Інформаційна система ЄС по хворобах тварин

Інформаційна система Європейського Союзу по хворобах тварин (ІСЄСХТ)

Що таке ІСЄСХТ?

Інформаційна система Європейського Союзу (ЄС) по хворобах тварин (ІСЄСХТ) призначена для реєстрації й документування розвитку стану з важливими інфекційними хворобами тварин, визначеними в процесі категоризації, що здійснюється в рамках Закону про здоров'я тварин (ЗЗТ).

ІСЄСХТ забезпечує єдині умови для подання повідомлень та звітності Союзу, як це передбачено Регламентом (ЄС) 2020/2002.

Це інструмент управління хворобами, що забезпечує негайне повідомлення про тривожні сповіщення, а також детальну інформацію про спалахи найбільш важливих хвороб тварин у підключених до системи країнах.

Він забезпечує оперативне отримання інформації про спалахи інфекційних хвороб тварин та запровадження системи раннього сповіщення, що дозволяє оперативно реагувати й контролювати епізоотичний стан.

Це має безпосередній вплив на торгівлю живими тваринами й продуктами їхнього перероблення, як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку, а також торгівлю з третіми країнами.

Хоча ІСЄСХТ - це система, що безпосередньо не пов'язана з безпечністю харчових продуктів, вона має вплив на здоров'я людей, що пов'язано з зоонозними хворобами, підконтрольними системі.

ІСЄСХТ була розроблена у тісній співпраці з Світовою організацією охорони здоров’я тварин (СОЗТ), заснованою як МЕБ, з метою полегшення обміну даними між ІСЄСХТ та ВІСЗТ-СОЗТ (Світова інформаційна система здоров'я тварин СОЗТ).

Ця функція частково реалізується в наступному релізові ІСЄСХТ й дозволить здійснювати двосторонній обмін інформацією з передачею даних про спалахи до ВІСЗТ-СОЗТ.

Мета

Оперативна мета системи - забезпечити швидкий обмін повідомленнями та звітами Союзу, що містять інформацію між компетентними органами, відповідальними за стан здоров'я тварин у кожній країні ЄС, та Комісією ЄС, про спалахи окремих інфекційних хвороб тварин.

Система дозволяє координувати діяльність й відстежувати спалахи заразних хвороб тварин і дає можливість країнам ЄС та службам Комісії ЄС вживати негайних заходів щодо запобігання поширенню відповідних хвороб.

А, також, завершується робота над сумісністю ІСЄСХТ з ВІСЗТ-СОЗТ, по забезпеченню єдиної точки входу для користувачів ІСЄСХТ, що дозволить виконати законодавчі вимоги ЄС щодо повідомлення про хвороби та міжнародні стандарти СОЗТ щодо раннього сповіщення (негайні повідомлення й подальші звіти). Детальніше про зв'язок між ВІСЗТ-СОЗТ та ІСЄСХТ - за посиланням.

Правова основа

• Регламент (ЄС) 2016/429 Європейського Парламенту і Ради від 9 березня 2016 року про трансмісивні хвороби тварин та внесення змін і скасування деяких актів у сфері здоров'я тварин («Закон про здоров'я тварин») (Текст має значення для Європейської економічної зони), (OJ L 84, 31.3.2016, с. 1).
• Імплементаційний регламент Комісії (ЄС) 2020/2002 від 7 грудня 2020 року, що встановлює правила застосування Регламенту (ЄС) 2016/429 Європейського Парламенту й Ради щодо повідомлень та звітності Союзу про хвороби, включені до переліку, формати й процедури подання й звітності про програми епізоотичного нагляду Союзу та програми ліквідації, а також щодо заяв на визнання стану безпечних відносно хвороб, та щодо комп'ютеризованої інформаційної системи (OJ L 412, 8.12.2020, с. 1).
• Делегований Регламент Комісії (ЄС) 2020/689 від 17 грудня 2019 року, що доповнює Регламент (ЄС) 2016/429 Європейського Парламенту й Ради щодо правил нагляду, ліквідації, програм та стану безпечних відносно хвороб для деяких перерахованих та нових хвороб (Текст, що має значення для Європейської економічної зони) (Текст, що має значення для Європейської економічної зони), (OJ L 174, 3.6.2020, с. 211).
• Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2018/1882 від 3 грудня 2018 року про застосування певних правил профілактики й боротьби з хворобами до категорій перерахованих хвороб та встановлення переліку видів і груп видів, що становлять значний ризик поширення цих перерахованих хвороб (Текст, що має значення для Європейської економічної зони), (OJ L 308, 4.12.2018, с. 21).
• Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) 2019/1715 від 30 вересня 2019 року, що встановлює правила функціонування системи управління інформацією для офіційного контролю та її системних компонентів (Регламент Перевірки безпечності харчових продуктів - система управління інформацією (IMSOC)) (Текст має значення для Європейської економічної зони), (OJ L 261, 14.10.2019, с. 37).

Процедури

Країни ЄС та інші країни, підключені до програми, несуть відповідальність за внесення необхідної інформації в ІСЄСХТ. Існує два типи спалахів:

• «первинний спалах» означає спалах, епізоотично не пов'язаний з попереднім спалахом хвороби, що підлягає повідомленню у тому ж регіоні країни-учасниці ЄС, або що перший спалах хвороби, що підлягає повідомленню в іншому регіоні країни-учасниці ЄС, або що перший спалах  хвороби, що підлягає повідомленню в іншому регіоні країни-учасниці ЄС, або що перший спалах хвороби, що підлягає повідомленню в іншому регіоні країни-учасниці ЄС. Про такі спалахи необхідно негайно інформувати всі країни-учасниці ЄС. Регламент (ЄС) 2020/2002 передбачає, що повідомлення про хворобу, що підлягає повідомленню має бути надіслане впродовж 24 годин з моменту підтвердження спалаху.
  Повідомлення можна внести безпосередньо в систему ІСЄСХТ через вебінтерфейс чи надіслати в структурованому вигляді до Комісії ЄС, й ця інформація автоматично надійде в систему ІСЄСХТ (ця функція автоматизації все ще перебуває на стадії розробки). Щойно первинний спалах  хвороби, що підлягає повідомленню вноситься в систему, усім країнам, підключеним до програми, надсилається електронний лист.
• «вторинний спалах» означає спалах хвороби, що підлягає повідомленню відмінний від первинного повідомлення про хворобу, що підлягає повідомленню і має надсилатися щонайменше в перший робочий день кожного тижня.

Щотижня (щоп'ятниці) всім учасникам ІСЄСХТ надсилається електронне повідомлення, з підсумками про всі первинні й вторинні спалахи, що були внесені в систему.

Управління комісії ЄС

Призначені компетентні органи в країні ЄС вносять інформацію про спалахи в ІСЄСХТ. Ця інформація автоматично надсилається усім користувачам ІСЄСХТ й Комісії ЄС.

Комісія порівнює дані й щотижня передає інформацію про первинні й вторинні спалахи до ветеринарних штаб-квартир країн ЄС.

Ветеринарні органи країн ЄС оцінюють ризик. Управління ризиками розподіляється між країнами-учасницями ЄС та службами Комісії ЄС. Діяльність Комісії ЄС полягає у прийнятті рішень через процедуру Комітету ЄС (Постійний комітет ЄС з питань рослин, тварин, харчових продуктів та кормів, Секція здоров'я й добробуту тварин).

Однак, коли виникає перший спалах заразної хвороби тварин (наприклад, Чуми свиней африканської чи Ящуру), ситуація має розглядатися як надзвичайно термінова. У деяких випадках, внаслідок швидкого поширення певних хвороб, реакція має бути негайною.

З цієї причини необхідний 24-годинний (цілодобовий) контроль за цими повідомленнями. З огляду на це, з керівником підрозділу в Генеральному директораті з здоров'я й харчової безпеки ЄС (DG SANTE) можна зв'язатися за допомогою GSM/мобільного телефону, і в разі спалаху хвороби керівник підрозділу та/або інші колеги можуть приїхати в офіс для висвітлення епізоотичного стану.

Для управління такого роду надзвичайними подіями також необхідна присутність експертного персоналу зі знанням ветеринарного законодавства відносно стану здоров'я тварин, інфекційних хвороб тварин та епізоотології.

Інформація про хвороби тварин

Детальна інформація про кожен спалах інфекційної хвороби тварин, перерахованої в Додатку I до Регламенту (ЄС) 2020/2002, надсилається країнами до Європейської Комісії через ІСЄСХТ.

Узагальнена інформація про спалахи хвороб, що підлягають повідомленню про які було повідомлено Європейську Комісію*, наведена в таблиці за поточний рік, а також надається щотижнева карта і повідомлення про спалахи. Ця інформація регулярно оновлюється.

Всю цю інформацію та огляди за попередні роки можна знайти за цим посиланням.

*Примітка: таблиця й карти відображають лише стан, про який повідомили країни, перераховані в документі.

Пов'язані посилання

• Повідомлення Союзу ІСЄСХТ (часто оновлюються)
• ІСЄСХТ, Інформаційна система ЄС щодо хвороб тварин, тепер пов'язана з ВІСЗТ-СОЗТ

Представлення ІСЄСХТ, інформаційної системи ЄС по хворобах тварин, та її зв'язок з ВІСЗТ-СОЗТ

Модернізація управління даними про стан здоров'я тварин

Інформаційна система ЄС по хворобах тварин (ІСЄСХТ) - це інноваційна цифрова платформа, розроблена Європейським Союзом (ЄС) для впорядкування збору й аналізу даних про стан здоров'я тварин.

Інтегруючи повідомлення про хвороби, що підлягають повідомленню й звітність ЄС, ІСЄСХТ має на меті значно покращити процеси прийняття рішень та заходи боротьби з хворобами в ЄС.

Ця нова платформа працює в тандемі зі Світовою інформаційною системою здоров'я тварин СОЗТ (ВІСЗТ-СОЗТ), підпорядкованою Всесвітній організації охорони здоров’я тварин (СОЗТ), заснованій як МЕБ.

На цій сторінці пояснюється взаємозв'язок між ІСЄСХТ та ВІСЗТ-СОЗТ, а також наголошується на перевагах їхньої взаємодії й наводяться приклади практичного застосування.

Що таке ІСЄСХТ?

ІСЄСХТ – це захищена цифрова платформа, розроблена Європейською комісією для забезпечення централізованого центру управління даними про стан здоров'я тварин у ЄС. Система створена для спрощення повідомлення й звітування про дані, покращення якості й точності даних, а також полегшення введення даних користувачами компетентних органів.

Забезпечуючи ефективне одноразове звітування для країн-учасниць ЄС й асоційованих в ЄС країн, ІСЄСХТ допомагає зменшити адміністративне навантаження та забезпечує послідовність даних.

ІСЄСХТ дає можливість особам, які приймають рішення, робити обґрунтований вибір на основі найновішої та найточнішої доступної інформації.

Наприклад, під час спалаху хвороби тварин (наприклад, Чуми свиней африканської) в країні-учасниці ЄС ІСЄСХТ дозволить своєчасно повідомити про спалах, як в ІСЄСХТ, так і в ВІСЗТ-СОЗТ одночасно; таким чином сприяючи глобальному швидкому реагуванню на стримування поширення хвороби.

Критерії ЄС щодо оцінювання інфекційних хвороб тварин та пов’язаних з ними загроз

Методологія Європейського Союзу з визначення списку актуальних хвороб тварин

Стан здоров'я тварин має ґрунтуватися на точних, перевірених даних, оброблених за допомогою належних інструментів й придатних для прийняття оперативних адекватних управлінських рішень, оскільки актуальні дані про стан здоров'я тварин, хвороби тварин та загрози, що прямо чи опосередковано пов’язані зі станом здоров'я тварин - є основою для формування алгоритму протидії.

У 2010 році організацією PHYLUM на замовлення МЕБ було проведено дослідження: «Перелік та категоризація пріоритетних і спільних для людей хвороб тварин». За результатами цієї ініціативи ЄС порадив СОЗТ (заснована як МЕБ) концепцію з визначення пріоритетності інфекційних хвороб тварин - типове дослідження по «Вдосконаленню законодавства, контролю та поінформованості щодо безпечності харчових продуктів, стану здоров’я тварин й безпечності країни».

У 2016 році Регламент ЄС ухвалив Регламент № 2016/429 про трансмісивні хвороби тварин, що вніс зміни та скасував деякі акти у сфері здоров’я тварин (Закон про здоров’я тварин), що встановив нові положення в частині категоризації хвороб, а також перелік хвороб, що становлять особливий інтерес для ЄС - набрав чинності 21 квітня 2021 року і регулює процедури офіційного визнання стану здоров'я тварин в ЄС. Визначення ієрархії хвороб ґрунтується на наукових звітах EFSA і на запит Європейської Комісії EFSA проводить оцінку хвороб тварин відповідно до критеріїв, визначених у Статтях 5, 7, 8 та Додатку IV, для цілей категоризації хвороб згідно зі Статтею 9 Регламенту (ЄС) № 2016/429.

Поєднані методології (підхід СОЗТ (заснована як МЕБ) та EFSA), що були адаптовані для України, зокрема — для оцінювання стану здоров'я тварин в країні й наявної системи контролю (контроль ветеринарний офіційний і програма офіційного контролю) й передбачали визначення найбільш важливих для України хвороб тварин і їх включення до комплексного списку хвороб, сформованого на основі цієї методики, що дозволятиме компетентному органу планувати ініціативи, зокрема, в частині ліквідації виявлених прогалин, фінансування на випадок надзвичайного стану здоров'я тварин, фінансової підтримки програм офіційного контролю та за надзвичайного стану здоров'я тварин, урядового/неурядового партнерства, розподілу ресурсів та бажаних досліджень тощо.

Сформований у такий спосіб список хвороб актуалізує поточний стан здоров'я тварин в країні й передбачає постійне оновлення списку - на регулярній основі чи у випадку надзвичайного стану здоров'я тварин, появи несподіваних хвороб чи нових наукових даних, зміни стану здоров'я тварин в країні тощо.

Визначення списку важливих хвороб тварин реалізується за результатами опитування зацікавлених сторін, визначених компетентним органом на основі їхньої кваліфікації, досвіду й навичок. Анкети для опитування готують базуючись на цій методології із врахуванням якісних та кількісних показників. Процес включає три послідовні взаємопов’язані кроки, зокрема:

Крок перший — визначення попереднього списку хвороб тварин, за результатами оцінювання в контексті країни й поточного стану здоров'я тварин.

Анкета для опитування попередньо заповнена за трьома категоріями – хвороби, актуальні для ЄС, хвороби, визначені СОЗТ (заснована як МЕБ) як такі, що підлягають обов’язковому повідомленню, та хвороби, щодо яких встановлено певні вимоги сертифікації для експорту в ЄС. Решта чотири колонки заповнюються визначеними компетентним органом зацікавленими сторонами. Ці чотири колонки стосуються важливості хвороби для країни, її наявності в країні, в сусідніх країнах враховуючи експорт у треті країни, що не є країнами-учасницями ЄС.

В процесі оцінювання враховуються такі аспекти:

• епідеміологічний компонент (вплив на здоров’я людей);
• економічні аспекти здоров’я, вирощування й торгівлі тваринами; та
• екологія й вплив на суспільство.

Оцінювання – кількісного плану передбачає три рівні:

За результатами аналізу компетентний орган вирішує які хвороби підлягають подальшому дослідженню. Рішення коригується відповідно до поточних потреб компетентного органу й відображає стан здоров'я тварин в країні та важливість хвороби. Анкета 1 і результати опитування.

Крок другий – передбачає оцінювання хвороби на місцевому і ґрунтується на якісному підході, де за 6 параметрами, що включають 31 аспект, по 5 показниках оцінюється вплив хвороби, зокрема:

• епід- та епізоотичні показники (8 аспектів);
• заходи профілактики й контролю хвороби (8 аспектів);
• зоонозний характер хвороби (4 аспекти);
• вплив хвороби на економіку (4 аспекти);
• вплив хвороби на суспільство (4 аспекти);
• вплив хвороби на торгівлю (3 аспекти).

За результатами цього опитування, а кожна секція оцінюється однаково і при множенні на запропонований коефіцієнт можна отримати мінімальний бал 0 та максимальний - 40. Відтак, потенційний бал для цієї анкети може складати від 0 до 240. Важливість хвороби розраховується за такою формулою:

Показники, із попереднього списку хвороб, заповнюються по кожній хворобі зокрема, а дані підсумовуються й аналізуються. Анкета 2.1 і результати опитування. Анкета 2.2 і результати опитування. Анкета 2.3 і результати опитування. Анкета 2.4 і результати опитування. Анкета 2.5 і результати опитування. Анкета 2.6 і результати опитування. Анкета 2.7 і результати опитування.

Крок третій – передбачає аналіз поточного стану здоров'я тварин, визначення прогалин та важливості хвороб і є завершальним.

Метою завершального опитування є визначення поточного стану безпечності країни, прогалин, ресурсів і фінансування, й спроможності використання результатів аналізу у прийнятті остаточного рішення компетентним органом щодо хвороб, що будуть включені у Комплексну державну програму профілактики інфекційних хвороб тварин. Остаточну оцінку варто розглядати, як інструмент компетентного органу для планування і подальших заходів. Анкета 3 і результати опитування.

 16 вересня 2025 року в Брюсселі стартував фінальний етап скринінгу ЄС щодо продовольчої безпеки.