Глава 5.7.

Глава 5.7. ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ТВАРИН, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПІСЛЯ ПРИБУТТЯ

Стаття 5.7.1.

1. Країна-імпортер дозволяє приймати на власну територію лише тварин, що були піддані диспансеризації під наглядом офіційного ветеринара в країні-експортері і які супроводжуються міжнародним ветеринарним сертифікатом, виданим ветеринарним органом країни-експортера.

2. Країна-імпортер може вимагати завчасного інформування про заплановану дату завезення на її територію тварин, з зазначенням їх виду, кількості та типу засобів для транспортування/суден і назви прикордонних постів, через які планується цей імпорт.

   Для цього, країни-імпортери мають опублікувати перелік прикордонних постів, обладнаних для проведення операцій контролю імпорту і транзиту найбільш зручним та ефективним способом.

3. Країна-імпортер може заборонити ввезення на власну територію тварин, якщо країна-експортер або країни-транзитери, через які вони прибули згідно з маршрутом, визнані зараженими хворобами, здатними вразити тварин на її території. У випадку транзитних перевезень заборона не поширюється на бджіл, що перевозяться у засобах для транспортування/суднах у контейнерах.

4. Країна-імпортер може заборонити ввезення на власну територію тварин, якщо при огляді на прикордонному посту офіційним ветеринаром, будуть виявлені хворі чи підозрілі у захворюванні, однією з хвороб, чи зараженні патогеном, здатним до передачі тваринам на її території.

   Тварини, міжнародний ветеринарний сертифікат на яких не відповідає вимогам країни-імпортера, також не можуть бути ввезені в країну.

   За цих обставин ветеринарний орган країни-експортера має бути негайно проінформований для погодження висновків чи виправлення міжнародного ветеринарного сертифіката, у відповідність з вимогами.

   Країна-імпортер може негайно помістити всіх доставлених тварин на карантин для більш детального клінічного огляду та проведення біологічних досліджень необхідних для встановлення діагнозу.

   Якщо діагноз епізоотичної хвороби підтвердиться, або якщо міжнародний ветеринарний сертифікат так і не буде виправлено, відповідно до вимог, країна-імпортер може вжити наступних заходів:

   1. повернути тварин країні-експортеру, якщо цей захід не потребуватиме транзиту через третю країну;

   2. забити та знищити цих тварин, у випадках, коли повернення до країни-експортера практично неможливе та несе загрозу для здоров'я.

5. Тварини, яких супроводжує належним чином оформлений міжнародний ветеринарний сертифікат і яких визнано здоровими ветеринарним органом на прикордонному посту, дозволяється ввозити та перевозити до пункту їх призначення згідно з вимогами країни-імпортера.

Стаття 5.7.2.

1. Будь-яка країна-імпортер має приймати на свою територію лише:
   1. сперму;
   2. ооцити чи ембріони;
   3. інкубаційні яйця;
   4. розплід бджіл,
      що супроводжуються міжнародним ветеринарним сертифікатом.
2. Країна-імпортер може вимагати завчасного інформування про заплановану дату завезення на її територію будь-якої партії вищеозначених товарів, з зазначенням виду, кількості, характеру і упаковки продукції, а також назви прикордонних постів, через які планується цей імпорт.
3. Країна може заборонити ввезення вищеозначених товарів на власну територію, якщо вона вважає, що в країні-експортері або країнах-транзитерах, що передують у маршруті, існують певні хвороби, що можуть бути занесені із цими товарами з країни-експортера на власну територію.
4. Країна може заборонити ввезення на власну територію вищеозначених товарів, доставлених на один із її прикордонних постів, якщо вони не супроводжуються міжнародним ветеринарним сертифікатом, що відповідає вимогам країни-імпортера.
   За цих обставин ветеринарний орган країни-експортера має бути негайно поінформований, а товари можуть бути повернуті країні-експортеру або поміщені на карантин та/або знищені.

Стаття 5.7.3.

1. Країна-імпортер має дозволяти ввезення на власну територію лише м’яса і продукції тваринного походження, призначених для споживання людиною, що відповідає пункту 1) Статті 5.4.6.

2. Країна-імпортер може вимагати завчасного інформування про заплановану дату ввезення на її територію партії м’яса чи продукції тваринного походження, призначених для споживання людиною, з зазначенням їх виду, кількості та типу упаковки, а також назви прикордонних постів, через які планується цей імпорт.

3. Якщо перевірка партії вантажу покаже, що м’ясо чи продукція тваринного походження, призначені для споживання людиною, здатні зашкодити здоров’ю людей чи тварин, або якщо, міжнародний ветеринарний сертифікат не відповідає вимогам оформлення чи продукції, що завозиться в країну ветеринарний орган країни-імпортера може вимагати його повернення або належної обробки продукції, достатньої для гарантії безпеки. Коли продукція не повертається, ветеринарний орган країни-експортера має бути негайно проінформований для погодження висновків.

Стаття 5.7.4.

1. Країна-імпортер має дозволяти ввезення на власну територію продукції тваринного походження, призначену в корми для тварин, або для фармацевтичного, хірургічного, сільськогосподарського чи промислового використання, якщо вони супроводжуються міжнародним ветеринарним сертифікатом, виданим ветеринарним органом країни-експортера.

2. Країна-імпортер може вимагати завчасного інформування про заплановану дату ввезення на її територію партії продукції тваринного походження, призначену в корми для тварин, або для фармацевтичного, хірургічного, сільськогосподарського чи промислового використання, з зазначенням їх виду, кількості та типу упаковки, а також назви прикордонних постів, через які планується цей імпорт.

3. Країна-імпортер може заборонити ввезення на свою територію продукції тваринного походження, призначену в корми для тварин, або для фармацевтичного, хірургічного, сільськогосподарського чи промислового використання, якщо вона вважає, що в країні-експортері або країнах-транзитерах, що передують у маршруті, існують певні хвороби, що можуть бути занесені із цими товарами з країни-експортера на власну територію, за винятком випадків, коли транспортування здійснюється в герметичних засобах для транспортування/суднах або контейнерах.

4. Ввезення цієї продукції дозволяється, після перевірки та визнання відповідності міжнародного ветеринарного сертифіката.

5. Країна-імпортер може вимагати, щоб продукція тваринного походження, призначена в корми для тварин, або для фармацевтичного, хірургічного, сільськогосподарського чи промислового використання, відправлялась виключно в ліцензовані ветеринарним органом установи, що перебувають під його контролем.

6. Якщо перевірка партії вантажу покаже, що продукція здатна зашкодити здоров’ю людей чи тварин, або якщо, міжнародний ветеринарний сертифікат не відповідає вимогам оформлення чи продукції, що завозиться в країну ветеринарний орган країни-імпортера може вимагати його повернення або належної обробки продукції, достатньої для гарантії безпеки. Коли продукція не повертається, ветеринарний орган країни-експортерамає бути негайно проінформований для погодження висновків або виправлення міжнародного ветеринарного сертифіката.

Стаття 5.7.5.

По прибуттю на прикордонний пост засобу для транспортування/судна, що перевозить тварину чи тварин, заражених будь-якою хворобою списку МЕБ, то такий засіб для транспортування/судно вважається забрудненим і ветеринарний орган має застосувати наступні заходи:

1. вивантаження з засобу для транспортування/судна і негайне транспортування тварини чи тварин, в герметичному засобі для транспортування/судні прямо на:

   1. або на ліцензоване ветеринарним органом підприємство для вимушеного забою тварини чи тварин і утилізації, чи знезараження їх туш; або

   2. або на карантинну станцію чи за відсутності такої - на заздалегідь визначене і надійно ізольоване місце, поблизу прикордонного поста;

2. вивантаження з засобу для транспортування/судна кормів, посліду чи будь-яких інших потенційно забруднених матеріалів та негайне їх транспортування в заздалегідь визначений для цього заклад, для знищення, з суворим дотриманням зоосанітарних правил країни-імпортера;

3. дезінфекцію:

   1. всього багажу обслуговуючого персоналу;

   2. всіх поверхонь засобу для транспортування/судна, що використовувались при транспортуванні, годуванні, напуванні, переміщенні і вивантаженні тварини чи тварин;

4. дезінвазію, за наявності, переносників хвороби.

Стаття 5.7.6.

По прибуттю на прикордонний пост засобу для транспортування/судна, що перевозить тварину чи тварин, заражених будь-якою хворобою списку МЕБ, то такий засіб для транспортування/судно вважається забрудненим і ветеринарний орган має застосувати заходи, передбачені Статтею 5.7.5.

Стаття 5.7.7.

Засіб для транспортування/судно більше не вважатиметься забрудненим, щойно виконання заходів, передбачених ветеринарним органом відповідно положень Статті 5.7.5. буде завершено.

Після цього засіб для транспортування/судно може бути відпущений.

Стаття 5.7.8.

За надзвичайних обставин кораблям та літакам не може бути відмовлено у доступі до порту чи аеропорту з причин невизначеності щодо здоров’я тварин.

А все-таки, на кораблі чи літаку мають бути вжиті всі зоо-санітарні заходи щодо охорони здоров'я тварин, які ветеринарний орган порту чи аеропорту вважатиме за необхідні.

Стаття 5.7.9.

1. Не слід розглядати повітряне судно, що перевозить тварин чи продукцію тваринного походження, як таке що прибуло з інфікованої зони виключно тому, що воно приземлялося в такій зоні в одному чи кількох аеропортах, якщо ці аеропорти не вважались зараженими на момент приземлення.

   В цьому випадку такий транзит слід розглядати як прямий, за умови що розвантаження тварин та/чи продукції тваринного походження не відбувалось.

2. Будь-яке повітряне судно, що прибуває з іноземної країни, де є хвороби тварин, що здатні передаватися за посередництва комах переносників, підлягає дезінвазії безпосередньо після приземлення, за винятком випадків, коли дезінвазія проводилася безпосередньо перед вильотом або під час польоту.

NOTA BENE: ВПЕРШЕ СХВАЛЕНА В 1968 РОЦІ.