Глава 1.4. НАГЛЯД ЗА ЗДОРОВ'ЯМ ТВАРИН
Стаття 1.4.1. Вступ і мета
- Загалом, нагляд спрямований на те, щоб продемонструвати відсутність інфекції чи інвазії, визначити наявність чи превалентність інфекції, чи інвазії, або якомога раніше виявити несподівані хвороби. Нагляд за здоров'ям тварин — це інструмент для моніторингу тенденцій розвитку хвороб, полегшення боротьби з інфекціями чи інвазіями, надання даних для аналізу ризиків з метою охорони здоров'я людей і тварин, обґрунтування санітарних заходів і надання гарантій торговельним партнерам. Тип нагляду, що застосовується, залежить від мети нагляду, наявних джерел даних та результатів, необхідних для підтримки прийняття рішень. Загальні рекомендації, наведені в цій главі, можуть застосовуватися до всіх інфекцій чи інвазій та всіх сприйнятливих видів тварин (у тому числі дикої фауни) і можуть бути адаптовані до національних чи місцевих умов. Спеціальний нагляд описано в положеннях Глав, присвячених хворобам списку ВООЗт.
- Дика фауна може бути включена в систему нагляду, оскільки вона може слугувати резервуаром інфекції чи інвазії або індикатором ризику для людей чи домашніх тварин. Однак наявність інфекції чи інвазії у дикої фауни не означає, що вона обов'язково є у домашніх тварин у тій же країні чи зоні та навпаки. Нагляд за дикою фауною пов'язаний з проблемами, які можуть суттєво відрізнятися від тих, що виникають при нагляді за домашніми тваринами.
- Передумовами, що дозволяють країні-учасниці надавати інформацію для оцінювання стану здоров'я тварин, є:
- те, що, країна-учасниця дотримується положень Глав 3.1. до 3.5. про ветеринарні служби;
- що, за можливості, дані нагляду мають доповнюватися іншими джерелами інформації, такими як наукові публікації, дані досліджень, статистичні дані про популяції, дані про тваринництво, задокументовані польові спостереження та інші дані;
- те, що, прозорість у плануванні, виконанні та результатах діяльності з нагляду має відповідати положенням Глави 1.1
- Метою цієї Глави є:
- надати рекомендації щодо створення системи нагляду і типу результатів, які вона має генерувати;
- надати рекомендації щодо оцінювання якості системи нагляду.
Стаття 1.4.2. Визначення
Для цілей цієї Глави застосовуються наступні визначення:
Вибірка — група елементів (одиниць вибірки), відібраних з популяції, на якій проводяться дослідження чи вимірюються параметри з метою отримання даних нагляду.
Дослідження — означає процедуру, що використовується для класифікації одиниці як позитивної, негативної чи підозрілої щодо інфекції, чи інвазії.
Досліджувана популяція — це популяція, з якої отримують дані нагляду. Це може бути та сама цільова популяція чи її субпопуляція.
Достовірність — означає ймовірність того, що тип застосованого нагляду виявить наявність інфекції чи інвазії, якщо популяція інфікована, і є еквівалентом чутливості нагляду. Достовірність залежить, серед інших параметрів, від передбачуваної превалентності інфекції чи інвазії.
Зміщення — означає тенденцію оцінки відхилятися в одному напрямку від істинного параметра популяції.
Імовірнісна вибірка — означає стратегію відбору, за якої кожна одиниця відбирається випадковим чином і має заздалегідь відому ненульову ймовірність включення у вибірку.
Одиниця вибірки — означає одиницю, від якої відбираються зразки. Це може бути окрема тварина чи група тварин, наприклад, епізоотична одиниця.
Опитування — компонент системи нагляду призначений для систематичного збору даних із заздалегідь визначеною метою на вибірці певної популяції впродовж визначеного періоду.
Система нагляду — означає використання одного чи кількох компонентів нагляду для отримання даних про стан здоров'я тварин популяції.
Специфічність — означає частку неінфікованих одиниць вибірки, які правильно ідентифіковані як негативні.
Чутливість — означає частку інфікованих одиниць вибірки, що правильно визначаються як позитивні.
Цільова популяція — це популяція, щодо якої мають бути зроблені висновки.
Стаття 1.4.3. Системи нагляду
При створенні, впровадженні та оцінюванні системи нагляду, на додаток до якості ветеринарних служб, слід звернути увагу на наступні складові.
- Створення системи нагляду
Нагляд має враховувати всі види тварин, сприйнятливих до інфекції чи інвазії, наявні в країні, зоні чи компартменті. Діяльність з нагляду може охоплювати всіх особин в популяції, чи лише деяких з них. Якщо нагляд проводиться лише за субпопуляцією, висновки щодо цільової популяції, мають бути обґрунтовані на основі епізоотології хвороби та ступеня, до якого субпопуляція є репрезентативною для заявленої цільової популяції.
Визначення відповідних популяцій має ґрунтуватися на рекомендаціях положень відповідних глав Наземного кодексу.
- Терміни та часова достовірність даних нагляду.
Час, тривалість і частота нагляду має визначатися з урахуванням таких факторів, як:
- цілі нагляду;
- біологія та епізоотологія (наприклад, патогенез, переносники, шляхи передачі, сезонність);
- ризик занесення та поширення;
- методи господарювання та системи виробництва;
- заходи профілактики та боротьби з хворобами (наприклад, вакцинація, поповнення запасів після дезінфекції);
- доступність цільової популяції;
- географічні фактори;
- фактори навколишнього середовища, зокрема кліматичні умови.
- Визначення випадку
Якщо таке визначення існує, слід використовувати визначення випадку, наведене у відповідній главі Наземного кодексу. Якщо в Наземному кодексі немає визначення випадку, його слід визначити, використовуючи чіткі критерії для кожної інфекції чи інвазії, що перебуває під наглядом. Для нагляду за інфекціями чи інвазіями дикої фауни, важливо правильно ідентифікувати й повідомляти таксономію тварин-носіїв, включаючи рід і вид.
Необхідно визначити відповідну епізоотичну одиницю для системи нагляду. Для досягнення мети нагляду одиниця вибірки, обрана для дослідження, має відповідати визначеній епізоотичній одиниці.
Групу тварин можна вважати епізоотичною одиницею, оскільки вони мають спільне середовище чи спільне управління. Зазвичай, епізоотичною одиницею є стадо чи отара. Однак це також може бути група тварин в загоні чи група тварин, що належать мешканцям села, або група тварин, що утримуються в спільному приміщенні для утримання тварин, чи, за певних обставин, одна тварина. Епізоотичний зв'язок може відрізнятися від однієї хвороби до іншої чи навіть від одного штаму до іншого штаму збудника.
- Кластеризація
Інфекція, чи інвазії в країні, зоні чи компартменті зазвичай скупчується, а не розподіляється рівномірно чи випадково серед популяції. Кластеризація може відбуватися на різних рівнях (наприклад, скупчення інфікованих тварин у стаді, чи отарі, скупчення загонів в приміщенні чи ферм у компартменті). Кластеризацію слід брати до уваги при розробці заходів з нагляду і враховувати при статистичному аналізі даних нагляду.
- Діагностичні дослідження
Нагляд, передбачає використання дослідження для виявлення інфекції чи інвазії, згідно з відповідними визначеннями випадків. Дослідження, що використовуються в нагляді, можуть варіюватися від клінічного нагляду та аналізу виробничих показників до польових експрес-досліджень і детальних лабораторних аналізів.
Ефективність дослідження на рівні популяції (в т.ч. польові спостереження) може бути описана в термінах його чутливості, специфічності та прогностичної цінності. Ці показники разом із поширеністю впливатимуть на висновки, зроблені в результаті нагляду і мають враховуватися, при створенні системи нагляду та аналізі даних нагляду.
Лабораторні дослідження слід обирати згідно з відповідними Главами Посібника наземних тварин.
- Аналітичні методології
Дані нагляду слід аналізувати з використанням відповідних методологій і на відповідному організаційному рівні, щоб сприяти ефективному прийняттю рішень, чи то для планування втручань з контролю за хворобами, чи то для демонстрації стану здоров'я тварин.
Методології аналізу даних нагляду мають бути гнучкими, щоб впоратися зі складністю реальних життєвих ситуацій. Жоден метод не може бути застосований у всіх випадках. Для різних видів носіїв, збудників, виробничих систем і систем нагляду, а також типів і обсягів доступних даних та інформації можуть використовуватися різні методології.
Методологія, що використовується, має ґрунтуватися на найкращих доступних джерелах даних. Вона також має відповідати цій главі, бути повністю задокументованою і, за можливості, підкріпленою посиланнями на наукову літературу та інші джерела, в тому числі на судження експертів. Складний математичний чи статистичний аналіз може проводитися лише тоді, коли це виправдано цілями нагляду, а також наявністю та якістю польових даних.
Слід заохочувати послідовність у застосуванні різних методологій. Прозорість необхідна для забезпечення об’єктивності та раціональності, послідовності у прийнятті рішень і простоти розуміння. Необхідно задокументувати невизначеності, зроблені припущення та їхній вплив на остаточні висновки.
- Сфера застосування системи нагляду
При створенні системи нагляду слід враховувати мету нагляду і те, як буде використовуватися інформація, яку вона генерує, обмеження інформації, яку вона генеруватиме, включаючи репрезентативність досліджуваної популяції та потенційні джерела зміщення, а також наявність фінансових, технічних і людських ресурсів.
- Подальші дії
Створення системи нагляду має включати розгляд того, які дії будуть вжиті на основі отриманої інформації.
- Впровадження системи нагляду
- Діагностичні дослідження
Значення чутливості та специфічності використовуваних досліджень, мають бути визначені для цільових популяцій, а метод, використаний для оцінювання цих значень, має бути задокументований відповідно до положень Посібника наземних тварин.
Зразки, від кількох тварин чи одиниць, можуть бути об'єднані в пул і піддані протоколу дослідження. Результати слід інтерпретувати, з використанням значень чутливості та специфічності, що були визначені чи оцінені для конкретного розміру пулу та процедури зміщення.
- Збір даних та управління даними
Успіх системи нагляду залежить від надійного процесу збору та управління даними. Цей процес може базуватися на паперових або електронних записах. Навіть якщо дані збираються для цілей, не пов'язаних з опитуванням (наприклад, під час заходів боротьби з хворобами, перевірок для контролю за переміщенням тварин або під час схем ліквідації збудників хвороб), послідовність і якість збору даних та звітування про події у форматі, що полегшує аналіз, є критично важливими. Програмне забезпечення може надавати можливість вилучення даних з декількох джерел для агрегування та аналізу. Фактори, що впливають на якість зібраних даних, включають:
- розподіл та комунікація між тими, хто бере участь у створенні та передачі даних з поля до централізованого місця; це потребує ефективної співпраці між усіма зацікавленими сторонами, такими як урядові, неурядові організації та інші, особливо для даних, що стосуються дикої фауни;
- здатність системи обробки даних виявляти відсутні, неузгоджені чи неточні дані та розв'язувати ці проблеми;
- збереження первинних даних, а не компіляція зведених даних;
- мінімізація помилок транскрипції під час обробки та обміну даними.
- Гарантія якості
Системи нагляду мають піддаватися періодичному аудиту для забезпечення функціонування всіх компонентів і надання документації щодо процедур, яку можна перевірити, а також базових перевірок для виявлення відхилень процедур від визначених у проекті з метою впровадження відповідних заходів коригування.
Стаття 1.4.4. Методи нагляду
Системи нагляду зазвичай використовують дані, зібрані ймовірнісними чи не ймовірнісними методами, окремо, або в поєднанні. Існує велика кількість різноманітних джерел нагляду. Вони різняться за своїм основним призначенням та типом інформації, яку вони здатні надати.
- Системи звітування про хвороби
Системи звітування про хвороби ґрунтуються на повідомленні ветеринарних органів про події, пов'язані зі станом здоров'я тварин. Дані, отримані з систем звітування про хвороби, можуть використовуватися в поєднанні з іншими джерелами даних для обґрунтування заяв про стан здоров'я тварин, для отримання даних для аналізу ризиків чи раннього сповіщення та реагування. Ефективна лабораторна підтримка є важливою складовою системи звітності. Системи звітності, що спираються на лабораторне підтвердження підозрюваних клінічних випадків, мають використовувати високоспецифічні дослідження, як описано в положеннях Посібника наземних тварин.
Щоразу, коли відповідальність за повідомлення про хвороби виходить за межі компетенції ветеринарних органів, наприклад, випадки зоонозних хвороб у людей, інфекцій чи інвазій в дикій фауні, слід налагодити ефективний зв'язок та обмін даними між ветеринарними органами та іншими відповідними органами.
Методи спільного нагляду за участю громадськості можуть бути корисними для збору епізоотичних даних, в системах звітування про хвороби.
На додаток до принципів, викладених в положеннях Статті 1.4.3., при плануванні, проведенні та аналізі опитувань слід враховувати наступне. Опитування можуть проводитися стосовно цільової популяції (наприклад, перепис), чи вибіркової сукупності.
Джерела даних мають бути повністю описані та включати детальний опис стратегії вибірки, використаної для відбору одиниць вибірки. Крім того, слід врахувати упередження, статистичних відхилень від схеми опитування.
- Схема опитування
Спочатку слід чітко визначити цільову популяцію та досліджувану популяцію. Залежно від схеми опитування, для кожного етапу слід визначити відповідні одиниці вибірки.
Схема обстеження залежатиме від знання чисельності, структури та розподілу популяцій, епізоотології інфекцій чи інвазій та наявних ресурсів.
Дані про чисельність, структуру та розподіл популяцій у дикій фауні, досить часто відсутні. Однак, їх слід оцінити, наскільки це можливо, до того, як планувати опитування. Для збору та інтерпретації таких даних про популяції у дикій фауні можна звернутися за експертною думкою. Історичні дані про популяції слід оновлювати, оскільки вони можуть не відображати сучасний стан популяції.
- Мета
Метою вибірки з основної популяції є відбір підмножини одиниць з основної популяції, що представляє інтерес з точки зору мети дослідження, з урахуванням практичних обмежень, що накладаються різними середовищами та виробничими системами, щоб дані з досліджуваної популяції можна було екстраполювати на цільову популяцію.
При відборі одиниць з цільової популяції для формування репрезентативної вибірки слід використовувати імовірнісну вибірку, наприклад, простий випадковий відбір.
Якщо імовірнісна вибірка неможлива, можуть бути застосовані не імовірнісні методи, що мають забезпечити найкращі практичні шанси сформувати вибірку, яку можна вважати репрезентативною для цільової популяції.
При використанні не імовірнісної вибірки репрезентативність може бути досягнута лише за умови, що фактори ризику зважені, а вагові коефіцієнти підтверджені відповідними науковими даними, що фіксують відносні відмінності в ризику та пропорції між досліджуваною та цільовою популяціями.
Метод вибірки, що використовується, має бути прозорим на всіх етапах дослідження.
- Розмір вибірки
В опитуваннях, що проводяться для підтвердження наявності чи відсутності інфекції, чи інвазії, вибір методу, який використовується для розрахунку розміру вибірки залежить від розміру популяції, схеми опитування, очікуваної поширеності та можливої превалентності, бажаного рівня достовірності результатів опитування та ефективності застосованих досліджень.
Крім того, для опитувань, призначених для оцінки параметра (наприклад, превалентності), слід враховувати бажану точність оцінки.
- Відбір зразків
- Методи імовірнісної вибірки, такі як:
- Методи не імовірнісної вибірки, залежно від:
- зручності;
- експертного вибору;
- квоти;
- ризику.
- Ризик-орієнтовані методи
Діяльність з епізоотичного нагляду спрямована на окремі субпопуляції, в яких інфекція чи інвазія з більшою ймовірністю може бути занесена чи виявлена, або з більшою ймовірністю може поширитися, чи спричинити інші наслідки, і сприяє ранньому виявленню, заявам відносно безпечності, заходам офіційного ветеринарного контролю та оцінці превалентності. Методи, засновані на оцінці ризику, можна використовувати як для імовірнісної вибірки, так і для не імовірнісної вибірки, методів відбору зразків і збору даних. Ефект вибірки (тобто його вплив на імовірність вибірки) має бути оцінений.
Методи, що базуються на оцінці ризику, мають ґрунтуватися на оцінці ризику і є корисними для оптимізації використання ресурсів епізоотичного нагляду.
- Перед та після забійні огляди
Обстеження тварин на бійнях/скотобійнях може надати цінні дані для нагляду. Чутливість та специфічність перед та після забійних оглядів на бійнях/скотобійнях для виявлення наявності зазначених хвороб буде залежати від:
- клінічних ознак та патологічних змін;
- навчання, досвіду й чисельності персоналу, який проводить огляди;
- ступінь залучення компетентного органу до нагляду, перед та після забійних оглядів, включаючи системи звітності;
- якість будівництва боєнь/скотобоєнь, швидкість забійного конвеєра, якість освітлення тощо; та
- незалежність персоналу, який проводить огляди.
Інспектування боєнь/скотобоєнь, ймовірно, забезпечить хороше охоплення лише певних вікових груп тварин та географічних територій. Дані нагляду за бійнями/скотобійнями можуть бути репрезентативними лише для певної субпопуляції (наприклад, лише тварини певного класу та віку, ймовірно, будуть забиті для споживання людиною у значній кількості). Такі обмеження слід враховувати при аналізі даних нагляду.
Корисність даних, отриманих під час інспектування боєнь/скотобоєнь, залежить від ефективної системи простежуваності тварин, що пов'язує тварин зі стадом чи отарою, або місцем їх походження.
Після забійний огляд, проведений в інших місцях, окрім боєнь/скотобоєнь (наприклад, на переробних підприємствах, у мисливських угіддях), також може надати цінні дані нагляду.
Нагляд за індикаторними одиницями передбачає ідентифікацію тварин та систематичне обстеження однієї чи кількох тварин, з відомим станом здоров'я тварин та імунним станом, у визначеному географічному розташуванні, з метою виявлення випадків інфекції чи інвазії. Індикаторні одиниці дають можливість цілеспрямовано здійснювати нагляд, залежно від ризику занесення чи повторного занесення інфекції, чи інвазії, вартості та інших практичних обмежень. Індикаторні одиниці дозволяють надавати докази відсутності або поширення хвороби, інфекції чи інвазії.
- Клінічний нагляд
Клінічний нагляд за тваринами в польових умовах є важливим джерелом даних нагляду. Чутливість та специфічність клінічного нагляду значною мірою залежать від критеріїв, що застосовуються для визначення підозрілого випадку. Для того, щоб можна було порівнювати дані, визначення випадку має бути стандартизованим. Важливими є обізнаність і навчання потенційних польових спостерігачів, у тому числі власників тварин, щодо застосування визначення випадку та звітування про нього. В ідеалі слід реєструвати як кількість позитивних випадків, так і загальну кількість випадків.
- Синдромний нагляд
Систематичний аналіз даних про стан здоров'я тварин, включаючи показники захворюваності та смертності, виробничі показники та інші параметри, можуть бути використані для генерування сигналів, що свідчать про зміни у поширенні інфекцій чи інвазій.
- Інші корисні дані
- Дані, отримані за допомогою програм офіційного ветеринарного контролю та планів оздоровлення.
Зосереджуючись на профілактиці чи ліквідації збудників конкретних інфекцій, чи інвазій, програми офіційного ветеринарного контролю чи плани оздоровлення можуть використовуватися для збору даних, що здатні сприяти досягненню інших цілей нагляду. - Записи лабораторних досліджень
Записи лабораторних досліджень можуть надавати корисні дані для нагляду дані, зокрема, щодо ретроспективних досліджень. Для збільшення охоплення системи нагляду слід інтегрувати різні джерела даних, такі як національні, акредитовані, університетські та приватні лабораторії.
Достовірність аналізу даних, отриманих з різних лабораторій, залежить від наявності систем контролю та забезпечення якості, включаючи стандартизовані діагностичні процедури та методи запису та інтерпретації даних, а також механізму забезпечення простежуваності зразків до стада чи отари або місця походження. - Банки біологічних зразків
Банки зразків складаються зі збережених зразків, зібраних шляхом репрезентативної вибірки, чи випадкового збору. Банки зразків можуть сприяти ретроспективним дослідженням, в тому числі надавати підтримку заявам про історичну безпечність відносно хвороб, інфекцій чи інвазій, і можуть дозволити проводити певні дослідження швидше і з меншими витратами, ніж інші підходи. - Дані по дику фауну
Зразки для нагляду за дикою фауною можна отримати з таких джерел, як мисливці й капкани, дорожньо-транспортні пригоди, ринки м'яса диких тварин, ветеринарно-санітарна експертиза впольованих тварин, нагляд за захворюваністю і смертністю в поширених популяціях, центри реабілітації диких тварин, біологи дикої фауни та польовий персонал агентств з охорони дикої фауни, фермери та інші землевласники, натуралісти та природоохоронці. Дані про дику фауну, такі як дані переписів, тенденції в часі та репродуктивний успіх, можна використовувати з епізоотичною метою так само як і дані сільськогосподарського виробництва. - Дані про охорону здоров'я
Для зоонозних хвороб дані про стан здоров'я людей можуть бути індикатором потенційних змін стану здоров'я тварин. Ветеринарні органи мають координувати свої дії з органами охорони здоров'я людей та обмінюватися даними для інтеграції в конкретні системи нагляду. - Дані про навколишнє середовище
Відповідні дані про навколишнє середовище, такі як кількість опадів, температура, екстремальні кліматичні явища, наявність і чисельність потенційних переносників, відповідно до положень Глави 1.5., також мають бути інтегровані в системи нагляду. - Додаткові допоміжні дані, такі як:
- дані про епізоотологію інфекції чи інвазії, в тому числі їх поширеність в популяціях носіїв;
- дані про переміщення тварин, в тому числі відгону та природної міграції дикої фауни;
- схеми торгівлі тваринами та продукцією тваринного походження;
- національні ветеринарно-санітарні правила, включаючи інформацію про відповідність та ефективність;
- історія імпорту потенційно інфікованого матеріалу;
- наявні заходи біобезпеки; та
- ризик занесення інфекції чи інвазії.
- Дані, отримані за допомогою програм офіційного ветеринарного контролю та планів оздоровлення.
- Поєднання та інтерпретація результатів нагляду
Залежно від мети нагляду поєднання кількох джерел даних може дати уявлення про загальну чутливість системи та підвищити достовірність результатів. Методологія, що використовується для поєднання доказів з кількох джерел даних, має бути науково обґрунтованою та повністю прозорою, включаючи посилання на опубліковані матеріали.
Дані нагляду, зібрані в одній країні, зоні чи компартменті, у різний час, може надати сукупні докази стану здоров'я тварин. Повторні опитування можуть бути проаналізовані для забезпечення сукупного рівня достовірності. Однак поєднання даних, зібраних впродовж певного часу з багатьох джерел, може досягти еквівалентного рівня достовірності.
Аналіз даних нагляду, зібраних з перервами чи безперервно впродовж певного часу, має, за можливості, включати час збору даних, щоб врахувати зниження цінності старої інформації. Чутливість та специфічність використовуваних досліджень, а також повнота даних з кожного джерела також мають враховуватись при остаточній оцінці загального рівня достовірності.
Оцінюючи ефективність системи нагляду, з кількох джерел, ветеринарні органи мають враховувати відносний внесок кожного компонента нагляду в загальну чутливість, беручи до уваги основну мету кожного компонента нагляду.
Результати, отримані за допомогою системи нагляду за станом здоров'я тварин підлягають одному чи кільком потенційним зміщенням Оцінюючи результати, слід звернути увагу на виявлення потенційних зміщень, що можуть мимоволі призвести до переоцінки чи недооцінки відповідних параметрів.
Стаття 1.4.5. Системи раннього сповіщення
Система раннього сповіщення має важливе значення для своєчасного виявлення, повідомлення та інформування про виникнення, проникнення чи появ хвороб, інфекцій чи інвазій, та є неодмінною складовою готовності до надзвичайного стану здоров'я тварин. Вона має перебувати під контролем ветеринарних органів та включати наступне:
- належний доступ ветеринарних служб до цільових популяцій тварин та повноваження щодо них;
- доступ до лабораторій, здатних діагностувати та диференціювати відповідні інфекції чи інвазії;
- програми навчання та підвищення обізнаності для ветеринарів, параветеринарних фахівців, власників чи утримувачів тварин та інших осіб, які працюють з тваринами на фермах чи в інших місцях де вони утримуються під час транспортування чи на бійнях/скотобійнях, для виявлення та повідомлення про незвичні випадки відносно стану здоров'я тварин;
- юридичні зобов'язання ветеринарів та інших зацікавлених сторін повідомляти ветеринарні органи про підозри та випадки хвороб включених до списку та несподівані хвороби, включаючи опис виявлених фактів;
- епізоотичні розслідування підозрілих випадків та випадків, що проводяться ветеринарними службами з метою підтвердження випадків та отримання достовірних даних про поточний стан здоров'я тварин для планування подальших заходів.
Розслідування всіх підозрюваних випадків має завершуватися позитивним чи негативним результатом. Для визначення випадку слід заздалегідь встановити критерії. Підтвердження може базуватись на результатах характерних клінічних ознак та посмертних змін, епізоотичних даних, результатах лабораторних досліджень чи їх поєднанні, відповідно до положень Наземного кодексу та Посібника наземних тварин; - ефективні системи комунікації між ветеринарними органами та відповідними зацікавленими сторонами;
- національну систему управління.
Стаття 1.4.6. Нагляд за відсутністю хвороби, інфекції чи інвазії
- Демонстрація безпечності
Система нагляду для демонстрації безпечності відносно хвороб інфекцій чи інвазій, має відповідати наступним вимогам, на додаток до загальних принципів, викладених в положеннях Статті 1.4.3.. Вона також має враховувати наявні заходи профілактики, такі як вакцинація, відповідно до положень цієї глави та Глави 4.18.
Безпечність передбачає відсутність інфекції чи інвазії в популяції тварин в країні, зоні чи компартменті. Наукові методи не здатні забезпечити абсолютну впевненість в такій безпечності. Тому демонстрація безпечності, за винятком історичної безпечності, передбачає надання достатніх доказів, для демонстрації з бажаним рівнем достовірності, що інфекція чи інвазія визначеним патогеном, за її наявності у меншій ніж визначена частка популяції. Однак виявлення доказів інфекції чи інвазії при будь-якій поширеності в цільовій популяції автоматично робить недійсними будь-які претензії на безпечність, якщо інше не зазначено у відповідних главах Наземного кодексу.
Однак, виявлення доказів інфекції чи інвазії на будь-якому рівні поширеності в цільовій популяції автоматично анулює самодекларацію про відсутність хвороби, якщо інше не зазначено у відповідних главах Наземного кодексу.
Може бути важко зібрати достатню кількість епізоотичних даних, щоб продемонструвати відсутність інфекції чи інвазії серед популяцій дикої фауни. За таких обставин для проведення такої оцінки слід використовувати низку підтверджуючих доказів. Наслідки наявність інфекції чи інвазії серед популяцій дикої фауни в тій же країні чи зоні на стан здоров'я домашніх тварин слід оцінювати в кожній ситуації, як описано у відповідних главах Наземного кодексу.
Докази зі збору даних на основі ймовірнісних чи не ймовірнісних ризиків здатні підвищити чутливість нагляду.
- Передумови, якщо інше не зазначено у відповідних главах Наземного кодексу:
- інфекція чи інвазія є хворобою включеною до списку;
- запроваджено систему раннього сповіщення у відношенні всіх сприйнятливих видів тварин;
- вжито заходів для запобігання занесенню інфекції чи інвазії: зокрема, імпорт чи переміщення товарів в країну, чи зону здійснюються згідно з відповідними вимогами глав Наземного кодексу;
- ознаки інфекції чи інвазії не виявлені у дикій фауні в країні чи зоні.
- Історична безпечність
Якщо інше не зазначено у відповідній главі Наземного кодексу, країна чи зона може вважатися безпечною без запровадження програми офіційного контролю за конкретними патогенами, якщо:- принаймні за останні 10 років:
- не було проведено жодної вакцинації проти хвороби;
- дотримані передумови, означені в пункті а);
- принаймні за останні 10 років:
- патоген, ймовірно, здатний викликати характерні клінічні ознаки чи патологічні зміни у сприйнятливих тварин;
- впродовж щонайменше 25 років не було випадків інфекції чи інвазії.
- Де неможливо продемонструвати історичну безпечність:
- Була застосована програма офіційного контролю за конкретними патогенами, як описано у цій главі та положеннях відповідних глав Наземного кодексу, і не було виявлено жодного випадку інфекції чи інвазії.
- Передумови, означені в пункті а), виконувалися принаймні впродовж того часу, поки проводився нагляд за конкретним патогеном.
- Вимоги до оголошення компартменту безпечним відносно інфекції чи інвазії
- Була застосована програма офіційного контролю за конкретними патогенами, як описано у цій главі та положеннях відповідних глав Наземного кодексу, та не виявлено жодного випадку інфекції чи інвазії;
- Передумови, означені в пунктах 2 а) і) до 2 а) ііі), були дотримані принаймні до тих пір, поки проводився спеціальний нагляд за конкретним патогеном.
Якщо інше не зазначено у відповідній главі Наземного кодексу, країна чи зона, що досягла стану безпечності відповідно положень Наземного кодексу, може зберегти цей стан безпечності за умови, що:
- інфекція чи інвазія є хворобою включеною до списку;
- існує система раннього сповіщення для всіх сприйнятливих видів тварин;
- вживаються заходи щодо запобігання занесенню інфекції чи інвазії;
- здійснюється спеціальний нагляд, адаптований до ймовірності появи інфекції чи інвазії. Спеціальний нагляд може не знадобитися, якщо він підкріплений оцінкою ризику, що охоплює всі ідентифіковані шляхи занесення патогену, та існує ймовірність того, що патоген здатен викликати характерні клінічні ознаки та патологічні зміни в організмі сприйнятливих тварин;
- інфекція чи інвазія не виявлена в дикій фауні.
Стаття 1.4.7. Нагляд за дотриманням програми офіційного контролю
Нагляд є важливою складовою програма офіційного контролю хвороб та може бути використаний для виявлення випадків інфекції чи інвазії та визначення поширеності, чи інших важливих подій, пов’язаних зі станом здоров'я тварин. Він може бути використаний для оцінювання прогресу та допомоги у прийнятті рішень щодо офіційного ветеринарного контролю чи ліквідації збудників визначених інфекцій, чи інвазій.
Нагляд, що застосовується для оцінювання прогресу у боротьбі з окремими інфекціями чи інвазіями, має спрямовуватись на збір даних про низку змінних, таких як:
-
поширеність чи захворюваність на інфекцію, чи інвазію;
-
захворюваність та смертність;
-
частота факторів ризику та їх кількісна оцінка;
-
розподіл частоти результатів лабораторних досліджень;
-
результати моніторингу після вакцинації;
Просторовий та часовий розподіл цих змінних та інших даних, таких як дані про дику фауну, охорону здоров’я людей та навколишнє середовище, як описано у пункті 8) положень Статті 1.4.4. може бути корисним для оцінювання програма офіційного контролю хвороб.
NB: вперше прийнято у 2005 році; останнє оновлення прийнято у 2021 році.