Дика фауна співіснує поряд з людьми й домашніми тваринами. Дикі тварини населяють екосистеми по всій планеті, чи то в морях, чи вільно блукаючи лісами й саванами. Кожен із видів робить свій внесок у баланс екосистеми, в якій він проживає. Здоров'я диких тварин тісно пов'язане зі здоров'ям інших тварин, навколишнього середовища і навіть людей. Захищаючи стан здоров'я тварин дикої фауни, ми захищаємо біорізноманіття та інвестуємо у більш здорове й стійке майбутнє.
Огляд
Здоров'я диких тварин має важливе значення для життя на Землі
Виживання людей, тварин і рослин залежить від здоров'я їхніх екосистем. Кажани й бджоли є важливими запилювачами, дрібні ссавці підтримують здоров'я ґрунту, коралові рифи виробляють кисень і вловлюють вуглець, плодоїди поширюють насіння, а хижаки допомагають контролювати популяції інших видів. Екосистеми є настільки здоровими, наскільки здоровою є дика фауна, що проживає в них, а для процвітання екосистем необхідне значне біорізноманіття.
Дика фауна є цінним активом для багатьох громад по всьому світу, підтримуючи життєдіяльність через забезпечення доходу, чи то через туризм, чи то як джерело їжі. Важливо, що дика фауна позитивно впливає на добробут людей, сприяючи освіті, фізичному й психічному здоров'ю, соціальним цінностям, культурі та духовності.
Люди, домашні та дикі тварини мають спільні екосистеми з численними мікроорганізмами. Багато з них забезпечують необхідну підтримку життя, але деякі з них шкідливі й здатні спричинити захворювання людей чи тварин і порушити баланс екосистеми.
Впродовж останніх років зростання кількості несподіваних інфекційних хвороб пов’язується чи навіть звинувачується дика фауна. Однак людська діяльність разом із такими факторами, як зміна клімату, торгівля дикими тваринами, вирубка лісів і певні методи ведення сільського господарства також є основними факторами, що спричиняють появу хвороб. Тварини та біорізноманіття часто стають забутими жертвами спалахів хвороб.
Десятиліттями Всесвітній організації охорони здоров’я тварин намагалася покращити стан здоров'я тварин, зокрема захистити здоров'я диких тварин. СОЗТ визнає, що здоров’я людей, тварин (як домашніх, так і диких тварин) та екосистем взаємозалежні. Щоб захистити одне, ми маємо цінувати їх однаково.
Оскільки СОЗТ поділяє колективну відповідальність за дику фауну, то співпрацює з різними сферами, такими як сільське господарство, охорона природи, охорона здоров’я та сфера екології, щоб реалізувати програму СОЗТ є охорони здоров’я диких тварин.
Здоров’я диких тварин – це здоров’я кожного з нас. Дізнайтеся, як ми взаємопов’язані та що ви здатні зробити для захисту дикої фауни.
Найбільшою загрозою для 72% дикої фауни є надмірна її експлуатація, здебільшого внаслідок полювання, риболовлі та лісозаготівлі.
Ключові показники
земноводних у світі перебувають під загрозою зникнення
ссавців у світі перебувають під загрозою зникнення
птахів у світі перебувають під загрозою зникнення
>70% сільськогосподарських культур, що забезпечують 90% харчів для людей у 146 країнах світу, запилюються бджолами
3,7 мільярда доларів на рік - такий оцінювальний вплив на сільське господарство від зменшення чисельності комахоїдних кажанів. Ці кажани є критично важливими хижаками комах, що пошкоджують врожай
72% з 60 несподіваних інфекційних хвороб, що походять від тварин чи резервуаром яких, є тварини із дикої фауни
144 хвороби людей, збудники яких походять від диких тварин, стали важливими для здоров'я людей за останні 60 років
Сприяння управлінню дикою фауною
За дикими тваринами, через їхню дику природу, нелегко стежити на предмет захворювань, і коли ресурси обмежені, країни вважають за краще зосередитися на більш керованому тваринництві або аквакультурі, які краще піддаються контролю. Відповідальні за управління дикими тваринами, яких часто називають "органами з питань дикої природи", можуть бути призначені до різних міністерств, таких як міністерство охорони навколишнього середовища або лісового господарства, відокремлені від державних ветеринарних служб, які відповідають за стан здоров'я тварин.
Служби охорони диких тварин і фахівці екологічного сектору, які здійснюють нагляд за управлінням популяціями диких тварин і збереженням біорізноманіття, часто не мають ні достатньої кваліфікації, ні офіційного мандату. Навіть у тих випадках, коли дикі тварини підпадають під пряму відповідальність ветеринарних служб, цьому сектору все одно може бракувати необхідного регулювання, потенціалу та ресурсів для ефективного розв'язання питань здоров'я диких тварин. Як наслідок, здоров'я диких тварин часто залишається поза увагою.
Для кращого управління дикою природою країнам потрібні продумані механізми міжвідомчої співпраці. Тісна співпраця та координація між секторами дикої природи, охорони навколишнього середовища та ветеринарії є ключовими для належного управління дикою природою і гарантують, що дика природа, екосистеми, люди й домашні тварини матимуть стале майбутнє.
Розуміння систем нагляду за хворобами тварин
Добре розроблена система нагляду за хворобами тварин дозволяє на ранніх стадіях виявляти загрози для здоров'я. Профілактичні заходи та раннє реагування на спалахи можуть стримувати небезпечні хвороби до того, як вони завдадуть шкоди, і слугуватимуть збереженню здоров'я як тварин, так і людей.
У деяких країнах системи нагляду за хворобами домашніх і диких тварин управляються окремо, хоча мікроби можуть переходити від одних до інших. Більш цілісний підхід, з обміном інформацією в режимі реального часу для обох видів тварин в одній системі спостереження є ключовим. Таким чином, ми могли б покращити наше розуміння того, як мікроби переміщуються між видами та екосистемами, а також того, як визначати та прогнозувати майбутні спалахи серед тварин.
Різні зацікавлені сторони на різних рівнях можуть бути залучені до епізоотичного нагляду, що може здійснюватися двома основними способами.
Розслідування хворих або загиблих диких тварин, про що згодом повідомляється відповідним органам влади.
Також може бути проведене більш цілеспрямоване дослідження конкретної хвороби чи конкретної популяції тварин.
Обидва методи потребують тісної співпраці між ветеринарними та природоохоронними органами з забезпечення своєчасного інформування про появу мікробів. Це гарантує, що системи нагляду працюють точно й ефективно для запобігання, виявлення і реагування на спалахи хвороб.
Світова організація здоров’я тварин (СОЗТ), заснована як МЕБ, є лідером у сфері систем нагляду за здоров'ям тварин. Впродовж останнього століття СОЗТ збирає дані по світу про стан здоров'я тварин. Платформа ВІСЗТ-СОЗТ, Світова інформаційна система здоров'я тварин СОЗТ, надає міжнародній спільноті інформацію про хвороби тварин, у тому числі диких тварин, про що повідомляють країни-учасниці СОЗТ. Дізнатися більше про те, яких заходів вживає СОЗТ для покращення управління здоров'ям диких тварин та звітність про хвороби можна з програми СОЗТ з здоров'я диких тварин.
Діяльність СОЗТ
Поширення хвороби між видами може залишатися абсолютно непоміченим наукової спільноти, доки не станеться більший спалах, частково через поділ систем моніторингу хвороб тварин і розділення систем нагляду за тваринами й людьми. Відповідно до свого мандату, Світова організація здоров’я тварин (СОЗТ) керує змінами, щоб підкреслити цінність нагляду за здоров'ям диких тварин й за допомогою «Єдиного підходу до здоров'я», щоб забезпечити його включення в державні й міжнародні стратегії здоров'я, як це робиться для здоров’я тварин.
Програма здоров’я дикої фауни
У 2020 році СОЗТ розширила свою діяльність у сфері здоров’я диких тварин й інвестувала у сприяння розвитку систем нагляду за здоров’ям диких тварин на місцевому, державному й міжнародному рівнях, а також заохочуючи країни-учасниці СОЗТ переоцінити важливість і видимість, що приділяють здоров’ю диких тварин в їхніх країнах. По суті, через своє стратегічне бачення, викладене в Рамковій програмі охорони здоров’я диких тварин, ця Програма передбачає:
Допомогу країнам-учасницям СОЗТ використовуючи стратегії «Єдиного підходу до здоров'я» на державному рівні, через управлління ризиком виникнення хвороб на межі «людина - тварина - екосистема», одночасно підвищуючи цінність диких тварин та необхідність захищати, а не паплюжити дику фауну в сценаріях виникнення хвороб.
Підтримку розвитку політичного, стратегічного й наукового сприятливого середовища, щоб ветеринарні служби могли ефективно керувати системами моніторингу, нагляду й управління здоров'ям диких тварин у співпраці зі своїми інституційними партнерами.

Нагляд за хворобами диких тварин у світі
Впродовж століття Світова організація здоров’я тварин керувала сховищами даних моніторингу хвороб тварин, що надходили від країн-учасниць СОЗТ. Надаючи спільний інструмент через ВІСЗТ-СОЗТ, однорідний для всіх країн і заснований на спільних визначеннях і стандартах, СОЗТ гарантує, що звітність буде корисною і точною. Завдяки цим даним СОЗТ майже в реальному часі надає картину стану та розвитку цільових хвороб тварин.
Зараз системи нагляду за станом здоров'я тварин є особливо успішними для моніторингу й звітності про хвороби домашніх тварин, таких як велика рогата худоба, оскільки доглядачі тварин, і ветеринари навчені розпізнавати хвороби у цих тварин і мають необхідні для цього інструменти. Проте дикі тварини за своєю природою здатні вільно кочувати та населяти віддалені території, де спроби регулярного моніторингу залишаються складними. Крім того, діагностичні дослідження не завжди адаптовані до представників дикої фауни, а для належного нагляду потрібні ширші зацікавлені сторони, ніж для домашніх тварин, включаючи, наприклад, мисливців, біологів дикої фауни, менеджерів з охорони природи тощо.
Концепція охорони здоров’я диких тварин спрямована на визначення та просування рішень для більш ефективних систем моніторингу та раннього виявлення шляхом інтеграції компонентів дикої фауни. Мета СОЗТ полягає в тому, щоб нагляд за дикими тваринами вважався б настільки ж важливим, як і зусилля, що докладаються для нагляду за домашніми тваринами. Раннє виявлення ризиків серед диких тварин забезпечує своєчасні стратегії втручання, зменшуючи ризик поширення хвороб на інших тварин чи людей або вплив на власне дику фауну.
Довідкові центри, що надають експертизу щодо стану здоров'я диких тварин
СОЗТ допомагає розвивати швидші й ефективніші процеси діагностики хвороб диких тварин. Мережа довідкових (референтних) центрів СОЗТ у світі є основою наукової досконалості СОЗТ. СОЗТ сприяє міжнародній співпраці та пропонуємо наукову експертизу й технічну підтримку країнам-учасницям СОЗТ. Мережа експертизи СОЗТ включає дві форми, що можуть перетинатися:
Довідкові (референтні) лабораторії СОЗТ
Зосереджуються на науково-технічній допомозі у боротьбі з конкретними хворобами, включаючи хвороби диких тварин. Вони надають експертні консультації щодо методів діагностики та контролю хвороб відповідно до своєї спеціалізації, деякі приклади включають:
Центри співпраці
Надають узагальнену підтримку та експертизу з широкого кола питань щодо стану здоров'я тварин.
Вони спеціалізуються на питаннях щодо здоров'я диких тварин та біорізноманіття і консультують з різних тем, зокрема: здоров'я диких тварин, зміна клімату й біорізноманіття, специфічні хвороби диких тварин та чинники виникнення хвороб.
В рамках Програми здоров'я диких тварин, СОЗТ розвиває мережу Центрів співпраці, що спеціалізуються на питаннях щодо стану здоров'я тварин дикої фауни та біорізноманіття, на базі семи уже наявних центрів СОЗТ. СОЗТ прагне створити міцне, здорове партнерство між Центрами, що співпрацюють, для координації роботи з питань здоров'я диких тварин та синергії робочих процесів. Це допоможе країнам-учасницям СОЗТ та міжнародній спільноті посилити управління ризиками виникнення хвороб на межі «людина - тварина - екосистема», а також удосконалити системи нагляду, раннього виявлення, сповіщення й управління хворобами диких тварин.
Здоров'я диких тварин у довкіллі
Через призму Програми здоров'я диких тварин СОЗТ співпрацює з країнами над розбудовою державного потенціалу з моніторингу хвороб тварин та заохочує партнерство між різними державними установами в рамках концепції «Єдиного підходу до здоров'я».
Одним зі способів досягнення цієї мети є мережа державних координаційних центрів з питань дикої фауни, роль яких полягає в тому, щоб надавати експертну та консультативну допомогу своїм Делегатам з питань здоров'я диких тварин у своїй країні, в тому числі повідомляти про хвороби диких тварин, що підлягають повідомленню у СОЗТ, через систему ВІСЗТ-СОЗТ. Вони також формують мережі експертів з хвороб диких тварин у своїх країнах і спілкуються з партнерами та установами на рівні країни, такими як державні ветеринарні служби та органи охорони диких тварин.
СОЗТ також має спеціальні регіональні проекти та чинні програми, що надають більш поглиблену підтримку країнам-учасницям СОЗТ та їх ветеринарним службам у розв'язанні питань нагляду за здоров'ям диких тварин та управління ними.
Програма партнерства лабораторій
Ініціатива, спрямована на покращення здоров'я диких тварин шляхом заохочення співпраці між довідковими (референтними) лабораторіями та зовнішніми лабораторіями з усього світу з метою покращення їхніх можливостей діагностики хвороб.
Проект EBO-SURSY
Проект EBO-SURSY спрямований на розбудову державних та регіональних потенціалів щодо моніторингу й діагностики хвороб тварин.
Стан у світі
Стан відносно хвороб диких тварин, не віднесених до списку СОЗТ
Як ключовий напрямок діяльності Рамкової програми охорони здоров’я диких тварин, СОЗТ допомагає країнам-учасницям СОЗТ в обов’язковому повідомленні про хвороби віднесені до списку СОЗТ, що вражають диких тварин, а також заохочує їх добровільно повідомляти про хвороби, віднесені до списку СОЗТ, що вражають диких тварин. Однак повідомлення про хвороби не віднесені до списку СОЗТ, наразі неможливе через основну систему моніторингу ВІСЗТ-СОЗТ (Світова інформаційна система здоров'я тварин СОЗТ).
Новий модуль онлайн-звітності ВІСЗТ-СОЗТ - Дикі тварини Beta був розроблений як проміжне рішення, щоб дозволити Делегатам обмінюватися інформацією, що раніше надавалася в рамках щорічної звітності про хвороби диких тварин, не віднесені до списку СОЗТ. Крім того, бета-версія ВІСЗТ-СОЗТ-Дикі тварини надає інтерактивний інтерфейс з узагальненням даних і візуалізацією спалахів, що наразі впливають на здоров'я диких тварин.
Ви можете отримати доступ до інформаційної панелі ВІСЗТ-СОЗТ - Дикі тварини Beta (лише англійською).
Відмова від відповідальності: Інформація на цій інформаційній панелі ВІСЗТ-СОЗТ-Дикі тварини («Інформація на панелі») надається на добровільних засадах Делегатами Світової організації охорони здоров’я тварин (СОЗТ). СОЗТ не перевіряє і не підтверджує інформацію, надану на цій інформаційній панелі, і не дає жодних гарантій щодо точності, повноти й своєчасності інформації на цій панелі. Думки, результати, рекомендації чи висновки, висловлені в Інформаційній панелі, є виключною відповідальністю відповідного Делегата і не відображають думки чи погляди СОЗТ. За жодних обставин СОЗТ чи будь-яка особа, що діє від її імені, не несе відповідальності за будь-які помилки, неточності чи упущення в Інформаційній панелі, за використання Інформаційної панелі, а також за будь-які прямі чи непрямі наслідки будь-якого характеру, що виникають внаслідок чи у зв'язку з використанням Інформаційної панелі.
Стан стосовно хвороб диких тварин віднесених до списку СОЗТ
Періодичне оновлення інформації про виняткові хвороби диких тварин у світі, про що повідомляє СОЗТ
Здоров’я диких тварин тісно пов’язане зі здоров’ям інших тварин, довкіллям та людьми. Захищаючи здоров'я диких тварин, ми зберігаємо біорізноманіття та інвестуємо у більш здорове й стійке майбутнє. Світова організація здоров’я тварин (СОЗТ) уважно стежить за станом відносно хвороб, віднесених до списку СОЗТ серед диких тварин на основі повідомлень, наданих Делегатами. Це охоплювати близько 80 хвороб, віднесених до списку СОЗТ, а також несподівані хвороби[1].
Цілі цього періодичного повідомлення про стан здоров'я тварин
Метою періодичного повідомлення про стан здоров'я тварин є забезпечення кращої видимості виняткових випадків хвороб диких тварин з метою комунікації шляхом обов'язкового повідомлення до СОЗТ, про хвороби, віднесені до списку СОЗТ та несподівані хвороби, а також добровільні повідомлення про будь-яку іншу відповідну інформацію[2]. Стабільний стан здоров'я тварин відносно хвороб диких тварин не входять до сфери цього повідомлення. Потенційна похибка/обмеження: ці дані можуть мати певну похибку через неповноту чи різну деталізацію даних. Однак, це офіційне джерело інформації про стан здоров'я тварин у світі, наданої державними органами влади. Дані, використані для підготовки цього звіту, доступні за запитом.
Нагляд за дикими тваринами
Точна звітність про стан здоров'я тварин відносно хвороб диких тварин залежить від належної системи нагляду, що діє на рівні країни. Для надання довідкової інформації про нагляд за дикими тваринами та кращого розуміння якості й прогалин у звітності, на малюнку 1 наведено карту, що показує кількість хвороб, віднесених до списку СОЗТ, щодо яких повідомляється про нагляд за дикими тваринами, серед 81 хвороб, віднесених до списку СОЗТ у 2019 році. У 2019 році 165 країн-учасниць СОЗТ та країн, що не є учасницями СОЗТ, повідомили про епізоотичний нагляд у дикій фауні принаймні за однією хворобою, віднесеною до списку СОЗТ. У середньому країни звітують про нагляд за 19 хворобами диких тварин (мінімум = 0; максимум = 81) зі значними відмінностями між регіонами та всередині регіонів.

Малюнок 1. Кількість хвороб, віднесених до списку СОЗТ, щодо яких повідомляється про нагляд за дикими тваринами (дані стосуються стану, про який країни повідомили СОЗТ у 2019 році - останньому році, коли майже всі країни надіслали звіти).
Звіт про епізоотичний стан
Періодичні звіти про несподівані хвороби, випадки хвороб наземних диких тварин, що надсилаються до СОЗТ.
Звіти про стан за звітний період: за цим посиланням.
[1] Несподівані хвороби означають нову появу у тварини хвороби, інфекції чи інвазії, що спричиняє значний вплив на здоров'я тварин чи людей внаслідок: а) зміни відомого збудника хвороби або його поширення на нову географічну територію чи вид тварин; або б) раніше невизнаного збудника хвороби або хвороби, діагностованої вперше.
[2] Хоча країни-учасниці СОЗТ зобов'язані повідомляти лише про хвороби, віднесені до списку СОЗТ та нові хвороби, їм рекомендується надавати СОЗТ іншу важливу інформацію про здоров'я тварин.
Міжнародна співпраця
Жодна організація не здатна захистити здоров'я диких тварин самотужки.
Це складна тема, що потребує досвіду ветеринарів, природоохоронців та біологів дикої фауни, менеджерів дикої фауни, епізоотологів та експертів з хвороб, серед інших спеціальностей.
Саме тому Світова організація здоров’я тварин співпрацює з фахівцями з усього світу, щоб принести наш досвід у сфері нагляду за хворобами та управління ними на передові позиції у сфері здоров'я диких тварин.
Хоча партнерські зв'язки СОЗТ надзвичайно широкі, ось кілька прикладів того, як СОЗТ працює з партнерами над спільною метою:
СОЗТ співпрацює з Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), пропонуючи досвід у сфері здоров'я, щоб доповнити їхню велику роботу, спрямовану на забезпечення того, щоб міжнародна торгівля дикими тваринами не загрожувала виживанню видів. Це включає підтримку тренувань та розбудову потенціалу, а також сприяння налагодженню зв'язків між контактними особами CITES та державними координаційними центрами з питань дикої фауни. Разом СОЗТ також працює над вирішенням складного питання міжнародних переміщень лабораторних діагностичних зразків видів, занесених до списку CITES.
У співпраці з Міжнародним союзом охорони природи (МСОП) СОЗТ працює над питаннями здоров'я екосистем, зокрема над темами біорізноманіття, інвазивних видів та управління екосистемами. СОЗТ співпрацює над стратегіями управління ризиками, публікуючи рекомендації та визначаючи конкретні ризики хвороб для зникаючих видів, віднесених до Червоного списку.
Як світовий лідер у сфері здоров'я тварин, СОЗТ також має партнерські стосунки з іншими організаціями, щоб зосередитися на конкретних хворобах, що виникають у дикій фауні. СОЗТ бере участь в Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (CMS), зокрема, наукових робочих груп щодо Грипу птахів та диких птахів, до складу яких входять інші зацікавлені сторони, такі як ФАО, ЮНЕП, СОЗ, EcoHealth Alliance тощо.
СОЗТ також пишається участю в Спільному партнерстві зі сталого управління дикою фауною (CPW), що об'єднує 14 міжнародних організацій із повноваженнями й програмами, сприяння сталому використанню та збереженню ресурсів дикої фауни.
Професійна орієнтація
Світова організація здоров’я тварин спирається на новітні наукові знання для розробки стандартів, інструкцій і рекомендацій для професіоналів, щоб вони могли використовувати їх для захисту й управління здоров'ям дикої фауни.
Тварини в дикій фауні є одночасно й мішенню, і резервуаром для збудників хвороб, здатних заражати домашніх тварин і людей. Вони здатні як передавати хвороби, так і ставати їхніми жертвами. Життєво важливо поглиблювати наші знання про хвороби, присутні в дикій фауні, і про те, як вони можуть передаватися домашнім тваринам і людям, а також від них. Оскільки наукова спільнота продовжує поглиблювати наше розуміння цих питань, ми здатні покращити відповідні заходи контролю для захисту здоров’я всіх.
Робоча група з питань дикої фауни
Створена понад 25 років тому для надання консультацій з питань здоров'я диких тварин, Робоча група з питань дикої фауни інтенсивно співпрацювала з іншими експертами під час пандемії COVID-19, щоб краще зрозуміти походження вірусу і посилити спроможність країн реагувати на кризу. Група також закликала до дій, спрямованих на зменшення ризику майбутніх подальших подій.
Робоча група з питань дикої фауни
Міжнародні стандарти, орієнтовані на дику фауну
Бувши наріжним каменем повноважень СОЗТ у сфері здоров'я тварин, міжнародні стандарти використовуються ветеринарними службами для розроблення заходів з раннього виявлення, повідомлення й контролю збудників хвороб, а також для запобігання їх поширенню. Це забезпечує безпечність міжнародної торгівлі тваринами й продукцією тваринного походження та дозволяє уникнути невиправданих санітарних перешкод у торгівлі.
Хоча Стандарти СОЗТ стосуються здоров'я тварин, як домашніх, так і диких, комплексно, є також кілька глав, спеціально присвячених здоров'ю диких тварин:
Кодекс здоров'я наземних тварин
Глава 1.4. Нагляд за здоров'ям тварин
Кодекс здоров'я водних тварин
Глава 8. Хвороби земноводних
Посібник з діагностики та вакцинопрофілактики для наземних тварин
Принципи й методи валідації діагностики інфекційних хвороб, що стосуються дикої фауни
Рекомендації щодо покращення здоров'я диких тварин
Щоб підтримати впровадження своїх міжнародних стандартів, СОЗТ розробляє детальні настанови, що надають практичну підтримку державним ветеринарним службам, в тому числі з питань здоров'я диких тварин.
У контексті кращого виявлення, оцінювання й управління ризиками відносно хвороб тварин дикої фауни та від них, СОЗТ у співпраці з МСОП розробила Керівні принципи аналізу ризиків хвороб тварин дикої фауни та Посібник процедур аналізу ризиків хвороб тварин дикої фауни.
Зовсім недавно, в контексті пандемії COVID-19, СОЗТ у співпраці з МСОП випустила «Рекомендації щодо роботи з дикими ссавцями, що вільно пересуваються в епоху пандемії COVID-19», щоб допомогти країнам-учасницям СОЗТ впроваджувати найкращі практики для запобігання передачі вірусу між тваринами й людьми. У цьому ж контексті СОЗТ розробила «Міркування щодо відбору зразків, дослідження й повідомлення про SARS-CoV-2 у тварин», щоб допомогти учасницям СОЗТ обмінюватися корисною інформацією про виникнення SARS-CoV-2 у тварин, включаючи тварин дикої фауни.
Крім того, СОЗТ має низку продуктів, що здатні допомогти фахівцям у сфері здоров'я тварин працювати над захистом здоров’я тварин дикої фауни, зокрема:
Технічні картки хвороб
Для підтримки учасників СОЗТ у виявленні, управлінні й повідомленні про хвороби тварин дикої фауни, що не віднесені до списку СОЗТ.
Звіт про дослідження стану здоров'я диких тварин (2020)
В якому учасники СОЗТ визначили стандарти, практичні рекомендації й тренування, які СОЗТ може надати для покращення стану здоров'я тварин дикої фауни на місцях.
Навчальні заходи СОЗТ з здоров'я тварин дикої фауни
Ті, хто працює над захистом чи консультує з питань стану здоров'я тварин дикої фауни у своїй країні, наприклад, державні координатори з питань дикої фауни, можуть скористатися спеціальними навчальними посібниками СОЗТ, присвяченими різним темам щодо стану здоров'я тварин дикої фауни та боротьби з хворобами.
Навчальний посібник з нагляду й міжнародної звітності щодо хвороб диких тварин
Навчальний посібник з оцінки ризиків для здоров'я тварин дикої фауни на підтримку рішень і політик
Четвертий цикл - Навчальний посібник з розслідування спалахів хвороб диких тварин
Навчальний посібник з управління інформацією про здоров'я диких тварин
Навчальний посібник з управління інформацією про здоров'я диких тварин - шостий цикл
4-й цикл: Навчальний посібник з розслідування спалахів хвороб диких тварин
Ресурси
Актуальні комунікаційні матеріали
Проект EBO-SURSY
Технічні інформаційні бюлетені про Лихоманки вірусні геморагічні й плакати з рекомендаціями про їх профілактику тощо.
Кампанія проти Чуми свиней африканської
У тому числі для мисливців, які взаємодіють з тваринами дикої фауни.
Додаткові ресурси
Настанови
Практичний посібник для уповноважених спеціалістів з реагування на спалахи Грипу птахів високопатогенного серед морських ссавців з акцентом на біологічний захист, збір зразків для виявлення вірусу та утилізацію трупів
Міркування щодо екстреної вакцинації диких птахів проти Грипу птахів високопатогенного за конкретних обставин
Настанова з ризиків щодо зменшення поширення Віспи від людей до диких, домашніх та інших тварин
Посібник з оцінки ризику інвазивності немісцевих тварин
Грип птахів і дика фауна: управління ризиками для людей, які працюють з дикими птахами
Наукові доповіді
Короткий огляд доказів щодо управління ризиком виникнення хвороб при торгівлі дикими тваринами
Звіти про дослідження
Інструменти комунікації
Рецензовані дослідження з використанням довідкових даних СОЗТ про здоров’я тварин дикої фауни
Дізнайтеся більше про стан здоров’я тварин дикої фауни у вашому регіоні
Азія і Тихий океан
Америка
Європа
Африка
Хвороби, що нині вражають домашніх тварин у світі, включаючи Чуму свиней африканську (ЧСА) та. Грип птахів високопатогенний (ГПВП), загрожують і дикій фауні, нагадує новий звіт, створюючи значну загрозу біорізноманіттю й ставлячи під загрозу зусилля, спрямовані на ліквідацію цих хвороб.
Такі висновки випливають з останнього Звіту про стан здоров'я тварин відносно хвороб диких тварин Світової організації охорони здоров’я тварин (СОЗТ), періодичного видання, що аналізує дані Світової інформаційної системи здоров'я тварин СОЗТ (ВІСЗТ-СОЗТ), платформи, розробленої СОЗТ для збору й публічного поширення даних про стан здоров'я тварин у світі.
У період з січня по червень 2024 року 55 країн і територій повідомили про 3 800 спалахів хвороб у дикій фауні, при цьому було зареєстровано понад 11 500 випадків, а 151 вид диких тварин постраждав від восьми хвороб. За даними Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), десять відсотків цих видів перебувають під загрозою зникнення. ГПВП та ЧСА - дві хвороби, що мають найбільший вплив на домашніх тварин - також були причиною більшості зареєстрованих спалахів: 659 та 2 863 відповідно.
ГПВП загрожує тваринам, що перебувають під загрозою зникнення
ГПВП призвів до загибелі й масового забою понад 557 мільйонів голів птахів по світу в період з 2005 по 2023 рік, а у 2024 році він вперше був виявлений в Антарктичному регіоні.
Кілька хвороб тварин загрожують дикій фауні, але ГПВП виявився особливо небезпечним для тварин, що перебувають під загрозою зникнення. Фактично, він вразив 13 з 15 видів, згаданих у звіті, а особливо тривожні випадки були зафіксовані в китайському Тайбеї, де загинуло п'ять чорномордих колпиць, чисельність яких оцінюється у 2 200 дорослих особин. Серед інших помітних випадків - випадок балобана в Угорщині (за оцінками, популяція становить від 12 200 до 29 800 особин) і випадок загибелі 12 олушів у Південній Африці (за оцінками, популяція становить 41 700 особин, що мешкають лише на півдні Африки).
Хоча ГПВП зазвичай вражає домашніх і диких птахів, він також був виявлений у кількох видів диких ссавців, що викликає занепокоєння щодо його зростання здатності поширюватися між видами та зоонозного потенціалу. Експерти пильно стежили за цим впродовж багатьох років. На сьогодні ГПВП лише зрідка вражає людей: переважно тих, які працюють чи проживають у тісному контакті з тваринами, з обмеженим потенціалом передачі від людини до людини.
Далекосяжний вплив ЧСА на дику фауну
Чума свиней африканська (ЧСА) є найпоширенішою хворобою в дикій фауні за кількістю спалахів, про які повідомлялося СОЗТ за цей період, і другою за впливом на тварин, що перебувають під загрозою зникнення (1 з 15 видів, що перебувають під загрозою зникнення).
Наразі ЧСА вразила мільйони домашніх та диких свиней у світі. Через значну кількість загиблих і пов'язані з цим заходи стримування, включаючи обмеження на переміщення тварин і торгівлю, ЧСА становить загрозу для тваринництва й продовольчої безпеки у світі. Її також стає все важче ліквідувати, оскільки в багатьох регіонах світу встановився сильватичний (заснований на дикій фауні) епізоотичний цикл, зазначається у звіті.
На Філіппінах від ЧСА загинули 24 вісайські бородавчасті свині, вид, що до сьогодні виживає на кількох островах архіпелагу. СОЗТ попереджає, що в ширшій перспективі скорочення чисельності диких свиней може стати екологічною проблемою не лише з позиції збереження, але й через потенційне зростання напруженості між основними хижаками, що стикаються з обмеженим доступом до харчів в їх довкіллі.
Звіт підкреслює глибинну взаємозалежність між екосистемами. Стан здоров'я диких тварин тісно пов'язаний зі станом здоров'я інших тварин, довкілля і навіть людей. Повідомляючи й відстежуючи хвороби в усьому спектрі стану здоров'я тварин, ми захищаємо поголів’я, продовольчу безпеку, біорізноманіття й здоров'я людей - зрештою, інвестуючи в більш здорове й стійке майбутнє.



Інформаційна панель: опитування щодо управління даними про дику фауну в країні за 2023 рік