у тісному контакті з тваринами). Однак передачі між людьми не існує. Більше того, небезпечні харчові продукти широко вживаються в країні, і тому хвороба іноді асоціюється з суспільним сприйняттям шахрайства з боку харчової промисловості (які підозрюються у недостатніх процедурах безпеки, навіть якщо це не так). Влада намагається інформувати громадськість про цю хворобу, але це також викликає серйозне занепокоєння у ЗМІ (попередній спалах цієї хвороби стався два роки тому). Через наслідки для людей при їх зараження хворобу визнано можливим агентом біотероризму на місцевому рівні.

Хвороба 2 – це важка хвороба тварин, що спричиняє зміну загального стану, біль, фізичну недостатність і в більшості випадків смерть. Однак це не зооноз. Відсутня програма інформування громадськості, навіть якщо впродовж останнього року про хворобу регулярно повідомляли ЗМІ. Вона не визнається агентом біотероризму ні ЦКПХ, ні МСГ США, ні на місцевому рівні.

5.3.2.4 - Вплив на навколишнє середовище

5.3.2.4

Останній тип впливу, який може мати хвороба, стосується навколишнього середовища і стосується двох аспектів:

  • можливих проблем забруднення стоками у випадках масової загибелі тварин (що спричиняє проблеми з видаленням) чи забрудненням гною. Проте в обох випадках наявність належних протоколів і правил вважатиметься пом’якшувальними факторами.
  • Можливої загрози для біорізноманіття:
    • тварин, якщо хвороба має серйозний вплив на дику фауну (в цьому випадку можливі заходи контролю в дикій фауні чи спеціальні системи моніторингу вважатимуться послаблюючими факторами);
    • рослин, якщо хвороба ставить під загрозу природне запилення (наприклад, якщо вона вражає бджіл) чи функції запліднення.

Смертність

Якщо>1%=>1

30.1. Утилізація мертвих тварин

Існуючий протокол (адаптовані процедури поховання чи спалювання)

Так=0/Ні=1

30. ЗАБРУДНЕННЯ: СТІЧНИХ ВОД ТА ГНОЮ

Відповідне регулювання та контроль (існує і застосовується)

Так=0/Ні=1

30.2. Переробка гною

Забруднення гною

Так=0/Ні=1

Існуює процес обробки гною чи план утилізації

Так=0/Ні=1

Регулювання та контроль поводження зі стічними водами (існує і застосовується)

Так=0/Ні=1

Існує два основних потенційних джерела забруднення, пов’язаних з хворобами тварин:

  • Біологічне забруднення трупами загиблих тварин, якщо смертність внаслідок захворювання висока:
    • Якщо смертність перевищує 1% від загальної популяції тварин, встановити критерій «Смертність» на 1;
    • Якщо в країні не застосовується протокол для належної утилізації загиблих тварин, критерій «Існуючий протокол» має бути встановлений на 1, як обтяжуючий фактор;
    • Якщо для заводів по утилізації мертвих тварин не існує (чи не застосовується) регулювання на місцях, критерій «Відповідне регулювання та контроль» слід встановити на 1, як обтяжуючий фактор.

Примітка: якщо хвороба не викликає значної смертності, останні три критерії не будуть враховані у відповідній оцінці.

 

  • Забруднення небезпечними біологічними стоками:
    • Якщо збудник виділяється і здатний забруднити гній, встановити критерій «Забруднення гною» на 1;
    • Якщо в країні не існує процесу чи плану належної утилізації гною, критерію «Існуючий процес обробки чи план видалення гною» слід встановити 1, як обтяжуючий фактор;
    • Якщо не існує (чи не застосовується) місцевого регулювання щодо поводження з біологічними стічними водами, критерій «Регулювання та контроль поводження зі стічними водами» слід встановити на 1, як обтяжуючий фактор.

Примітка: якщо хвороба не спричиняє забруднення стоків, останні три критерії не будуть враховані у відповідній оцінці.

31.1. Біорізноманіття рослин

Значна загроза для функцій, що залежать від тварин (запилення, запліднення…)

Так=4/Ні=0

31. ПИТАННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ

31.2. Хвороба дикої фауни

Значна смертність чи постійні травми в дикій фауні, схильні до порушення природного балансу видів

Так=4/Ні=0

31.3. Можливість моніторингу здоров’я дикої фауни

Нагляд за дикою фауною на місцях (офіцери з охорони дикої природи)

Так=0/Ні=1

0

Система офіційного нагляду за хворобою у дикій фауні

Так=0/Ні=1

Друга група критеріїв в екологічному модулі стосується можливих загроз, пов'язаних з хворобами для місцевого біорізноманіття (тварин або рослин):

  • коли хвороба локально може впливати на функції, залежні від тварин, такі як запилення, це може мати помітні наслідки для біорізноманіття рослин. У цьому випадку критерій «Біорізноманіття рослин» має бути встановлено на 4 (оцінка є високою, оскільки такий вплив є серйозною екологічною проблемою з потенційно величезними побічними ефектами).
  • Аналогічно, якщо хвороба вражає дику фауну і може спричинити масову смертність та загрожувати цілим популяціям, критерій «Хвороба дикої фауни» має бути встановлений на 4 (оцінка є високою, оскільки такий ефект є потенційною загрозою природному балансу видів на всій території).
  • Проте потенційний вплив хвороби на дику фауну можна пом’якшити, якщо будуть створені місцеві структури моніторингу дикої природи. Такі структури можуть здійснювати ефективний нагляд та виявлення хвороби в популяціях диких тварин і, можливо, впроваджувати деякі заходи захисту. Це буде залежати від двох факторів:
    • наявності організованого нагляду за дикою природою на місцях, наприклад співробітниками з охорони дикої природи. Цей критерій автоматично заповнюється з модуля «Характеристики країни», оскільки він уже включений до загальнодержавних даних (код жовтого кольору).
    • Наявності офіційного нагляду за хворобою у дикій фауні. Це залежить від того, чи підлягає повідомленню хвороба в країні, а також від доступних засобів для нагляд за дикою фауною. Якщо такого нагляду в країні немає, відповідний критерій має бути встановлений на 1, як обтяжуючий фактор.

Примітка: якщо хвороба не є значною загрозою для дикої природи, ці два останні критерії не будуть враховані у відповідній оцінці.

 

Усі вищезгадані елементи додаються, щоб отримати загальний бал за локальний вплив хвороби на навколишнє середовище. Тут немає графічної візуалізації, оскільки критеріїв впливу на навколишнє середовище відносно мало.

5.4 - Ідентифікація та характеристика заходів контролю

 

5.4

Для протидії вибраним пріоритетним хворобам необхідно розробити адаптовані схеми заходів боротьби. З цієї причини важливо оцінити, які заходи мають бути актуальними та доступними для кожної із цих хвороб. Відповідний модуль пропонує підхід, заснований на обмеженій кількості фундаментальних моментів:

  • діагностика й нагляд;

  • охорона території;

  • вакцинація тварин;

  • лікування тварин;

  • біобезпека;

  • системи вибракування, утилізації та фінансової компенсації.

Підхід, який використовується в цьому модулі, являє собою послідовне порівняння для кожного з вищезгаданих елементів (крім вибракування) між глобальними «сучасними» показниками захворювання (ці дані імпортуються з етапів профілювання) та місцевою доцільністю цих заходів. Гіпотеза полягає в тому, що в кращому випадку варіанти локального контролю будуть такими ж, як і в теоретичному глобальному масштабі: звичайно, якщо не існує вакцини від хвороби, навіть ідеально організована країна з усіма необхідними засобами не зможе реалізувати стратегію вакцинації; навпаки, навіть якщо існує хороша вакцина, країна, яка не в змозі виробляти чи купувати її, не зможе вакцинувати поголів'я.

Примітка:

  1. Попередній підхід через відкриті запитання та обговорення може надати цінні елементи для заповнення цього розділу, зокрема щодо організації місцевих структур щодо можливих заходів контролю (див. 5.3.1).
  2. Ця місцева характеристика актуальна не лише для наявних хвороб. Дійсно, для хвороб, що відсутні, це може дозволити визначити можливості з точки зору:
    • охорони території, щоб запобігти будь-якому занесенню хвороби;
    • стратегії та процедур контролю, що можуть бути включені до плану дій у надзвичайних ситуаціях, щоб швидко та ефективно реагувати у разі занесення хвороби в країну (див. 5.2.3.2).

5.4.1 - Діагностика й нагляд

В рамках аналізу засобів діагностики та нагляду виділяють три аспекти:

  • клінічні елементи діагностики та організації нагляду;
  • регулярна лабораторна діагностика (підтвердження випадків);
  • лабораторні методики для точної ідентифікації збудника та епізоотологічного моніторингу хвороб.

Глобальна ефективність та доступність (див. Профілювання)

Не актуально =>0
Добре =>1
Середній рівень =>2
Погано =>3

0

32. ДІАГНОСТИКА ТА НАГЛЯД

32.1. Клінічна діагностика та нагляд

Система сповіщення на місцях

Система повідомлень відсутня =>0
Хвороба, що підлягає повідомленню =>1

Ефективність роботи місцевої ветеринарної мережі

Адекватна мережа кваліфікованих операторів з практично всіма зареєстрованими випадками =>1
Час від часу нестача персоналу чи знань, у більшості випадків зареєстровано =>2
Немає ефективної мережі нагляду за хворобою (або хворобою, яка не підлягає повідомленню) =>3

Перша група критеріїв у цій частині стосується клінічної діагностики та систем нагляду за хворобою:

  • критерій «Глобальна ефективність та доступність» нагадує про глобальну ефективність клінічної діагностики. Це значення автоматично імпортується з профілювання (код блакитного кольору).
  • критерій «Система сповіщення на місцях» має на меті визначити, чи підлягає повідомленню хвороба в досліджуваній країні. Цей критерій слід встановити таким чином:
    • 1, якщо хвороба підлягає реєстрації в країні;
    • 0, якщо для хвороби не існує певного регулювання.
  • «Ефективність роботи місцевої ветеринарної мережі» спрямована на оцінку наявних у країні людських і технічних засобів для здійснення нагляду за хворобою. Його можна виразити як «показник виявлення», що відображає частку випадків, про які повідомляється в країні. Цей критерій коливається від 1 до 3, залежно від фактичного стану ветеринарної мережі:
    • 1, якщо мережа складається з достатньої кількості кваліфікованих операторів, які належним чином розгорнуті по території (понад 80% зареєстрованих випадків);
    • 2, якщо національна мережа є достатньою для подання звітів про більшість випадків, але випадкова нестача персоналу, навичок чи засобів може призвести до того, що деякі випадки залишаються непоміченими (від 50 до 80% зареєстрованих випадків);
    • 3, якщо не існує мережі нагляду за хворобою, чи якщо ця мережа явно недостатня (менше 50% зареєстрованих випадків), або якщо хвороба не підлягає повідомленню (оскільки в цьому випадку нагляд буде неефективним).

Глобальна ефективність та доступність (див. Профілювання)

Не актуально =>0
Добре =>1
Середній рівень =>2
Погано =>3

0

32. ДІАГНОСТИКА ТА НАГЛЯД

32.2. Регулярна лабораторна діагностика (підтвердження у живих тварин)

Технічна спроможність на місцях

Кваліфіковані місцеві структури (чи контракти з іноземними лабораторіями) з регулярним дослідженням =>1
Лише теоретичні навички =>2
Немає доступної кваліфікованої структури =>3

Місцева логістична спроможність (відбір зразків, транспортування, консервування, упакування тощо)

Матеріально-технічні засоби достатні для здійснення узагальненого активного нагляду (з великою кількістю досліджень) =>1
Підтвердження лише деяких випадків =>2
Нездатність правильно зібрати, транспортувати та/або дослідити зразки =>3

Наступна група критеріїв стосується регулярних лабораторних досліджень, що використовуються для підтвердження клінічного діагнозу або для проведення систематичного активного нагляду за тваринами та стадами. Розглядаються три аспекти:

  • критерій «Глобальна ефективність та доступність» є нагадуванням про ефективність та доступність існуючих методів лабораторної діагностики, імпортованих із профілювання (код блакитного кольору).
  • Критерій «Місцева технічна спроможність» спрямований на оцінку технічної спроможності країни проводити діагностичні дослідження з точки зору навичок, реактивів та обладнання.
  • Цей критерій коливається від 1 до 3 відповідно до місцевих непередбачених обставин:
    • 1, якщо країна має сертифіковані лабораторії на місцях або уклала контракти з іноземними структурами, з регулярним дослідженням для підтримки їх реактивності;
    • 2, якщо країна має необхідні теоретичні навички та лабораторії на місцях, але немає точного лабораторного протоколу;
    • 3, якщо немає кваліфікованих структур на місцях (і контрактів із іноземними лабораторіями).
  • Критерій «Місцева логістична спроможність» спрямований на вимірювання здатності країни керувати збором, транспортуванням, зберіганням та дослідженням великої кількості зразків у разі активного нагляду за тваринами. Цей критерій коливається від 1 до 3 відповідно до потужностей на місцях:
    • 1, якщо країна має достатні матеріально-технічні засоби для здійснення узагальненого активного нагляду;
    • 2, якщо країна може лише періодично проводити скринінг в заражених районах;
    • 3, якщо неможливо гарантувати належний збір, транспортування (включаючи консервування) та обробку зразків у будь-якій частині країни.

Глобальна ефективність та доступність (див. Профілювання)

Не актуально =>0
Добре =>1
Середній рівень =>2
Погано =>3

0

32. ДІАГНОСТИКА Й НАГЛЯД

32.3. Ресурси епізоотологічної лабораторії для ідентифікації збудників: дослідження підтвердження, серотипування, ідентифікації штаму тощо.

Технічна спроможність на місцях

Кваліфіковані місцеві структури (чи контракти з іноземними лабораторіями) з регулярним дослідженням =>1
Лише теоретичні навички =>2
Немає доступної кваліфікованої структури =>3

Місцева логістична спроможність (відбір зразків, транспортування, консервування, упакування тощо)

Достатні матеріально-технічні засоби для підтвердження ВСІХ підозрілих випадків =>1
Підтвердження лише деяких випадків =>2
Нездатність правильно зібрати, транспортувати та/або обробити зразки =>3

Остання група критеріїв діагностики й нагляду належить до лабораторних методів виявлення збудника. Ці методики включають виділення збудника, серотипування, визначення штаму тощо. Як і у випадку діагностичних досліджень, розглядаються три аспекти:

  • Критерій «Глобальна ефективність та доступність» є нагадуванням про ефективність та доступність існуючих методів ідентифікації лабораторій, імпортованих із профілювання (код блакитного кольору).
  • Критерій «Технічна спроможність на місцях» має на меті оцінку технічної спроможності країни ідентифікувати та вивчати патоген з точки зору навичок, реагентів та обладнання. Цей критерій коливається від 1 до 3 відповідно до місцевих непередбачених обставин:
    • 1, якщо країна має сертифіковані лабораторії на місцях або уклала контракти з іноземними структурами, з регулярним дослідженням для підтримки їх реактивності;
    • 2, якщо країна має необхідні теоретичні навички та лабораторії на місцях, але немає точного лабораторного протоколу;
    • 3, якщо немає кваліфікованих структур на місцях (і контрактів з іноземними лабораторіями).
  • Критерій «Місцева логістична спроможність» спрямований на вимірювання здатності країни керувати збором, транспортуванням, зберіганням та обробкою великої кількості зразків у разі активного нагляду за тваринами. Цей критерій коливається від 1 до 3 відповідно до потужностей на місцях:
    • 1, якщо країна має матеріально-технічні засоби для повної ідентифікації збудника у всіх підозрілих випадках, щоб провести вичерпне епізоотологічне дослідження хвороби в країні;
    • 2, якщо країна може проводити лише періодичні дослідження в обмеженій кількості випадків;
    • 3, якщо неможливо гарантувати належний збір, транспортування (включаючи консервування) та обробку зразків у будь-якій частині країни.

Усі означені критерії потім об’єднуються в оцінку діагностики та нагляду за хворобою на місцях:

  • Для кожної групи критеріїв розраховується проміжний бал:
    • значення критеріїв у групі «Клінічна діагностика та нагляд» додаються і сума ділиться на 6 (сума максимальних значень);
    • значення критеріїв у групі «Регулярна лабораторна діагностика» додаються і сума ділиться на 9 (сума максимальних значень);
    • значення критеріїв у групі «Ресурси епізоотологічної лабораторії» додаються та сума ділиться на 9 (сума максимальних значень);
    • середнє значення цих трьох результатів розраховується для отримання діагнозу та оцінки нагляду.

5.4.2 - Заходи торгівлі та переміщення

Друга вісь можливих заходів контролю в країні стосується охорони території.

Насправді, як для наявних хвороб, так і для відсутніх, важливо переконатися, що хвороба не буде занесена (або занесена повторно) на територію.

Живі тварини (включаючи дику фауну)

Безпечний (передача неможлива) =>0

0

Сирі продукти (включаючи харчові продукти та корми)

Можливий огляд, санітарна обробка чи лікування (атестація техніки) =>1

0

33.1. Глобальна ефективність та актуальність (див. Профілювання)

Оброблені продукти (включаючи харчові продукти та корми)

Сертифікація стану щодо походження (простежуваність) =>2

0

Сперма та ембріони (яйця)

Неминучий ризик =>3

0

Можливе забруднення харчових відходів і кормів

0

33. ЗАХОДИ ТОРГІВЛІ І ПЕРЕМІЩЕННЯ

Інше (переносники, люди-носії тощо)

0

Живі тварини (включаючи дику фауну)

Хороший нагляд за всіма обмінними потоками з належними санітарними заходами =>1

Сирі продукти (включаючи харчові продукти та корми)

Лише частковий контроль транскордонного обміну =>2

Сирі продукти (включаючи харчові продукти та корми)

Особливого контролю немає =>3

33.2. Доцільність на місцях

Оброблені продукти (включаючи харчові продукти та корми)

Сперма та ембріони (яйця)

Можливе забруднення харчових відходів і кормів

Принцип цього розділу полягає в проведенні систематичного порівняння між ризиком завезення, пов’язаним із кожним можливим шляхом, та місцевим рівнем контролю відповідної транскордонної торгівлі та переміщення.

  • Перша частина таблиці є нагадуванням про всі можливі шляхи занесення та відповідний рівень ризику щодо хвороб (ці дані імпортуються з профілю):
    • живі тварини (включаючи диких тварин, що можуть підвищити ризик через переміщення при міграції);
    • сирі продукти тваринного походження;
    • перероблені продукти тваринного походження (включаючи продукти харчування та корми);
    • сперма, ембріони та яйцеклітини;
    • можлива присутність збудника в харчових відходах і кормах (часто пов’язаних з переміщенням людей);
    • інші джерела, які може бути важко контролювати, такі як люди-носії чи переносники (наприклад, дезінсектизація проводиться не завжди і рідко буває повністю ефективною).
  • Нижня частина таблиці дозволяє пов'язувати кожен із вищезгаданих шляхів із відповідним рівнем контролю в країні. Відповідні критерії коливаються від 1 до 3:
    • 1, якщо відповідні обмінні потоки знаходяться під контролем, з адаптованими санітарними заходами;
    • 2, якщо за цим шляхом існує лише частковий контроль над транскордонними обмінами;
    • 3, якщо в країні немає особливого контролю за цим шляхом.

Усі вищезгадані критерії потім об’єднуються в оцінку захисту локальних територій від хвороб:

  • Для кожного можливого шляху проникнення:
    • якщо маршрут безпечний (критерій профілювання встановлено на 0), він не буде врахований;
    • якщо маршрут представляє ризик зараження хворобою, йому призначається оцінка, що дорівнює сумі двох відповідних критеріїв (профільного та місцевого);
  • Бали, що відповідають усім шляхам, потім додаються, а сума ділиться на 36 (сума максимальних значень), щоб отримати локальний бал за охорону територій (від 0 до 1).

5.4.3 - Вакцинація

Вакцинація може використовуватися як профілактичний захід при відсутніх хворобах, а також як частина програми викорінення чи боротьби з наявними хворобами.

Глобальна ефективність та доступність (див. Профілювання)

Добре =>1
Середній рівень =>2
Погано (вакцина відсутня) =>3

0

34. ВАКЦИНАЦІЯ

34.1. Вакцина для тварин

Постачання вакцин на місцях

Достатньо, щоб дозволити національні програми масової вакцинації =>1
Достатньо для індивідуальної групової вакцинації при спалахах =>2
Недостатньо вакцини (або немає вакцини, або лише неавторизована вакцина) =>3

Кількість вакцини на місцях

Еквівалент теоретичної оптимальної якості =>1
Нижча якість, ніж оптимальні вакцини =>2
Неефективна вакцина чи відсутність вакцини місцевого виробництва (або відсутність існуючої чи дозволеної вакцини) =>3

Логістичні засоби для вакцинації (транспорт, консервація, оператори тощо)

Логістичні засоби, що дозволяють національні програми масової вакцинації =>1
Матеріально-технічні засоби, достатні для управління місцевими планами вакцинації лише за спалахів =>2
Немає оперативних матеріально-технічних засобів для вакцинації в стадах (або немає існуючої чи несанкціонована вакцина) =>3

У цьому розділі пропонується порівняльний підхід, з одного боку – глобальні можливості щодо вакцин, а з іншого – місцевий потенціал для впровадження програм вакцинації.

  • Критерій «Глобальна ефективність та доступність» забезпечує індикатор існування та ефективності вакцин проти захворювання у тварин. Ці дані імпортуються з профілювання.
  • Критерій «Місцеві запаси вакцини» характеризує спроможність країни отримати запаси вакцин. Цей критерій слід встановити таким чином:
    • 1, якщо країна може легко виготовити або придбати достатню кількість вакцини для виконання програми масової вакцинації тварин;
    • 2, якщо країна може мобілізувати достатню кількість вакцини лише для вакцинації окремих стад/стад у спалахах;
    • 3, якщо країна не може отримати вакцину, або якщо вакцина не існує або вона дозволена на місцевому рівні.
  • Критерій «Якість наявних місцевих вакцин» характеризує здатність країни отримувати вакцини належної якості. Цей критерій слід встановити таким чином:
    • 1, якщо країна може виробляти або купувати вакцини оптимальної теоретичної якості (навіть якщо найкраща вакцина, яка існує, не є повністю ефективною);
    • 2 якщо країна може виробляти або купувати лише вакцини нижчої якості, ніж оптимальна вакцина;
    • 3, якщо країна не може отримати вакцину, або якщо вакцина не існує або вона дозволена на місцевому рівні.
  • Критерій «Засоби логістичної вакцинації» характеризує здатність країни мобілізувати матеріально-технічні засоби для впровадження вакцинації. Цей критерій слід встановити таким чином:
    • 1, якщо країна має хороші матеріально-технічні засоби, що дозволяють проводити національні програми масової вакцинації;
    • 2, якщо країна має обмежені матеріально-технічні засоби, достатні лише для вакцинації окремих стад/стад у спалахах;
    • 3, якщо в країні немає особливих засобів матеріально-технічного забезпечення для вакцинації тварин (або якщо немає існуючої чи дозволеної вакцини).

Потім додаються всі вищезгадані критерії та сума ділиться на 12 (сума максимальних значень), щоб отримати оцінку вакцинації на місцях (від 0 до 1).

5.4.4 - Лікування

35. ЛІКУВАННЯ

35.1. Медикаментозне лікування тварин

Глобальна ефективність та доступність (див. Профілювання)

Добре =>1
Середній рівень =>2
Погано (лікування не існує) =>3

0

Доцільність на місцях (лише для специфічних методів лікування)

Доступне лікування для всіх випадків на місцях =>1
Дороге чи делікатне лікування, лише для окремих тварин =>2
Відсутнє чи несанкціоноване лікування =>3

Вивчення місцевих можливих медикаментозних засобів лікування захворювання у тварин організовано так само, як і для попередніх пунктів:

  • Критерій «Глобальна ефективність та доступність» є нагадуванням про теоретичне існування та ефективність конкретних медичних методів лікування, автоматично імпортованих із профілю (код блакитного кольору).
  • Критерій «Місцева доцільність» коливається від 1 до 3 відповідно до місцевої спроможності надати медичну допомогу хворим тваринам:
    • 1, якщо існує доступне та ефективне специфічне лікування для всіх випадків;
    • 2, якщо лікування можливе лише для окремих тварин (з огляду на вартість або доступність);
    • 3, якщо лікування не існує або дозволено на місцевому рівні.

Потім додаються всі вищезгадані критерії та сума ділиться на 6 (сума максимальних значень), щоб отримати оцінку лікування хвороби на місцях (від 0 до 1).

5.4.5 - Біобезпека

36. ЗАХОДИ БІОБЕЗПЕКИ

36.1. Біобезпека у стадах

Глобальна ефективність та доступність (див. Профілювання)

Не актуально =>0
Добре =>1
Середній рівень =>2
Погано =>3

0

Доцільність на місцях

Хороший біобезпека у стадах і хороша обізнаність фермерів загалом =>1
Помітна частка стад з недостатнім біобезпекою =>2
Глобально недостатній біобезпека =>3

Для деяких хвороб, залежно від їх характеристик, біобезпека може бути хорошим варіантом боротьби. Таким чином, це має бути враховано серед можливих заходів контролю на місцях. Організація цього розділу така ж, як і в попередніх розділах:

  • Критерій «Глобальна ефективність та доступність» є нагадуванням про теоретичні можливості з точки зору біобезпеки для боротьби з хворобою. Ці дані автоматично імпортуються з профілювання (код блакитного кольору).
  • Критерій «Місцева доцільність» коливається від 1 до 3 відповідно до місцевого рівня біобезпеки в стадах:
    • 1, якщо середній рівень біобезпеки в місцевих стадах хороший, у зв’язку з хорошим рівнем обізнаності фермерів;
    • 2, якщо в країні є досить хороший рівень біобезпеки, але з помітною часткою поголів’я, де вона, як відомо, недостатня;
    • 3, якщо біобезпека в стадах загалом поганий у країні.

Потім додаються всі вищезгадані критерії та сума ділиться на 6 (сума максимальних значень), щоб отримати бал біологічної безпеки для хвороби на місцях (від 0 до 1).

5.4.6 - Вимушене вибракування

Підхід до вибракування дещо відрізняється від підходу, використаного в попередніх розділах. Теоретично вибракування було б можливим у всіх випадках для боротьби з хворобою. Однак це не завжди може бути актуальним, залежно від кожної конкретної місцевої ситуації. З цієї причини критерії цього розділу не включають глобальну оцінку.

Актуальність

Не актуально =>0
Відповідне селективне чи масове вибракування при спалахах =>1

37. ВІДХОДИ / УТИЛІЗАЦІЯ ТА СИСТЕМИ КОМПЕНСАЦІЇ

37.1. Вибракування та утилізація

Технічні можливості

Здатність керувати масовим вибракуванням та утилізацією численних стад на місцях =>1
Лише вибіркове вибракування чи обмежена кількість тварин =>2
Немає організованих приміщень для вибракування та утилізації =>3

Нормативна база

Специфічне регулювання з адаптованим управлінням і контролем =>1
Елементи регулювання, але неспецифічні чи з невеликим контролем =>2
Без регулювання =>3

Перша група критеріїв у цьому розділі стосується актуальності та доцільності вибракування для локального контролю хвороби:

  • Критерій «Релевантність» має на меті визначити, чи може вибракування заражених тварин або стад бути місцевим рішенням для боротьби з хворобою, яке може залежати від характеристик хвороби та присутності на території (наприклад, масове вибракування буде неможливим, якщо більшість стад у всій країні заражено). Якщо це так, цей критерій слід встановити на 1; інакше його слід встановити на 0.
    Зауважте, що якщо вибракування тут буде визнано нерелевантним, усі відповідні критерії будуть встановлені на 0, і лише інші типи заходів контролю будуть враховуватися в кінцевому результаті.
  • Критерій «Технічний потенціал» спрямований на вимірювання здатності країни керувати вибракуванням великої кількості тварин для цілей боротьби з хворобами. Він коливається від 1 до 3:
    • 1, якщо країна має технічні можливості належним чином керувати масовим вибракуванням та утилізацією великої кількості тварин;
    • 2, якщо країна може керувати вибірковим вибракуванням лише обмеженої кількості тварин;
    • 3, якщо в країні немає організованих вибракувань та утилізації.
  • Останній пункт, що стосується вибракування, стосується регулювання. Щоб забезпечити відповідність та ефективність політики вибракування, операції з вибракування мають бути точно регламентовані та контрольовані. Відповідний критерій «Нормативно-правова база» коливається від 1 до 3 відповідно до наявності місцевого регулювання та контролю:
    • 1, якщо існує конкретне місцеве регулювання для вибракування з метою боротьби з хворобами, з відповідно адаптованими системами управління та контролю;
    • 2, якщо місцеві елементи регулювання існують для вибракування, але не є специфічними для надзвичайних ситуацій хвороб тварин із незначним контролем;
    • 3, якщо в країні не існує правил щодо вибракування.

37. ВІДХОДИ / УТИЛІЗАЦІЯ ТА СИСТЕМИ КОМПЕНСАЦІЇ

37.2.Системи компенсації для видів худоби

Фінансові засоби

Адаптовані системи компенсації з тимчасовими резервними фондами =>1
Недостатні механізми компенсації, чи недостатні резервні кошти =>2
Відсутність компенсації =>3

Нормативна база

Точні правила, пов’язані з вибракуванням та політикою компенсації =>1
Лише загальне регулювання здоров'я тварин =>2
У нормативних актах на місцях не передбачена система компенсації =>3

Друга група критеріїв у цьому розділі стосується систем фінансових компенсацій у разі вибракування:

  • Критерій «фінансові засоби» визначає, чи існує в країні грошова система, яка гарантує належну компенсацію фермерам, якщо їх стада вибраковуються для цілей боротьби з хворобами. Цей критерій коливається від 1 до 3:
    • 1, якщо в країні діють адаптовані системи компенсації, включаючи організовані тимчасові резервні фонди для забезпечення хорошої реактивності;
    • 2, якщо існуючі системи компенсації або відповідні фонди теоретично існують, але фактично їх недостатньо;
    • 3, якщо не існує системи компенсації за хворобу.
  • Критерій «Нормативно-правова база» визначає, чи включаються фінансові компенсації для фермерів до національного (чи регіонального) санітарного регулювання.
    Цей критерій коливається від 1 до 3:
    • 1, якщо існує точне регулювання, що пов’язує механізми вибракування та компенсації;
    • 2, якщо існує лише загальна норма охорони здоров’я тварин для вибракування та компенсації без точного визначення різних хвороб;
    • 3, якщо в місцевих санітарних правилах не передбачена система компенсації.

Примітка: Якщо вибракування було визнано нерелевантним у країні для захворювання, вищезазначені критерії щодо компенсації також складатимуть 0 у відповідній оцінці (оскільки компенсація не використовується, якщо немає вибракування).

Потім додаються всі вищезгадані критерії, а сума ділиться на 12 (сума максимальних значень), щоб отримати оцінку вибракування та компенсацію хвороби на місцях (від 0 до 1). Як ми вже говорили, якщо відбракування не є актуальним, ця оцінка буде 0.

5.4.7 - Візуалізація результатів

Усі описані вище тематичні бали потім об’єднуються в загальну оцінку місцевої доцільності заходів боротьби з хворобою, яка є середнім їх значень, помноженим на 10 (у діапазоні від 1 до 10).
У цьому модулі, чим вищий бал за тип контрольного заходу, тим складніше буде вдатися до нього для контролю захворювання (заходи з максимальним балом локально непридатні для захворювання). Аналогічно, чим вищий загальний бал за місцеву доцільність заходів боротьби, тим складніше буде реалізувати ефективні стратегії боротьби з хворобою.
Як і в попередніх модулях, надається візуалізація цих результатів на радарній карті.

5.4.7

Теоретичні хвороби, використані тут як приклади, такі ж, як і для профілювання заходів контролю (див. 3.3.2).

Хвороба 1 не підлягає сповіщенню в країні. Не існує жодного лабораторного методу для підтвердження хвороби у живих тварин, але країна має технічні навички для ідентифікації збудника (хоча немає встановленого протоколу з регулярними аналізами). Можливі транскордонні шляхи занесення збудника через переміщення живих тварин і сирих продуктів добре контролюються.

Вакцинація можлива, і є достатні засоби для впровадження національної програми вакцинації, але лікування не використовується. Незважаючи на те, що біобезпека в країні хороший, це не стосується цієї хвороби; вибракування не є актуальним.

Хвороба 2 є хворобою, яка підлягає повідомленню в країні, і ветеринарна мережа повністю функціонує. Лабораторне підтвердження випадків та ідентифікація збудника легко виконати і може бути узагальнено для активного нагляду в країні. Можливі шляхи інтродукції через переміщення живих тварин добре контролюються, але трансмісійне введення неможливо контролювати. Вакцини не існує, і медичне лікування буде застосовуватися лише для особливо цінних тварин. біобезпека є хорошим, а вибракування є відповідним методом боротьби з цією хворобою (в країні діють усі необхідні механізми та правила для належного вибракування, утилізації та фінансової компенсації).

5.5 - Оцінка впливу заходів контролю

5.5.1 - Економічний вплив

 

5.5.1

Економічний вплив заходів контролю може бути:

  • Непрямим, якщо відповідні заходи можуть перешкоджати:
    • місцеве переміщення тварин чи навіть людей;
    • місцеві та/або міжнародні торгові шляхи.
  • Прямим, що стосується економічної вартості необхідних механізмів:
    • лише заходи біобезпеки;
    • вакцинація (та/або лікування) дише при спалахах;
    • програми масової вакцинації;
    • вибіркове чи масове вибракування, залежно від відповідної важливості відповідного виду.

Оскільки ці ефекти може бути дуже важко точно оцінити, тут пропонується спрощений напівкількісний підхід.

38. Перешкода переміщенню всередині країни (або регіону)

Незначне =>0
Переміщення тварин (включаючи незаражені епізоотичні одиниці) =>1
Переміщення людей =>2

Першим типом непрямого впливу, який може бути наслідком заходів контролю, є перешкоди переміщенню всередині країни (чи регіону). Відповідний критерій коливається від 0 до 2:

  • 0, якщо стратегії контролю не передбачають або незначні (обмежені лише ураженими фермами) перешкоди для обігу;
  • 1, якщо стратегії контролю можуть перешкоджати циркуляції тварин навіть за межами уражених одиниць (обмежений периметр, зонування тощо);
  • 2, якщо стратегії контролю можуть перешкоджати переміщенню людей.

39. Перешкода експорту живих тварин

Так=1 / Ні=0

На додаток до цього впливу на переміщення, заходи контролю також можуть перешкоджати експорту живих тварин. Наприклад, якщо країна вирішила вакцинувати тварин, деякі торгові партнери могли б відмовитися від імпорту вакцинованих тварин (навіть якщо вони безпечні відносно хвороби). Якщо це так, цей критерій слід встановити на 1.

40. Перешкода торгівлі продуктами тваринного походження

Незначна =>0
Місцева =>1
Місцева + Міжнародна =>2

Як і у випадку з живими тваринами, стратегії контролю можуть перешкоджати торгівлі продуктами тваринного походження на місцевих та міжнародних ринках. Відповідний критерій має бути таким:

  • 0, якщо цей ефект незначний;
  • 1, якщо стратегії контролю перешкоджають місцевій торгівлі продуктами тваринного походження;
  • 2, якщо стратегії контролю перешкоджають місцевій та міжнародній торгівлі продуктами тваринного походження.

41. Вартість контрольних заходів

Незначне =>0
Лише біобезпека =>1
Вакцинація чи медикаментозне лікування уражених тварин =>2
Поголівна вакцинація =>3
Вибіркове вибракування основного виробничого виду чи масове вибракування другорядного виду =>4
Масове вибракування основного виду =>5

Останнім критерієм у цьому розділі є оцінка прямого економічного впливу заходів контролю (вартість необхідних механізмів). Цей критерій «Вартість контрольних заходів» коливається від 0 до 5:

  • 0, якщо заходи контролю мають незначну вартість;
  • 1, якщо заходи контролю передбачають лише загальний біобезпека (без додаткових витрат);
  • 2, якщо заходи контролю передбачають лише індивідуальну вакцинацію чи лікування в заражених стадах;
  • 3, якщо заходи контролю передбачають поголівну програму вакцинації;
  • 4, якщо заходи контролю передбачають вибіркове вибракування основного виробничого виду чи масове вибракування видів другорядного значення;
  • 5, якщо заходи контролю передбачають масове вибракування принаймні одного основного виробничого виду.

Потім вищезазначені критерії додаються, щоб отримати орієнтовну оцінку економічного впливу заходів контролю.

5.5.2 - Вплив на соціальне та навколишнє середовище

 

5.5.2

5.5.2.1 - Вплив на суспільство

До суспільних факторів, пов’язаних із боротьбою з хворобами, належать:

  • питання добробуту тварин залежно від необхідного поводження з тваринами, утримання чи травм;
  • прийняття заходів, зокрема, якщо вони можуть спричинити обмеження в пересуванні або втрату майна, або якщо люди особливо погано сприймають метод;
  • напрямки політики щодо існування (чи відсутності) належних систем компенсації для фермерів, які постраждали від заходів боротьби з хворобами;
  • особливі культурні чи релігійні непередбачені обставини, що заважають заходам боротьби з хворобами (наприклад, деякі види тварин можуть вважатися священними).

Заходи боротьби потребують поводження з тваринами

Так=1 / Ні=0

42. СОЦІАЛЬНИЙ ВПЛИВ

42.1. Добробут тварин

Утримання тварин

Так=1 / Ні=0

Контролю підлягають біль, травми чи загибель

Так=1 / Ні=0

Що стосується локального аналізу хвороби, то перша група критеріїв потенційного впливу заходів контролю на соціум стосується потенційних проблем, пов’язаних із добробутом тварин:

  • Якщо заходи контролю потребують особливих маніпуляцій з тваринами, які можуть бути значним джерелом стресу, критерій «Контрольні заходи вимагають поводження з тваринами» слід встановити на 1.
  • Якщо заходи контролю передбачають утримання тварин, які зазвичай знаходяться на вільному вигулі (наприклад, щоб уникнути можливого контакту з дикою природою), критерій «Утримання тварин» слід встановити на 1.
  • Якщо заходи контролю можуть спричинити біль, травму або навіть смерть (у разі вибракування) у тварин, критерій «Контрольні заходи спричиняють біль, травму або смерть» слід встановити на 1.

Заходи контролю з обмеженням переміщення

Так=1 / Ні=0

42. СОЦІАЛЬНИЙ ВПЛИВ

42.2. Суспільне сприйняття

Заходи контролю спричиняють майнові збитки (вилучення тощо)

Так=1 / Ні=0

Сприйняття методу

Добре =0 / Погано =1

Друга група критеріїв пов’язана з очікуваним методом соціального сприйняття самого по собі та його впливом на окремих людей:

  • Якщо стратегії контролю передбачають значні обмеження переміщення (для тварин та/або людей), це буде сприйматися як серйозна перешкода для діяльності людини. У цьому випадку критерію «Заходи контролю з обмеженням пересування» необхідно встановити 1.
  • Якщо боротьба з хворобою може призвести до втрати індивідуального майна (наприклад, через конфіскацію чи екстренне вибракування), це може погіршити її сприйняття професіоналами. У цьому випадку критерій «Контрольні заходи спричиняють втрату майна» слід встановити на 1.
  • Залежно від особливостей суспільства та культури на місцях певні заходи контролю можуть бути неприйнятними. Зауважте, що до цього моменту слід ставитися обережно, оскільки в результаті різних соціально-культурних контекстів можуть бути дуже великі відмінності. Наприклад, у деяких країнах вибракування дуже погано сприймається, оскільки вважається жорстоким, тоді як інші культури можуть розглядати його як найефективніший засіб запобігання стражданням тварин. Таким чином, якщо заходи боротьби з хворобою можуть викликати локальні проблеми з прийняттям, критерій «Сприйняття методу» слід встановити на 1.

42. СОЦІАЛЬНИЙ ВПЛИВ

42.3. Політичне спрямування

Державна політика відсітня => 0
Офіційні заходи боротьби з хворобами з системою відповідної компенсації (за домашню худобу) =>1
Офіційні заходи боротьби з хворобою без належної компенсації =>2

Заходи контролю можуть передбачати вибракування тварин із відповідними системами фінансової компенсації для фермерів або без них. У всіх випадках ми припускаємо, що примусова державна політика може викликати проблеми визнання серед професіоналів. Більше того, якщо компенсації немає або якщо компенсація є недостатньою, ця політика не буде фінансово прийнятною. З цієї причини критерій «Політика» має бути встановлений на:

  • 0, якщо не існує офіційної політики щодо хвороби;
  • 1, якщо існує офіційна боротьба з хворобами з належною компенсацією за наступні збитки фермерам;

Примітка: тут розглядаються лише види худоби, у разі масового вибракування. Деякі хвороби, такі як Сказ, можуть призвести до індивідуального вибракування тварин (зокрема, домашніх), але в цьому випадку не буде потреби в компенсації, оскільки це частина особистої відповідальності власника.

  • 2, якщо є офіційні заходи боротьби з хворобами з примусовими заходами, але немає належної фінансової компенсації для фермерів.

42. СОЦІАЛЬНИЙ ВПЛИВ

42.4. Проблеми місцевої культурної самобутності

Політика контролю зачіпає певні культурні чи релігійні обставини (обряди, духовні практики тощо)

Так=1 / Ні=0

Останній пункт, що стосується прийняття суспільством заходів контролю, стосується потенційних місцевих культурних чи навіть релігійних непередбачених обставин. Наприклад, певні види тварин можуть мати певний стан у деяких країнах (священні тварини, роль в обрядах, релігійна заборона тощо). Це може сильно заважати орієнтації політики контролю; наприклад, не можна буде вибраковувати тварин, які на місцевому рівні вважаються священними. Якщо такі потенційні перешкоди існують, то відповідний критерій слід встановити на 1.

5.5.2.2 - Вплив на навколишнє середовище

Потенційний вплив заходів контролю на навколишнє середовище складається в основному з проблем забруднення, що виникають у результаті:

  • вибракування та утилізації великої кількості тварин, що спричиняє проблеми зі стічними водами;
  • очищення і дезінфекції та використання ветеринарних фармацевтичних препаратів, які можуть утворювати залишки в навколишньому середовищі;
  • пестициди, які можуть викликати занепокоєння з точки зору:
    • залишки (особливо у воді)
    • біорізноманіття через побічні ефекти на місцеві види тварин.

У всіх випадках наявність локальних нормативних актів та відповідних протоколів вважатиметься пом’якшувальним фактором (і, відповідно, їх відсутність як обтяжуючий фактор).

43. ЕКОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ

43.1. Утилізація вибракованих тварин

Важливість вибракування в стратегії контролю на місцях

Відсутність вибракування чи вилучення =>0
Організоване та контрольоване вибракування (належні протоколи, приміщення та регламент) =>1
Неконтрольоване вибракування =>2

Кількісні вимоги до утилізації біологічних матеріалів

Відсутність вибракування чи вилучення =>0
Обмежене чи прогресуюче вибракування та вилучення =>1
Масове екстрене вибракування чи вилучення великої кількості (тварин або продукції) =>2

Як і у випадку впливу хвороби на навколишнє середовище, перший тип екологічних проблем, які можуть викликати заходи контролю, стосуються ризику забруднення біологічними матеріалами у разі вибракування або вилучення, пов'язаного з утилізацією великої кількості тварин чи продуктів. Розглядаються два аспекти:

  • Місце вибракування (чи вилучення) та утилізації в місцевій стратегії боротьби з хворобою. Відповідний критерій має бути таким:
    • 0, якщо не рекомендується масове вибракування чи вилучення;
    • 1, якщо є значне вибракування чи вилучення, з відповідними протоколами, засобами та правилами;
    • 2, якщо відбувається лише неконтрольоване вибракування без гарантії належного утилізації.
  • Масштаби необхідного вибракування чи вилучення, пов'язані з необхідними засобами утилізації. Цей критерій «Кількісні вимоги до утилізації біологічних матеріалів» слід встановити таким чином:
    • 0, якщо вибракування чи вилучення немає;
    • 1, якщо є лише обмежене (чи прогресуюче) вибракування або вилучення;
    • 2, якщо потрібне масове аварійне вибракування чи вилучення великої кількості продуктів (що вимагає значних засобів утилізації).

43. ЕКОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ

43.2. Очищення та дезінфекція (О&Д)

Значення О&Д в стратегії контролю на місцях

Відсутні конкретні заходи О&Д =>0
Рекомендовані заходи О&Д з авторизацією та контролем продуктів =>1
Неконтрольоване використання продуктів О&Д => 2

Критерій «Очищення та дезінфекція» коливається від 0 до 2 відповідно до актуальності О&Д для боротьби з хворобою на місцях, а також регулювання та контролю, що застосовуються до О&Д в країні:

  • 0, якщо для контролю хвороби не рекомендовано жодного конкретного О&Д;
  • 1, якщо стратегії контролю передбачають конкретні заходи О&Д з відповідним дозволом та контролем продукції;
  • 2, якщо стратегії контролю передбачають О&Д, але без або недостатнього контролю продуктів для забезпечення належного дозволу та використання.

43. ЕКОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ

43.3. Ветеринарні фармацевтичні препарати

Значення медикаментозного лікування в стратегії контролю на місцях

Лікування відсутнє, або лікування некорисне чи несанкціоноване =>0
Лікування з належним дозволом та рецептурним відпуском =>1
Неконтрольоване використання лікарських засобів =>2

Критерій «Ветеринарні фармацевтичні препарати» коливається від 0 до 2 відповідно до місцевої актуальності лікування (у тварин) для боротьби з хворобою, а також регулювання та контролю лікарських засобів у країні:

  • 0, якщо не існує (чи дозволено) специфічного лікування для контролю хвороби;
  • 1, якщо стратегії контролю можуть передбачати специфічне лікування тварин із відповідним дозволом та контролем щодо призначення та продажу ветеринарних медичних препаратів;
  • 2, якщо стратегії контролю передбачають медикаментозне лікування тварин, але без або недостатній контроль за препаратами для забезпечення належного дозволу та використання (збільшення ризику залишків).

43. ЕКОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ

43.4. Пестициди

Важливість обробки пестицидами в стратегії боротьби на місцях

Антивекторні заходи відсутні =>0
Організована та контрольована обробка пестицидами (дозволені продукти, належне використання тощо) =>1
Неконтрольоване використання пестицидів =>2

Критерій «Пестициди» коливається від 0 до 2 відповідно до місцевої значущості обробки пестицидами для боротьби з хворобою (шляхом обмеження популяції переносників), а також регулювання та контролю, що застосовуються до пестицидів в країні:

  • 0, якщо для боротьби з хворобою не використовується особлива обробка пестицидами;
  • 1, якщо стратегії контролю передбачають конкретні противекторні обробки з відповідним дозволом та контролем продуктів;
  • 2, якщо стратегії контролю передбачають використання пестицидів, але без або недостатній контроль продуктів для забезпечення належного дозволу та використання (збільшення ризику забруднення та побічних ефектів на інші види тварин).

5.5.2.3 - Результат

Наслідки заходів контролю для суспільства та навколишнього середовища оцінити досить важко. Більше того, оцінка впливу стратегій контролю може бути лише другорядним кроком після того, як було виконано перший пріоритет на основі впливу хвороб.

З цих причин, а також для того, щоб обмежити вплив цих аспектів на остаточне зважування, соціальні та екологічні критерії об’єднуються в єдиний бал для кожної хвороби:

  • сума всіх суспільних критеріїв ділиться на 9 (сума максимальних значень);
  • сума всіх екологічних критеріїв ділиться на 10 (сума максимальних значень);
  • середнє значення двох попередніх результатів обчислюється та множиться на 10, щоб отримати оцінку впливу заходів контролю на соціальне та навколишнє середовище на місцях (від 0 до 10).

Більше інформації про бали, надані в кожному модулі, та їх загальну інтерпретацію наведено в наступному розділі.

5.6 - Загальні результати та елементи інтерпретації

У цьому розділі йдеться про подання підсумкової таблиці результатів, що містить елементи для адаптації зважування кожного типу критеріїв та отримання загальних підказок для визначення пріоритетності хвороби.

Організація різних індикаторів, наданих інструментом, і принципи їх синтезу та інтерпретації описані на наступному малюнку. Потрібно просто скопіювати результати локального підходу для кожної хвороби з електронної таблиці «зведеної таблиці» на відповідний аркуш.

Малюнок 5 – Аналіз результатів, узагальнення та інтерпретація

Figure 5

5.6.1 - Нагадування про різні числові результати

У результаті повного аналізу інструмент пропонує ряд числових індикаторів для кожного з основних типів впливу хвороби та відповідних заходів контролю у досліджуваній країні чи регіоні:

  • загальний показник економічного впливу хвороби, який розраховується на основі середнього значення кожного «тематичного» показника:
    • епізоотологічне значення хвороби в країні (захворюваність та поширеність);
    • вплив на виробництво тварин;
    • вплив на міжнародну торгівлю;
    • вплив на місцеву торгівлю;
    • ефекти пульсації та переливання.
  • Загальний показник впливу захворювання на здоров’я людей, який розраховується на основі середнього значення кожного «тематичного» показника:
    • важкість перебігу у людини;
    • контагіозність;
    • профілактика та лікування людей;
    • питання продовольчої безпеки;
    • індикатор зоонозного впливу в країні.
  • Загальний показник суспільного впливу хвороби, який розраховується на основі середнього значення кожного «тематичного» показника:
    • турбота про добробут тварин;
    • кризовий потенціал;
    • питання біотероризму.
  • Загальний показник впливу хвороби на навколишнє середовище.
  • Загальний показник доцільності контрольних заходів, який розраховується на основі середнього значення кожного «тематичного» показника:
    • діагностика й нагляд;
    • територіальна охорона;
    • вакцинація тварин;
    • лікування тварин;
    • біобезпека;
    • вибракування.
  • Загальний показник економічного впливу заходів контролю.
  • Загальний показник впливу заходів контролю на суспільство та навколишнє середовище.

5.6.2 - Математична корекція

Залежно від обраних критеріїв, характеристик досліджуваних хвороб та місцевих непередбачених ситуацій, вищезгадані бали можуть не бути однорідними між різними модулями. Таким чином, щоб запропонувати відповідні елементи інтерпретації, необхідна математична корекція для стандартизації цих результатів. Справді, без цієї корекції відповідна вага модуля залежатиме від розподілу його значень (модулю з відносно високими балами штучно буде надано більше значення в інтерпретації, ніж іншому з відносно низькими балами).

Принципи математичної корекції результатів представлені на наступному малюнку.

Малюнок 6 - Принципи математичної корекції результатів

Figure 6

  • Результати обробляються серіями, тобто враховуючи для кожного показника різні значення, надані інструментом для всіх досліджуваних хвороб.

Примітка: на цьому кроці всі результати для хвороб, відсутніх та наявних, мають бути оброблені в одній серії, щоб їх відповідне значення було релевантним (інакше відповідна важливість наявних відсутніх хвороб, може бути сильно упередженою). Конкретна інтерпретація, щл розрізняє наявні та відсутні хвороби, буде зроблена на наступному кроці.

  • Аналізуються різні значення для всіх досліджуваних хвороб, щоб визначити для кожної серії:
    • мінімальне значення в ряду (MIN);
    • максимальне значення в ряду (MAX);
    • середнє значення показника в ряду (AVE).
  • Кожне окреме значення для кожної хвороби (називається X) потім перетворюється у відповідну різницю до середнього значення:

(X – AVE)

  • Оскільки попереднє значення може бути негативним для нижчих балів, додається абсолютне значення найбільшої різниці до середнього значення в серії, що відповідає (AVE-MIN):

(X – AVE) + (AVE – MIN) = (X – MIN)

Ця перша операція відповідає «вирівнюванню» серії результатів за середнім значенням (крок 1 корекції на малюнку).

  • Потім це значення ділиться на різницю між максимальним і мінімальним значеннями в серії, щоб урівняти відмінності між оцінками:

f01

  • Нарешті, застосовується коефіцієнт множення 10, щоб отримати для кожної серії панель оцінок від 0 до 10:

f02

Ця остання операція відповідає «стандартізації» дисперсії ряду значень, щоб отримати однорідні діапазони від 0 до 10 (крок 2 корекції на малюнку).

Після коригування результатів усіх модулів можлива перехресна інтерпретація між різними досліджуваними хворобами. Насправді, оскільки різні бали в кожному окремому модулі тепер мають однорідну вагу, різниця між хворобами буде єдиним джерелом мінливості результатів. Тому можливе відповідне порівняння між різними хворобами.

Примітка: наслідком цього є те, що цей підхід в жодному разі не можна використовувати для порівняння хвороб між двома різними територіями. Можлива лише якісна дискусія щодо відповідних пріоритетів на кожній території.

5.6.3 - Приклад таблиці результатів

В результаті всіх попередніх кроків результати (представлені вище) для різних досліджуваних хвороб щодо різних модулів можуть бути синтезовані в зведеній таблиці. Тоді слід розрізняти хвороби, які є на території, і хвороби, які відсутні (для останніх інструмент відображає нагадування про ризик занесення). Для цілей інтерпретації слід зробити вибір, чи включити хвороби із невідомим станом до наявних чи до тих, що відсутні (окрема група хвороб із невідомим станом може бути не дуже актуальною).

Нижче наведено приклад таблиці результатів.

f03У цьому прикладі розглядаються десять хвороб на даній території (5 наявних і 5 відсутніх).
Повідомляються виправлені результати для всіх модулів і для кожного з них розраховується загальний бал (середнє значення всіх модулів для захворювання).
Тоді можливий рейтинг за цим остаточним балом між різними захворюваннями. Звичайно, це потрібно робити окремо для наявних хвороб і тих, які відсутні.
Справді, оскільки їхній відповідний аналіз дещо відрізняється, глобальний рейтинг, який включає як наявні хвороби, так і хвороби, відсутній, був би безглуздим.
Зауважте, що в цій таблиці можна змінити значення, надане кожному модулю, завдяки відповідному вікну в стовпці «Коефіцієнт». Наприклад, щоб порівняти тільки вплив хвороб (незалежно від заходів боротьби з ними), коефіцієнти для критерію «ЗАХВОРЮВАННЯ» мають бути встановлені на 1, а коефіцієнти для «КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ» – на 0.
Аналогічно, якщо вважається, що економічні непередбачені обставини мають особливе значення для країни, відповідний коефіцієнт слід встановити на 2 або навіть більше.
Далі ми наголошуємо, що це представлення результатів в жодному разі не можна сприймати як автоматичне визначення пріоритетів «під ключ». Ці елементи є лише підказками, що допомагають особам, які приймають рішення, швидко та легко порівнювати декілька аспектів досліджуваної хвороби.

5.7 - Елементи інтерпретації результатів

5.7.1 - Результати профілювання

Інтерпретація профілювання передбачає два типи висновків:

  • Який профіль захворювання з точки зору епідеміологічних, економічних аспектів та аспектів здоров'я людини? Робота групи експертів має дозволити досягнення консенсусу між усіма учасниками щодо профілю захворювання та питань, які можуть бути предметом обговорення щодо їх відповідної важливості.
  • Який нинішній стан знань і які доступні заходи контролю?

Це підкреслить галузі, в яких необхідні додаткові роботи та дослідження, щоб збільшити глобальні знання про хворобу.

Тому в масштабі регіону цей інструмент є способом обміну аналізами, зробленими різними країнами, перед переходом від місцевого підходу, заснованого на особливостях кожної території, до регіонального підходу.

Профілювання дозволяє також визначити галузі, в яких не вистачає знань і для яких потрібна додаткова дослідницька робота.

5.7.2 - Місцевий підхід

5.7.2.1 - Відсутні хвороби

1 - Аналіз результатів здійснюється з огляду на два аспекти:

  • Ризик занесення хвороби на територію: наше дослідження визначає три класи, але може бути досягнута більш точна ієрархія для диференціації хвороб в межах одного класу.
  • Пріоритетність хвороби на основі критеріїв, що стосуються:
    • впливу, пов'язаного з хворобами: економічний вплив, вплив на здоров'я людини, соціальний вплив та вплив на навколишнє середовище;
    • впливу заходів контролю.

Переважно віддавати перевагу показникам впливу хвороби, а не тим, що стосуються заходів боротьби. Зважування різних класів показників може бути змінено, щоб перевірити відповідну мінливість у рейтингу хвороб (див. 5.6.3).

У разі відсутності хвороб на додаток до показників впливу на хворобу завжди слід враховувати показники впливу заходів боротьби. Насправді, чим складніше боротися з хворобою, тим важливіше запровадити ефективний захист територій, щоб не допустити її занесення на території країни.

Примітка: Необхідно мати на увазі, що для дуже близьких значень дискримінація може бути неактуальною: диференціація хвороб, для яких відповідні показники відрізняються лише на 0,5 бала, потребує додаткового точного аналізу витрат і вигод.

2 - Тому рішення щодо пріоритетності хвороб приймається на основі наступної таблиці:

  • Хвороби з високим ризиком зараження зазвичай мають більший пріоритет. Проте необхідно визначити, чи можуть останні хвороби в першій колонці мати незначний вплив на країну.
  • Хвороби з проміжним ризиком інтродукції мають йти далі, але тут слід робити вибір залежно від прогнозованого впливу цих хвороб, а також ризику зараження.
  • Хвороби з незначним ризиком інтродукції, як правило, є другорядними, якщо важливість їх передбачуваних наслідків не означає, що слід розглянути випадок надзвичайного зараження. Наприклад, це може бути у випадку деяких імпортних геморагічних лихоманок.

 

Пріоритетний рейтинг для відсутніх хвороб

Високий ризик занесення

Невідомий чи невизначений ризик занесення

Низький ризик занесення

1-

Хвороба А

Хвороба В

Хвороба D

2-

Хвороба C

Хвороба H

Хвороба E

3-

Хвороба F

Хвороба G

5.7.2.2 - Наявні хвороби

1- Аналіз результатів буде проведено:

  • Спочатку про показники впливу хвороби (див., наприклад, наступну таблицю).
    Зважування можна змінювати відповідно до політичних цілей, щоб проаналізувати наступні зміни в ієрархії хвороб. Важливо застосовувати обережний підхід, коли є лише незначні відмінності між значеннями для двох хвороб (для даного показника); такі відмінності не завжди можуть бути суттєвими.
    Це дозволяє виконати перше ранжування:
    • Рейтинг зоонозів;
    • Рейтинг хвороб тварин;
    • Глобальний рейтинг.

f04

На другому етапі слід розглянути показники впливу заходів контролю, щоб оцінити можливі труднощі в реалізації політики контролю.

  • Важливо перерахувати галузі, для яких не вистачає знань, оскільки вони можуть ускладнити процес прийняття рішень; у цьому випадку попереднє дослідження може бути виправданим. Якщо відсутність даних перешкоджає прийняттю будь-яких рішень, це дослідження слід вважати пріоритетним.

2- Ітерація щодо заходів контролю. Якщо заходи контролю складні у виконанні або можуть мати серйозний вплив, може бути доречним оцінити інші стратегії контролю. Тим не менш, цю ітерацію слід виконувати дуже обережно, оскільки інструмент не завжди достатньо точний, щоб дозволити ефективне порівняння різних стратегій керування. У цьому випадку необхідно детально проаналізувати елементи, які можуть знадобитися в країні:

    • регулювання;
    • процедури;
    • людські та технічні засоби;
    • навчання;
      звітність;
    • інше.

3- Прийняття рішень

  • По-перше, необхідно переконатися, що рішення можливе і чи не надто багато відсутніх даних. При необхідності визначення пріоритетів досліджень може бути засноване на впливі хвороб (теоретичне).
  • Щоб оптимізувати доступні засоби, слід розставити пріоритети шляхом розрізнення класів відповідно до впливу хвороб. Порогові значення для цих класів тут не визначено, оскільки вони не є фіксованими і можуть сильно відрізнятися від країни до країни.

На другому етапі, в межах цих класів, хвороби ранжуються відповідно до впливу відповідних заходів боротьби. З метою оптимізації коштів державного сектору пріоритет має бути наданий хворобам із серйозним впливом і для яких заходи боротьби мають обмежені витрати та наслідки.

Вплив хвороби

Вплив заходів боротьби

Хвороба 1

Сильний вплив

Хвороба 2

Хвороба 3

Хвороба 1

Проміжний вплив

Хвороба 2

Хвороба 3

Однак, крім цього пріоритету, ветеринарні служби мають враховувати й інші аспекти при прийнятті рішення:

  • Хвороба може стати пріоритетом, оскільки план контролю може бути можливістю для досягнення інших цілей, наприклад, надання переваги виробничому сектору шляхом встановлення вимог щодо простежуваності, що також буде корисно для експортних ринків. Іншим прикладом може бути впровадження та підтримка мережі епізоотичного нагляду.
  • Визначення пріоритетів з використанням цього підходу не передбачає організації планів контролю та відповідного залучення ветеринарів державного сектору та спеціалістів приватного сектору у відповідному секторі.

5.7.2.3 - Хвороби з невідомим станом

Перш ніж визначити будь-який план боротьби, необхідно знати стан хвороби. Таким чином, у цьому випадку необхідні додаткові дослідження для збору достатньої кількості епізоотичних даних: аналіз інформації епізоотологічного нагляду, активна кампанія нагляду, епізоотологічні дослідження за участі учасників тощо.

Однак, щоб визначити пріоритети цих завдань, можна використовувати теоретичний вплив відповідних хвороб; тоді пріоритет буде надаватися хворобам із передбачувано важким впливом.

5.7.3 - Категоризація хвороб

Крок категоризації є другим аспектом нашого аналізу. Він спрямований на поділ досліджуваних хвороб на групи з точки зору відповідних стратегій боротьби.

5.7.3.1 - Цілі стосовно попереднього кроку

У попередніх розділах була запропонована перша категорія хвороб на основі наступних критеріїв:

  • наявність хвороби чи її відсутність;
  • трансмісивні чи нетрансмісивні;
  • зооноз чи незооноз.

Ці три аспекти надають деякі елементи інформації щодо відповідних стратегій боротьби з хворобами, зокрема щодо складності політики контролю. Насправді, відповідно до цих характеристик, потрібно буде розглянути різні виміри: план дій на випадок непередбачених хвороб, які відсутні, викорінення чи контроль наявних хвороб, противекторні зусилля, залучення систем і служб охорони здоров’я людей тощо.

На додаток до цих перших підказок, особи, які приймають рішення, можуть побажати отримати додатковий внесок щодо моментів, які представляють особливий інтерес для них, пов’язаних з місцевим контекстом. Наприклад, було б корисно мати уявлення про тип політики контролю, який, ймовірно, буде застосований до хвороб, про які йдеться:

  • хвороби, що спричиняють серйозні проблеми та їх важко контролювати (серйозний вплив хвороби та заходів контролю), що вимагають санітарного управління державним сектором для короткострокового викорінення або контролю (застій, вибракування тощо);
  • хвороби, які є проблемними, але більш ефективно контролюються медичними засобами (значний вплив хвороби, проміжний вплив і відносна доцільність заходів боротьби), що вимагають медичного та санітарного контролю (вакцинація, лікування, тестування та вибракування, тестування та переміщення тощо);
  • хвороби виробництва (обмежений вплив хвороб та заходів боротьби), які вимагають управління професіоналами відповідних секторів із використанням «найкращої практики» (розведення, забій, санітарний контроль, інформованість споживачів тощо).

У цьому випадку інструмент може надати елементи для виконання порівняльного аналізу відповідних хвороб, щоб виділити групи хвороб, що відповідають вищезгаданим класам.

5.7.3.2 - Описовий підхід

Категоризація відрізняється від визначення пріоритетів тим, що вона не базується на кількісному підході. Справді, неможливо описати політику контролю за допомогою простої оцінки. Тому ми згадаємо тут лише деякі методологічні моменти для виконання якісного графічного аналізу, а також деякі елементи інтерпретації та рекомендації.

5.7.3.2.1 - Графічне представлення результатів

Основою для цього описового аналізу є графік, що показує досліджувані захворювання за двома осями. Наведений тут приклад відображає глобальний вплив хвороб на вісь x (середнє значення чотирьох типів впливів, пов’язаних з хворобою), і глобальний вплив заходів контролю на вісь y (середнє значення трьох типів впливу заходів контролю).

Залежно від різних хвороб або країн і від конкретних питань, на які потрібно відповісти, можна використовувати інші типи представлення (локальний економічний вплив хвороби, доцільність заходів боротьби тощо). Однак не всі типи представлення нададуть відповідну інформацію у всіх випадках, оскільки результати будуть відрізнятися від одного випадку до іншого.

Малюнок 7 – Графічний аналіз впливу хвороб та заходів боротьби

Figure 7

 

5.7.3.2.2 - Тлумачення: категорії хвороб

На малюнку вище можна виділити кілька груп хвороб (див. крапки червоного кольору):

  • група А: важкий вплив хвороб та заходів контролю, що вимагають державного санітарного управління.
  • Група B: помітний вплив захворювання з більш можливими засобами боротьби (навіть якщо їх вплив є значним), що вимагають інтегрованого медичного та санітарного управління, що вимагають державного або професійного санітарного управління.
  • Група C: обмежений вплив і відносно легкий контроль, що дозволяє керувати професіоналами («найкращі практики») з можливою адаптованою нормативною базою.

Іноді можна визначити додаткові категорії залежно від різних контекстів і хвороб. У цьому прикладі очевидною є група D, яка об’єднує хвороби з наслідками для громадського здоров’я та безпеки харчових продуктів, що вимагають особливих заходів (наприклад, Ехінококоз, Фасціольоз та Трихінельоз).

5.7.3.3 - Дедуктивний підхід

Цей перший підхід передбачає елементи для трирівневої категоризації відповідно до типів стратегій контролю. Залежно від географічних районів та конкретних умов, можна зазначити деякі додаткові моменти:

  • Який географічний масштаб є релевантним для реалізації стратегій контролю (місцевий, національний, регіональний тощо)? Це буде залежати від можливих місцевих заходів (якщо такі є). У деяких випадках, особливо для нових хвороб, може бути актуальним мобілізувати цілу країну чи регіон, щоб запобігти поширенню хвороби, навіть з дуже обмеженої точки інтродукції (оскільки поширення загрожує всій території).
  • Як розподіляти витрати на заходи контролю між різними зацікавленими сторонами та зацікавленими державними та приватними операторами? За які дії має відповідати державний сектор (регулювання, контроль, фінансова підтримка тощо)?

Навіть якщо здається, що ці пункти природно наслідують попередні елементи визначення пріоритетів та категоризації, вони виходять за рамки нашого дослідження. У країнах або групах країн, які бажають дотримуватися цього підходу, необхідно буде точно визначити різні питання, що представляють особливий інтерес, щоб орієнтувати додаткову роботу з соціально-економічного аналізу та вивчення різних сценаріїв.

Зрештою, має бути можливим визначення категорій хвороб з можливістю визначення пріоритетності різних категорій, а також хвороб у цих категоріях.

5.7.4 - Остаточне рішення

Усі попередні елементи мають своє місце в процесі визначення пріоритетів та категоризації; їх збалансована інтерпретація забезпечить відповідний рівень пріоритету для кожної хвороби та відповідних заходів контролю, а також підказки щодо можливого типу лікування захворювання.

Однак це не інструмент для визначення стратегії контролю для пріоритетного захворювання. Для визначення відповідної стратегії контролю та необхідних засобів необхідні додаткові дослідження:

  • активний чи пасивний нагляд (можливо з ідентифікацією збудника);
  • національні лабораторії (кількість, потужність) чи контракти з іноземними лабораторіями;
  • вакцинація (яка стратегія і для яких видів тварин?);
  • системи компенсації при вибракуванні;
  • моніторинг;
  • інше.

6 - Висновок

Наприкінці цього посібника важливо пам’ятати про наступні моменти:

  • Цей протокол є інструментом для допомоги у прийнятті рішень, а не інструментом для прийняття рішень:
    • критерії були обрані так, щоб їх максимально просто було заповнити. Однак, інші відповідні критерії також можуть бути включені у цей підхід.
    • Країна має збалансувати зважування, надане різними показниками, щоб відповідати власним політичним цілям.
    • Це не кількісний підхід. Щоб розрізнити дві хвороби з подібним профілем, може знадобитися кількісний соціально-економічний підхід.
    • При прийнятті остаточного рішення іноді необхідно враховувати деякі додаткові елементи. Це може бути у випадку хвороб, що вже є в плані боротьби, або якщо задіяні інші стратегічні цілі (наприклад, мережі епізоотbчного нагляду).
  • Якість результату буде залежати від якості експертів. Тому, необхідно розробити процес залучення учасників, який включає всю відповідну експертизу. Це дозволить досягти консенсусу щодо оцінки хвороби.
  • Процес необхідно регулярно оновлювати, щоб врахувати зміни в епізоотичних і наукових знань про хворобу, а також еволюцію місцевого контексту (епізоотологічний чи економічний контекст).

Нарешті, навіть якщо ми намагалися зробити підхід максимально простим, процес вимагає достатньо часу для збору даних, заповнення критеріїв та досягнення консенсусу щодо визначення пріоритетів.

Додаток 1 – Глосарій термінів, використаних у дослідженні «Перелік та категоризація пріоритетних хвороб тварин, у тому числі тих, що передаються людині»

Категоризація – поєднання перерахованих хвороб у різні групи залежно від певних критеріїв. Кожна група пов'язана з певною схемою масштабних, колективних чи державних заходів щодо відповідних критичних компетенцій ветеринарних служб.

Компенсація – фінансовий механізм, створений державою чи державними установами для сприяння ранньому декларуванню хвороб тварин та ефективному контролю хвороб, а також для відшкодування збитків, завданих домогосподарствам, які дотримувалися процесу боротьби з хворобами для суспільного блага.

Заходи контролю – всі види дій, що можуть бути виконані у відповідь на спалах хвороби чи загрозу, включаючи нагляд, діагностику, системи сповіщення, медичну профілактику (вакцини), лікування, вибракування, розділення, зонування, санітарний стан тощо. Ці заходи можуть бути як державними, так і приватними (навіть індивідуальними) ініціативами.

Критерій – дані, які можна оцінити за допомогою якісних чи кількісних (балів) показників. Синтез значень для різних критеріїв має дозволити інструментам прийняття рішень генерувати результат. Кожен критерій має відповідати, щоб інструменти працювали належним чином.

РЖСІ – Роки життя скориговані на інвалідність. Підрозділ, розроблений Всесвітньою організацією охорони здоров’я для оцінки впливу хвороб (чи заходів контролю) на здоров’я людини. Показник представляє втрату років здорового життя через передчасну смертність або тривалу втрату працездатності чи травму, спричинену хворобою.

Епізоотичні хвороби – хвороби тварин, що здатні швидко поширюватися на території, вражаючи велику кількість тварин впродовж короткого періоду.

Безпека харчових продуктів – дисципліна, що визначає передові практики розробки та поводження з харчовими продуктами, для уникнення та запобігання хворобам і загрозам, що передаються через харчові продукти.

Харчова безпека – це доступність та якість їжі, щоб люди могли мати достатнє та добре збалансоване харчування, сумісне із збереженням здоров’я.

Вплив – всі наслідки, які може мати хвороба щодо основних важливих секторів. Глобальний вплив хвороби поділяється наступним чином:

  • Економічний: наслідки, які хвороба може мати для здоров'я тварин з подальшими втратами у виробничих системах і торгівлі (прямі втрати), а також витрати, представлені заходами реагування та профілактики, запровадженими для боротьби з хворобою (непрямі втрати).
  • Вплив на здоров'я населення: це стосується зоонозного потенціалу хвороби та її здатності впливати на здоров'я людей, а також потенційних загроз, пов'язаних з хворобами, безпечністю харчових продуктів та продовольчою безпекою.
  • Вплив на суспільство та навколишнє середовище: потенціал хвороби спричинити соціальну кризу, пов’язаний із тим, як вона може вплинути на ті питання, що викликають загальне занепокоєння, такі як добробут тварин чи навколишнє середовище, прийнятність хвороби та відповідних заходів боротьби, потенційні релігійні або культурні непередбачені обставини, що здатні вплинути на політику охорони здоров’я тварин, а також на біотерористичний потенціал хвороби.

Перелік – відбір та синтез наявних даних для характеристики хвороб тварин.

Пріоритетність – організація перерахованих хвороб в ієрархію з урахуванням їх відповідного впливу. Пріоритетність може здійснюватися в межах різних категорій, а також для хвороб, що належать до різних категорій. Цей процес спрямований на те, щоб надати особам, які приймають рішення, інструмент, що допоможе їм вибрати загрози, пов’язані з хворобами, на які варто орієнтувати державну політику (відповідні заходи контролю мають бути визначені за допомогою інструменту категоризації).

Виробнича хвороба – хвороби тварин, основні наслідки яких є економічними, що в основному впливають на виробничі потужності, якість продукції чи торговий стан і потоки.

Регіон – належить до географічного району, що охоплює кілька країн з подібним станом у відношенні хвороб чи спільною політикою або угодами щодо охорони здоров’я тварин і населення.

Санітарний стан – означає стан країни чи зони щодо певної хвороби тварин відповідно до критеріїв, які, можливо, призведуть до сертифікованого та контрольованого позначення релевантності для доступу до конкретних торговельних каналів і відносин з торговими партнерами (наприклад, «безпечний відносно хвороби» стан).

Оцінка балів – кількісна чи напівкількісна оцінка критеріїв, що дає результат чисельної оцінки. Остаточне рішення приймається шляхом складання балів за кожним критерієм. Цей процес значною мірою залежить від поглядів експертів і може бути джерелом значних розбіжностей в кінцевому результаті від однієї країни/регіону до іншої.

Зооноз – (визначення Наземного кодексу МЕБ) означає будь-яку хворобу чи інфекцію, яка природним чином передається від тварин до людей.

Додаток 2 - Список МЕБ/ЦПБГЗ агентів біотероризму/хвороб

ua001
ua002

ua003

ua004

ua005

ua006

Додаток 3 – Списки окремих агентів і токсинів ДОЗСС та МСГ США

App3.1App3.2App3.3

Додаток 4 – Принципи розрахунку спрощених РЖСІ для зоонозів

Appendix 4

Додаток 5 - Розрахунок локального показника зоонозного впливу (для наявних хвороб)

Визначення та цілі

  • Для об'єктивності впливу зоонозу на певну територію (з точки зору здоров'я людини) виникла потреба в індикаторі, який би забезпечував:
    • відповідна рейтингова шкала, що репрезентує реальне значення людської форми захворювання в країні (залежно від особливостей місцевого населення),
    • хороша дискримінація, навіть для хвороб з досить дискретним впливом.
  • Щоб отримати найбільш об'єктивні ознаки зоонозного впливу хвороби в країні, ми вирішили розрахувати її загальний вплив у термінах спрощених РЖСІ (метод див. I.3.3.2), а потім пов'язати його з «миттєва загальна тривалість життя в країні», що відповідає середній очікуваній тривалості життя в країні, помноженій на загальну кількість населення країни.
    Звичайно, у багатьох випадках це значення буде дуже низьким. Щоб забезпечити достатню дискримінацію, йому доведеться пройти додаткові етапи перетворення.
  • Крім того, відповідний вплив різних зоонозів сильно варіюється, залежно від кожної хвороби та країни. Таким чином, у деяких країнах, де глобальний рівень здоров’я людини є хорошим, навіть найгірший наявний зооноз має лише відносний вплив сам по собі, з точки зору кумуляції РЖСІ. Навпаки, у країнах з нижчим рівнем здоров’я людей зооноз, який не є найгіршим локально, може призвести до втрати кількох тисяч РЖСІ.
    Щоб врахувати цю значну мінливість, зберігаючи при цьому достатній рівень дискримінації серед хвороб з низьким впливом, ми обрали метод розрахунку з інтеграцією логарифмічного коефіцієнта.

Протокол розрахунку

  • По-перше, фактичний локальний вплив хвороби на здоров'я людини розраховується у «спрощених РЖСІ» наступним чином:

* Спрощені РЖСІ (випадки без летального результату):

Несмертельні РЖСІ = (кількість зареєстрованих випадків – кількість зареєстрованих смертей) × Середня тривалість симптомів

* Спрощені РЖСІ (смертельні випадки):

Смертельні РЖСІ = кількість смертей × (середня очікувана тривалість життя – середній вік інфекції – середній інкубаційний період)

=> Загальна кількість спрощених РЖСІ:

Всього РЖСІ = Несмертельні РЖСІ + Смертельні РЖСІ

*(ITLY) «Миттєва загальна тривалість життя» (МЗТЖ) в країні:

МЗТЖ = Загальна кількість населення × Середня тривалість життя в країні

=> Зоонозний вплив хвороби на національну популяції:

Зоонозний вплив = МЗТЖ

(Total DALYS) Всього РЖСІ

* Оскільки вищезгадане значення міститься від 0 до 1, Log10 (зоонозний вплив) буде негативний. З цієї причини ми додаємо 10 до цього журналу, щоб отримати остаточний (Zoonotic Impact Indicator
(ZII)) індикатор зоонозного впливу (ІЗВ):

f05

Теоретичні випадки – Приклади

  • Випадок 1: Відповідна гіпотеза – це хвороба, що спричинила б 200 випадків на рік в популяції населення (100 мільйонів жителів із середньою тривалістю життя 80 років) і з клінічним проявом тривалістю один тиждень (7 діб), без смертності:

f07

  • Випадок 2: Відповідна гіпотеза – це хвороба, що щорічно вражає 10% однієї і тієї ж популяції населення, клінічне вираження якого триває один тиждень (7 діб), без смертності:

f08

  • Випадок 3: Відповідна гіпотеза – це хвороба, що щорічно вражає 10% однієї і тієї ж популяції населення, заражаючи людей у середньому 20 років і незмінно смертельно:

Всього РЖСІ = 108 × 0,1 × (80 - 20) = 6,108
МЗТЖ = 108 × 80 = 8,109

f09

Примітка
Оскільки цей метод розрахунку забезпечує кращу дискримінацію хвороб з низьким впливом, слід звернути увагу на релевантність наявних даних. Дійсно, коли вплив дискретний, логарифмічний оператор збільшує відмінність між відносно близькими значеннями.
Таким чином, чим менше вплив захворювання, тим більша потреба в точності та надійності даних, щоб уникнути упередження кінцевих результатів.
Коли є невизначеність щодо відповідних даних, експертні оцінки можуть надати корисну інформацію для їх підтвердження або виправлення. З цієї причини місцеві експерти системи охорони здоров’я людини мають бути залучені до команди проекту під час проведення цього аналізу.