Глава 4.15. ОФІЦІЙНИЙ САНІТАРНИЙ КОНТРОЛЬ ХВОРОБ БДЖІЛ
Стаття 4.15.1. Мета
Метою цього розділу є виклад настанови щодо офіційного ветеринарного контролю за хворобами бджіл. Вони необхідні для контролю ензоотичних хвороб бджіл на рівні країни та для виявлення вторгнень екзотичних хвороб, забезпечуючи тим самим безпечну міжнародну торгівлю бджолами, продуктами бджільництва та використовуваним бджільницьким обладнанням. Настанови мають загальний характер, а більш конкретні настанови чи вимоги містяться в главах по хворобах бджіл.
Стаття 4.15.2. Огляд
В кожній країні чи регіоні офіційний ветеринарний контроль хвороб бджіл має включати:
-
офіційну реєстрацію пасік ветеринарним органом, чи іншим компетентним органом у всій країні чи регіоні;
-
організацію постійного санітарного нагляду;
-
затвердження племінних пасік для експортної торгівлі;
-
заходи з очищення, дезінфекції та дезінвазії бджільницького обладнання;
-
правила, що точно визначають вимоги для видачі міжнародного ветеринарного сертифіката.
Стаття 4.15.3. Офіційна реєстрація пасік ветеринарним чи іншим компетентним органом в країні, чи регіоні
Реєстрація пасік є першим кроком у розробці регіонального плану управління для нагляду та контролю за хворобами бджіл. Знаючи щільність і місце розташування пасік, можна розробити правильні схеми відбору зразків, спрогнозувати поширення хвороб і розробити програми інспектування для зон високого ризику.
Офіційна реєстрація пасік має бути щорічною і може надавати таку інформацію, як передбачувані місця розташування пасік у наступні 12 місяців, середня кількість бджолосімей на кожній пасіці, а також прізвище, ім'я та по батькові й адреса основного власника бджіл на пасіці.
Спочатку слід зареєструвати основні місця розташування вуликів (місця, де бджоли знаходяться найдовше впродовж року), а потім, наскільки це можливо, місця сезонного розташування пасік.
Стаття 4.15.4. Організація постійного офіційного санітарного нагляду за пасіками
Ветеринарні органи чи інші компетентні органи країн мають регулювати організацію постійного офіційного санітарного нагляду за пасіками.
Постійний офіційний санітарний нагляд за пасіками має бути підпорядкований ветеринарним органам чи іншим компетентним органам і здійснюватися або представниками цих органів, або представниками схваленої, за можливої допомоги бджолярів організації, які пройшли спеціальне навчання, щоб отримати кваліфікацію «санітарні інспектори та радники».
Створеній таким чином офіційній службі нагляду слід доручити наступні завдання:
-
відвідування пасік:
-
щорічні відвідування відповідної вибірки пасік, виходячи з оціненого ризику в усій країні чи регіону впродовж найбільш відповідних періодів для виявлення хвороб;
-
додаткові візити на пасіки можуть здійснюватися з певною метою, включаючи торгівлю або перевезення в інші регіони, чи з будь-якою іншою метою, через поширення хвороби;
-
-
відбір зразків, необхідних для діагностики хвороб, і надсилання їх в лабораторії; результати досліджень лабораторії мають бути повідомлені якнайшвидше ветеринарним органам чи іншим компетентним органам;
-
застосовувати гігієнічні заходи, що включають, зокрема, обробку бджолосімей, а також дезінфекцію обладнання та, можливо, знищення уражених чи підозрілих бджолосімей і забрудненого обладнання з метою забезпечення швидкої ліквідації будь-якого спалаху хвороби.
Стаття 4.15.5. Умови схвалення племінних пасік для експортної торгівлі
Ветеринарні органи чи інші компетентні органи країн-експортерів мають регулювати умови схвалення племінних пасік до експортної торгівлі.
Пасіки мають:
-
проходити відвідання впродовж щонайменше двох останніх років санітарного інспектора та радника, що відбуваються не рідше одного разу на рік, з застосуванням ризик-орієнтованого підходу, в найбільш сприятливі періоди для виявлення хвороб бджіл, віднесених до хвороб списку ВООЗт. Під час цих візитів проводиться систематичний огляд щонайменше 10% вуликів із бджолами та використовуваного бджільницького обладнання (особливо стільників на зберіганні), а також, залежно від стану країн-імпортерів та країн-експортерів, відбір зразків для надсилання в лабораторію й відсутність позитивних результатів щодо відповідної хвороби бджіл, віднесеної до хвороб списку ВООЗт, про яку було б негайно повідомлено ветеринарним органам чи іншим компетентним органам;
-
залежно від епізоотологічного стану в країнах-імпортерах та країнах-експортерах, і визнанню їх безпечними відносно хвороб бджіл, віднесених до хвороб списку ВООЗт, підлягати регулярному відбору зразків. Для цього слід обстежити статистично певну кількість бджолиних сімей будь-яким із методів, що відповідає положенням відповідних глав Посібника наземних тварин.
Пасічники мають:
-
негайно повідомляти ветеринарний орган чи інший компетентний орган про будь-яку підозру на наявність хвороби бджіл на племінній пасіці та інших епізоотологічно-пов'язаних пасіках;
-
не вводити на пасіку жодних бджіл (включаючи стадії до імаго) або використане бджільницьке обладнання чи продукти, що походять з іншої пасіки, якщо лише ця пасіка не визнана ветеринарним органом чи іншим компетентним органом еквівалентною, чи з вищим статусом здоров'я, або якщо використане бджільницьке обладнання чи продукти не були оброблені згідно з процедурою, описаною у відповідних главах Наземного кодексу;
-
застосовувати спеціальні методи розведення й відправлення для забезпечення захисту від будь-якого зовнішнього забруднення, особливо для розведення й відправлення бджолиних маток і бджіл, що їх супроводжують, а також для забезпечення можливості повторного дослідження в країні-імпортері;
-
відбирати відповідні зразки для надсилання їх в лабораторію, щонайменше кожні 30 днів впродовж періоду розведення й відправлення, а про всі позитивні результати офіційно повідомляти ветеринарний орган чи інший компетентний орган.
Стаття 4.15.6. Умови для санітарної обробки й дезінфекції чи дезінвазії бджільницького обладнання
Ветеринарним органам чи іншим компетентним органам країн пропонується регулювати використання продуктів і засобів для санітарної обробки та дезінфекції чи дезінвазії бджільницького обладнання у своїй країні, беручи до уваги наступні рекомендації.
-
Будь-яке бджільницьке обладнання, що зберігається у господарстві, що було визнане ураженим заразною хворобою бджіл, має бути піддане процедурам, що забезпечують знищення патогенів.
-
У всіх випадках ці процедури включають первинне очищення обладнання з подальшою санітарною обробкою, дезінфекцією чи дезінвазією, залежно від хвороби.
-
Будь-яке інфіковане чи забруднене обладнання, що не піддається вищезазначеним процедурам, слід знищити, бажано шляхом спалення.
-
Продукти та засоби, що використовуються для санітарної обробки, дезінфекції чи дезінвазії, мають бути визнані ветеринарними органами чи іншими компетентними органами, як ефективні. Їх слід використовувати таким чином, щоб виключити будь-який ризик забруднення обладнання, що в зрештою здатне вплинути на здоров'я бджіл чи призвести до фальсифікації продукції бджільництва.
Стаття 4.15.7. Підготовка міжнародного ветеринарного сертифіката для експорту
Цей сертифікат поширюється на вулики з бджолами, стільники з розплодом, маточники, використовуваний бджільницький інвентар та продукти бджільництва.
Цей документ має бути підготовлений відповідно до зразка, що міститься в Главі 5.10., з урахуванням глав, присвячених хворобам бджіл.
NB: Вперше прийнятий у 1976 році; останнє оновлення прийнято у 2022 році.