Корисно ознайомитись

Невідомий ворог: готовність світу до біотероризму

Від стихійних лих до нещасних випадків - сучасний ландшафт загроз складніший, ніж будь-коли. У світі, керованому технологіями, стало неможливо ігнорувати ризик для існування, що здатний завдати біотероризм, що робить нагальною потребу його включення до стратегій готовності.

Не всі надзвичайні події однакові, але їх об'єднує одна риса - вкрай непередбачувана природа. Це означає, що вони можуть виникнути будь-якої миті, застати суспільство зненацька і потенційно призвести до катастрофічних наслідків.

Виклики у світі, включаючи урбанізацію, зміну клімату, політичну нестабільність і постійний розвиток технологій, є ключовими факторами, що зумовлюють різноманітні небезпечні події сьогодення.

Лише у 2024 році світ зіткнувся з численними кризами - від смертоносних штормів в Атлантиці й Тихому океані до тайфунів у Південно-Східній Азії й конфлікту що триває на Близькому Сході. Попри те, що вони можуть відрізнятися за своєю природою, такі різноманітні виклики часто мають схожі наслідки, серед яких спалахи інфекційних хвороб, порушення харчових ланцюгів і неминучі економічні втрати. Каскадні наслідки екстремальних подій також підкреслюють взаємопов'язаність наших екосистем, де кризи серед людей, тварин та довкілля не лише пов'язані між собою, але й іноді посилюють одна одну.

Йти в ногу зі світом, що змінюється

Дані, зібрані EM-DAT, свідчать про те, що кількість серйозних катастроф зростає з кожним роком. Ризик навмисно випущених чи сконструйованих збудників хвороб, зважаючи на їхню низьку вартість і доступність, ще більше ускладнює наявний простір небезпек.

Отже, що, якщо наступна криза у світі не є природним явищем, а скоріше чимось навмисно спричиненим? Терористи з політичними цілями, особи, що керуються екстремістською ідеологією, та інші суб'єкти зі зловмисними намірами можуть використовувати хвороби як потужну зброю, що становить реальну небезпеку для суспільств.

Біологічні загрози - природні, навмисні чи випадкові - здатні дестабілізувати економіку, залежну від сільського господарства, і загрожувати біорізноманіттю, знищуючи мільйони людей і тварин. У шкалі катастроф біологічні теракти, ймовірно, посідають одне з перших місць, враховуючи їхній руйнівний потенціал.

Що таке біологічні теракти?

До біологічних терактів належать теракти з застосуванням збудників хвороб, що розробляються чи вивільняються з наміром завдати шкоди населенню і дестабілізувати суспільство.

Цілеспрямовані біологічні атаки, пов'язані з хворобами тварин, можливо, не є повсякденним явищем, але уявлення про «неймовірне» може дозволити нам підготуватися до непередбачуваного майбутнього. Хоча ми не здатні повністю передбачити екстремальні події з точністю й напевно - не кажучи вже про те, щоб запобігти катастрофам, - є дещо, що ми здатні зробити: змінити те, як ми готуємось до них.

Боротьба з біологічними терактами: Минуле формує майбутнє

Розширення спроможностей проти біологічних загроз є більш нагальним, ніж будь-коли. Проте є свідчення того, що ми не зовсім добре до них підготовлені. Індекс безпеки у сфері здоров'я у світі (GHS) у 2021 році склав у середньому лише 38,9 бала, що підкреслює фундаментальну слабкість готовності до епідемій та пандемій у світі.

Оскільки стійкість світу до загроз продовжує випробовуватися на міцність, важливо озирнутися на минуле і поміркувати про надзвичайні події, спричинені екстремальними подіями різної природи. Насправді вони здатні надати цінні уроки та покласти в основу заходів, необхідних для боротьби з біологічним тероризмом. Стратегії, що СОЗТ використовує для реагування на небезпечні події, можуть бути потужним інструментом у підготовці до біотероризму. Яскравим прикладом є системи раннього сповіщення, запроваджені для підготовки до погодних і кліматичних катастроф, що також можуть бути застосовані до біозагроз.

Радикальна зміна підходу

Реагування на екстремальні події різної природи підкреслює важливий висновок: готовність до надзвичайних подій та зниження ризиків катастроф відносно стану здоров'я тварин є спільною відповідальністю багатьох зацікавлених сторін. Якщо заклади здоров'я, органи державної влади й силові структури працюють ізольовано, існує велика ймовірність того, що заходи реагування будуть фрагментарними, повільними чи здебільшого неефективними. На противагу цьому, міжвідомча співпраця, що об'єднує експертів з здоров'я, безпеки, сільського господарства та інших сфер, здатна забезпечити більш цілісне реагування, що охоплює всі аспекти потенційних біологічних терактів.

Сучасний мінливий світ потребує «підходу в готовності до всіх небезпек». Прийняття цього бачення здатне забезпечити ефективне управління за надзвичайних подій, що в кінцевому підсумку підвищить стійкість вразливих громад перед обличчям невизначеності. Водночас співпраця між ключовими учасниками лежить в основі готовності до біологічних загроз, незалежно від їх походження. Працюючи з партнерами, СОЗТ прагне підготувати світову спільноту до критичних подій і виступає за підвищення рівня готовності, а також вдосконалення стратегій реагування серед країн-учасниць СОЗТ.

На основі цього досвіду СОЗТ створила серію короткометражних документальних фільмів, що ілюструють вплив екстремальних подій - природних, спричинених зміною клімату чи спричинених людьми. Досвід роботи на місцях надав унікальну можливість спостерігати уроки управління надзвичайними подіями та зниження ризиків катастроф, що варто застосувати до реальних випадків біологічних терактів - загроз, що зростають й складних подій, свідками яких є люди.

Кульмінацією проекту, підтриманого фінансуванням Програми зменшення загрози зброї Міністерства міжнародних справ Канади, стала інтерактивна, мультимедійна розлога стаття (з можливістю прокрутки). Ця стаття ілюструє різні кризові сценарії й пропонує рішення для підвищення готовності до будь-якого типу біологічних терактів. Її основна ідея зрозуміла: готовність до будь-яких видів біологічних терактів, в тому числі навмисно створених, є життєво важливою для забезпечення безпеки у світі.

Ви ознайомились?

Невідомий ворог: готуємось до біологічних терактів

Забезпечення безпечності відносно біологічної зброї у світі, що змінюється

В епоху, коли конфлікти у світі мають безліч нюансів і є надзвичайно складними, тварини можуть стати мішенню для злочинних мереж, терористичних груп та інших недержавних суб'єктів. Хоча зв'язок між конфліктом й навмисно вивільненими біологічними агентами не є чимось новим, сьогоднішні перехресні виклики потребують трансформаційних дій з усіх секторів для підготовки до непередбачуваного майбутнього.

Війна й конфлікти є неперевершеними викликами для екосистем, створюючи на них значний тиск. Збройні конфлікти, що спостерігаються по світу, тісно пов'язані з погіршенням безпеки у сфері здоров'я, що сприяє швидкому й неконтрольованому поширенню інфекційних хвороб.

Індекс миру 2024 року у світі показує, що середній рівень миру в країнах погіршився на 0,56% порівняно з попереднім роком. Це робить світ набагато менш безпечним, ніж раніше, а середній рівень миру в країнах знизився на 4,5% у період з 2008 по 2024 роки. Слідуючи подібній негативній тенденції, економічний вплив збройних конфліктів на світову економіку у 2023 році склав 907,5 млрд доларів.

Однак наслідки війни виходять далеко за межі світової економіки й порушення життєво важливих ланцюгів постачання. У світі, де збудники хвороб стають все більш доступними та здатні легко потрапити у довкілля, зростають і ставки відносно безпечності здоров'я тварин.

Розширення спектра загроз

Проблема конфліктів має глибоке історичне коріння, але її характер є багатовимірним і постійно змінюється. Арсенал недержавних структур і зловмисних суб'єктів далеко не обмежується традиційними стратегіями, а є широким і різноманітним, і включає біологічні загрози. Біологічна війна – форма конфлікту, що використовує збудники хвороб для заподіяння шкоди, – має довгу історію. Приклади її застосування сягають ще часів Пелопоннеської війни, але можна знайти їх і під час Першої світової війни.

Мікроорганізми, такі як бактерії, віруси й грибки, що викликають хвороби, називаються патогенами (збудниками хвороб). Збудники зоонозних хвороб можуть використовуватися як біологічні засоби боротьби проти тварин чи людей. Водночас високоактивні збудники хвороб тварин можуть бути спрямовані проти тварин та ланцюгів постачання харчових продуктів.

Звіт, Світового економічного форуму, свідчить про зростання ймовірності терористичних атак у майбутньому. Особливе занепокоєння викликають досягнення у сфері біологічних наук та біотехнологій. Впродовж останнього століття технології стали єдиною силою, що кардинально змінює сучасний ландшафт конфліктів, значно полегшуючи боротьбу за владу недержавним угрупованням.

Новітні технології, такі як дрони, сучасні системи зв'язку та інші засоби, оснащені штучним інтелектом і квантовими обчислювальними системами, дійсно можуть використовуватися у незаконних цілях, зокрема для планування й збору розвідувальних даних. Цей технологічний прорив відіграє велику роль в асиметричній війні, де протиборчі сили значно відрізняються за чисельністю чи військовим потенціалом, допомагаючи недержавним суб'єктам здійснювати операції й стратегії, що раніше складали виключно військову сферу.

За словами Емми Росс, яка очолює напрямок роботи з питань безпечності здоров'я в рамках програми охорони здоров'я у світі в Чатем-Хаусі, ключовою проблемою щодо біологічної зброї є не ймовірність її застосування, а потенційний її вплив.

У сучасному світі ми спостерігаємо відчутне зростання хімічної загрози через конфлікти у світі. Що стосується біологічної зброї, то технології, безсумнівно, посилюють її руйнівний потенціал. Проте ризик її фактичного застосування залишається скоріше теоретичним, ніж безпосереднім. На відміну від хімічної зброї, яку можна більш точно націлити, біологічні загрози набагато складніше контролювати.

Емма Росс, керівник напряму роботи з питань безпеки здоров'я, програма охорони здоров'я у світі, Чатем-Хаус.

Вона підкреслює, що це не означає, що ми маємо ігнорувати небезпеку. «Ми маємо бути обережними й готовими до величезних і безпрецедентних наслідків, яких вони здатні завдати». Збудники хвороб здатні до переміщення, мутації й поширення непередбачуваними шляхами, що робить їх особливо важкими для стримування. Ця непередбачуваність у поєднанні з тим, що біологічна зброя є відносно недорогою й доступною, робить її особливо небезпечною. «Якщо є щось, чого нам слід боятися», — підсумовує вона, — «то це їх потенційного впливу. Замість того щоб зосереджуватися виключно на ймовірності, нам слід зосередитись на впливі й непередбачуваності».

Як перетинаються конфлікти й використання біологічних загроз

Біологічні загрози можуть бути використані в мирний час суб'єктами, що прагнуть забезпечити свої інтереси. Водночас вони здатні посилюватися внаслідок тривалого конфлікту. У регіонах, охоплених війною, вразливість до біологічних ризиків зростає в геометричній прогресії, оскільки руйнується критично важлива інфраструктура охорони здоров'я тварин, а також не функціонує система нагляду. Суперечки щодо доступу до землі, культурна поляризація та контроль над обмеженими ресурсами – це лише деякі з основних факторів, що здатні спричинити напруженість у суспільстві та призвести до спалаху війни.

Конфлікти створюють сприятливе підґрунтя для навмисного випуску біологічних агентів, що робить ці загрози небезпечнішими, ніж будь-коли. Підполковник Хуліо Карвалью з Лабораторії біологічного та хімічного захисту Португальської армії вважає, що в непевні часи важливо звертати увагу на об’єкти з високим рівнем захисту. «Під час конфлікту», – стверджує він, – «безпека лабораторій є одним із перших факторів, що опиняються під загрозою. Коли в таких умовах відбувається війна, ці об'єкти виходять з-під будь-якої юрисдикції держави. У разі конфлікту доступ до лабораторій або контроль над ними з боку державних органів може бути обмежений, що полегшує доступ до них недержавних суб'єктів чи супротивників з втратою контролю й можливістю відстеження».

GlobalBiolabs.org нарахувало у світі понад 69 біологічних дослідницьких об'єктів з високим рівнем безпеки, що функціонують, будуються чи в планах. Цікаво, що країни, в яких функціонують лабораторії BSL4, загалом мають хороші показники управління й стабільності, але більшість запланованих лабораторій BSL4 знаходяться в країнах, які займають нижню половину цих індексів, головним чином через тривалі конфлікти, репресії з боку уряду та політичну нестабільність. СОЗТ виявила, що багато лабораторій (не обов'язково лабораторій BSL4), що обробляють та зберігають високоефективні збудники хвороб й діагностичні матеріали, не є стійкими, оскільки потребують значних ресурсів і стикаються з проблемами у підтримці критичної інфраструктури. Багато лабораторій, побудованих у країнах з низьким та середнім рівнем доходу, є високотехнологічними й тому занадто дорогими в експлуатації. Ці виклики сталому розвитку підривають, як продуктивність, так і безпеку й захист цих лабораторій, що сприяє підвищенню ризиків для здоров'я та безпеки. «Як не парадоксально, але більше лабораторій означає більше можливостей для доступу до них та випадкового або навмисного вивільнення збудників хвороб», – продовжує Карвалью. «Конфлікти також можуть погіршити ефективність заходів з нагляду, ускладнюючи виявлення загроз».

Для розв'язання цієї проблеми СОЗТ тісно співпрацює зі своїми партнерами, зокрема з Міністерством міжнародних справ Канади (Global Affairs Canada WTRP), в рамках ініціативи BioPREVAIL, спрямованої на пошук рішень для поліпшення стійкості лабораторій у країнах з низьким та середнім рівнем доходу.

На думку Тревора Сміта, співголови Робочої групи з біологічної безпеки в рамках партнерства у світі проти поширення зброї й матеріалів масового знищення, діагностичні лабораторії для утримання збудників хвороб з високим рівнем небезпеки можуть відігравати вирішальну роль кампанії з запобігання, виявлення й реагування на навмисні біологічні загрози у світі. «Однак більшість лабораторій ізоляції збудників були спроектовані в країнах з високим рівнем ресурсів і для таких країн, а сучасні підходи не дуже підходять для сталого функціонування й обслуговування в умовах обмежених ресурсів», – пояснює він.

BioPREVAIL прагне змінити цю ситуацію, запровадивши новий тип безпечних, надійних та ефективних біологічних об'єктів, що легше утримувати й підтримувати в країнах з низьким та середнім рівнем доходу.

Тревор Сміт, співголова Робочої групи з біологічної безпеки в рамках партнерства у світі проти поширення зброї й матеріалів масового знищення.

Майбутні виклики: що можна зробити?

Сьогодні 60 % збудників хвороб людей походять від тварин, а 75 % нових хвороб тварин здатні передаватися людям. До того ж кожна надзвичайна подія у світі, оголошена в останні роки, виникла при взаємодії між тваринами й людьми. Пандемія Covid ще більше поглибила зв'язки між здоров'ям тварин і людей, підкресливши необхідність подальшого посилення готовності до пандемій у світі для захисту здоров'я наявних екосистем.

Все більш важливим стає розуміння ролі здоров'я тварин у конфліктах, пов'язаних зі здоров'ям тварин, що має бути невіддільною частиною заходів з підготовки до пандемій. Світова організація здоров'я тварин відіграє вирішальну роль у боротьбі з основними загрозами національній та міжнародній безпеці, з якими стикаються суспільства, – від біологічних загроз до пандемій.

Однак ця мета потребує колективних зусиль і не може бути досягнена ізольовано. Для ефективного розв'язання проблеми перетину біологічних загроз і конфліктів необхідно налагодити співпрацю між усіма зацікавленими сторонами – служби з надзвичайних ситуацій, приватний сектор і громади мають працювати спільно, щоб посилити нашу реакцію. Разом вони мають надати пріоритет поширенню правдивої, перевіреної інформації від надійних джерел для боротьби з дезінформацією. Не менш важливим є розробка чіткого законодавства, протоколів й інструкцій щодо біологічних загроз, а також створення надійних мереж обміну розвідданими для запобігання майбутнім атакам, полегшення встановлення винних та поглиблення розуміння кожним нових загроз. Забезпечення дотримання суворих законів відносно біобезпеки та запровадження списку небезпечних збудників хвороб для кожної країни також матиме вирішальне значення для захисту здоров'я населення у світі.

З огляду на загрозу безпеці біологічних об'єктів, важливо підвищити обізнаність про наслідки біологічних загроз. Програма СОЗТ «Зміцнення інституційної стійкості до біологічних загроз», що фінансується Програмою зменшення загрози зброї Міністерства закордонних справ Канади на підтримку цілей партнерства проти поширення зброї й матеріалів масового знищення у світі (GP), очолюваного G7, була розроблена для задоволення цієї потреби.

Визнаючи, що мінливий ландшафт небезпек потребує нового підходу до безпеки здоров'я тварин, СОЗТ вчасно вжила заходів для забезпечення міжвідомчої співпраці. Конфлікти й біологічні загрози – випадкові чи навмисні – здатні підсилювати вплив один одного, наражаючи екосистеми на унікальну небезпеку. А коли вони відбуваються одночасно, наслідки можуть бути лише катастрофічними. Ось чому для забезпечення готовності й тривалої стійкості для більш здорового й безпечного майбутнього надзвичайно важливо враховувати взаємопов'язані ризики.

Ця стаття вперше з'явилася в бюлетені партнерства проти зброї масового знищення у світі [Випуск № 20, липень 2025 р.] і публікується на сайті СОЗТ в рамках постійної співпраці.

Зменшення біологічної загрози

Зміцнення біологічної безпеки у світі

Збудники інфекційних хвороб і токсини, що виявляються у популяціях тварин й продукції тваринного походження, становлять значну й постійну загрозу для здоров'я тварин, сільськогосподарської економіки, продовольчої безпеки (як сільськогосподарських культур, так і худоби), безпечності харчових продуктів і здоров'я людей.

В цілому, більшість спалахів хвороб і випадків забруднення харчових продуктів відбуваються природним чином. Однак існує також реальний ризик того, що хвороба може бути занесена в сприйнятливі соціальні групи людей чи популяції тварин після навмисного, чи випадкового вивільнення інфекційного агента, чи токсину. Ці «неприродні» біологічні загрози несуть особливий ризик, оскільки збудники хвороб можуть бути модифіковані чи вивільнені таким чином, щоб зробити їх більш шкідливими. Хоча ймовірність навмисного чи випадкового вивільнення може бути відносно низькою, наслідки можуть бути катастрофічними як для країн, так і світу.

Збудники хвороб тварин можуть використовуватися як біологічна зброя чи в біотероризмі, оскільки вони мають сильний вплив, є дешевими, їх легко придбати й розмножити, а також їх можна легко й непомітно переправити контрабандою через прикордонний контроль. Революція в біотехнологіях означає, що можливості для створення збудників хвороб тварин постійно зростають, а витрати на це зменшуються. Всі збудники хвороб тварин, що були розроблені як біологічна зброя чи мають потенціал для використання як такі, включені до хвороб списку СОЗТ.

Самі тварини відіграють важливу роль як біосенсори для виявлення випадкових чи навмисних викидів збудників хвороб і токсинів, а також несподіваних хвороб. Ті ж самі системи нагляду за хворобами та збору інформації, що використовуються для виявлення щоденних випадків природних спалахів хвороб у країнах та на їхніх кордонах, також виявлятимуть навмисні й випадкові викиди.

Реакція на хвороби є однаковою, незалежно від того, чи йдеться про природне зараження, чи про навмисне або випадкове поширення. У випадку зоонозних хвороб надзвичайно важливою є координація заходів з охорони здоров'я тварин та людей, а контроль часто найкраще зосередити на ліквідації збудника у тваринах. Для встановлення причини спалаху хвороби необхідні експертні дослідження, що проводяться державними ветеринарними службами, і ветеринарні лабораторії часто першими виявляють джерело. При підозрі на навмисне зараження важливою частиною реагування стає співпраця з правоохоронними органами.

Найефективнішим і найстабільнішим способом захисту від загроз, пов'язаних із навмисним та випадковим вивільненням збудників хвороб тварин, є посилення наявних систем нагляду, раннього виявлення на фермах та швидкого реагування, а також біобезпеки й біозахисту, одночасно сприяючи розвитку наукових мереж, що працюють над досягненням альтруїстичних цілей. Такий підхід має численні додаткові переваги для здоров'я тварин, сільського господарства, здоров'я людей, подолання бідності, добробуту тварин та економіки.

Стратегія зменшення біологічної загрози

Виконуючи свій мандат щодо покращення здоров'я й добробуту тварин у світі, СОЗТ дуже серйозно ставиться до загрози, яку створює випадкове й навмисне вивільнення збудників хвороб тварин. Стратегія СОЗТ щодо зменшення біологічної загрози, яка коротко викладена в цьому документі, зосереджена на зміцненні, покращенні та розвитку взаємозв'язків між наявними системами охорони здоров'я.

Ця стратегія узгоджується з П'ятим стратегічним планом СОЗТ (2011-2015) й підтримується ним, а також охоплює всі шість його цілей, а саме: міжнародне інформування про ситуацію щодо хвороб тварин і зоонозів у світі; розробка та впровадження науково обґрунтованих стандартів і керівних принципів щодо профілактики, контролю й ліквідації хвороб тварин, включаючи зоонози, та безпеки міжнародної торгівлі тваринами й продуктами тваринного походження, а також забезпечення високої якості лабораторних досліджень; забезпечення високої якості наукової інформації та консультацій; нарощування потенціалу державних ветеринарних служб, включаючи їхні можливості з нагляду й реагування; та посилення впливу СОЗТ на розробку політики, прикладні дослідження й управління.

Стратегія зменшення біологічної загрози охоплює 5 ключових напрямків:

Політика, захист та комунікація
Підтримка експертних знань та запровадження стандартів, інструкцій і рекомендацій
Міжнародна співпраця
Інформація про хвороби у світі
Розбудова потенціалу й солідарність

Стратегія зменшення біологічної загрози

Ресурси

Презентації